Сили оборони України продовжують у важких боях битися з російськими окупаційними військами. У рамках контрнаступу армія шукає нові можливості для просування на півдні. Бійцям ЗСУ вдалося закріпитися на деяких позиціях на лівобережжі Херсонської області, війська досягають часткових успіхів. Враховуючи складну ситуацію на східному фронті і в Запорізькій області, Херсонський напрямок потенційно може стати наперспективнішим маршрутом для подальшого руху. Удар по російських військах на лівобережжі Херсонщини здатний повністю обрушити південний фронт загарбників.
В інтерв'ю Главреду військовий експерт, полковник запасу Роман Світан оцінив просування ЗСУ на лівобережжі Херсонської області та перспективи виходу до Криму, озвучив терміни звільнення півострова, пояснив, за якої умови російські окупанти підуть на новий "жест доброї волі" на Херсонщині та Запоріжжі, розкрив плани Росії на східному фронті взимку та назвав сценарій завершення війни в Україні з подальшим вступом до НАТО.
Сили оборони України взяли під контроль плацдарм на лівобережжі Херсонської області і продовжують його утримувати. Як ви оцінюєте ситуацію, і якими можуть бути перспективи?
На лівому березі Дніпра в Херсонській області був створений так званий тактичний плацдарм. Він може стати оперативним лише у тому випадку, якщо військам поставлять таке завдання. Там орієнтовно 5-7 плацдармів, де знаходиться певний підрозділ. Плацдарм вважається тактичним, тому що в будь-який момент, якщо буде ухвалено рішення, наші війська можуть піти на правий берег.
Для того щоб тактичний плацдарм перетворився на оперативний, потрібне рішення Генштабу про початок будівництва інженерних споруд – понтонних мостів, дебаркадерів з лівого на правий берег, і налагодження курсування барж із буксирами. Лише тоді з'явиться можливість перекидання військ. Доки рішення не ухвалено, немає сенсу організовувати оперативний плацдарм.
На даний момент краще зосередитися на реалізації першочергових завдань. Основне завдання наших військ - спробувати відсунути лінію бойового зіткнення на схід від Херсона і прикрити обласний центр від російської артилерії, щоб не гинули люди. Чим далі на схід вона буде відсунута, тим краще. Наразі йдеться про тактичні плацдарми, а от коли буде достатня кількість сил і засобів, резервів, з'явиться рішення про створення оперативного плацдарму і перекидання військ. Але поки що цього немає.
Дивіться відео, в якому Роман Світан зробив прогноз про терміни повернення Криму:
Зараз, коли настає зима, організація масштабної операції з форсування Дніпра стає неможливим завданням? Адже погодні умови напевно не дозволять цього зробити.
Чому ж, ні. Якраз саме зараз, в осінньо-зимовий період, умови для форсування Дніпра дуже непогані. В цей час річка на так званій низькій воді – зараз берега набагато вужчі, ніж навесні або влітку в поводдя. Тому можна форсувати Дніпро. Незручності можуть виникнути лише у випадку, якщо не вистачатиме сил і засобів.
Командування або штаб ухвалюють рішення про застосування сил і засобів, перекидання військ і подальший рух, лише коли є чіткий план. Саме по собі створення плацдарму і форсування Дніпра без стратегічного завдання загрожує колосальними ризиками. Ми це вже бачили на прикладі росіян минулого року, коли вони переправлялися в умовах відсутності завдання щодо виходу, наприклад, на Одесу, Вознесенськ або Придністров'я. Вони опинилися у, м'яко кажучи, в "делікатне" становище.
В умовах відсутності задачі для подальшого розвитку будь-який плацдарм приречений на знищення, тому вкрай важливо розуміти, з якою метою він створюється і для чого проводиться форсування. На правому березі Херсонщини лише один перспективний напрямок - вихід у бік Криму, який передбачає подальший рух до півострова та його звільнення. І якщо сил на виконання завдання поки що не вистачає, то й не треба зараз форсувати Дніпро.
Втім, із технічної точки зору, зручно форсувати Дніпро саме зараз. Наприклад, на місцевості південніше Каховки в основному глинисто-піщані ґрунти, які під час дощів не стануть великою перешкодою для гусеничної техніки. Мокрі глина з піском – досить непогана підстилка для "гусениць". Втім, наголошую, що все залежить від того, чи є у нас достатня кількість резервів для реалізації цієї операції.
Наскільки боєздатним є угруповання РФ на лівобережжі Херсонщини? В Оперативному командуванні Південь говорили, що там декілька десятків тисяч окупантів, вони здатні підтягувати резерви.
Резервів у росіян вже немає. Всі свої резерви вони або кинули у бій, або зосередили на лінії бойового зіткнення. На лівому березі Херсонщини вони розташували близько 60-70 тисяч військовослужбовців на загальній смузі в декілька сотень кілометрів і глибиною в 40-50 км. Проте чисельності і щільності російських військ недостатньо для утримання армії, яка поставила перед собою завдання щодо виконання стратегічних наступальних дій у цьому районі. Так, вони здатні стримати ті наші групи, які зараз знаходяться на лівобережжі Херсонської області, але не можуть цього зробити по всій довжині ділянки фронту.
Щільності військ не вистачає для того, щоб повністю перекрити будь-яку лазівку. Там є ділянки фронту довжиною декілька кілометрів, де немає жодного російського військового. Звичайно, цим користуються наші групи і просочуються туди на тактичну глибину в 15 км і працюють по противнику. Росіяни, в свою чергу, доки ми не розвернулися до рівня оперативних плацдармів, у відповідь застосовують дальню артилерію і авіацію, щоб утримати розгортання військ. Поки що ситуація виглядає так, але це не триватиме довго. Українське керівництво ухвалить рішення, згідно з яким операцію на лівому березі або згорнуть або відбудеться її посилення, вже з подальшим рухом до третьої лінії оборони росіян.
Російські війська намагаються утриматися на цій третій лінії оборони. Свою першу-другу лінії вони знищили самі, коли на початку літа підірвали Каховську ГЕС. Тоді вони зупинили наш рух на Херсонському напрямку і завадили форсуванню Дніпра, до якого на той момент ми вже були готові. Третю лінію оборони вони спорудили за 15-30 кілометрів від Дніпра. Її відбудовували по берегах "дзеркала води" - дивилися по висотах, куди вода може дійти. Лінія розташована, грубо кажучи, від Нової Каховки до Скадовська.
Чи правильно я розумію, що завдяки потенційному просуванню на лівобережжі Херсонщини у ЗСУ може з'явитися можливість, з одного боку, підійти до траси М-14 і відкрити новий напрямок для наступу на Мелітополь, а з іншого – вийти до Джанкою і, таким чином, повністю перерізати "суходільний коридор"?
На Мелітополь звідти однозначно рухатися буде незручно. Будь-який вихід на Мелітополь передбачає прикриття флангів, і чим глибше просування в бік міста, тим довше будуть фланги з обох боків. У такому випадку на 50 кілометрів просування буде 120 кілометрів фронту, які потрібно утримувати як з одного, так і з іншого флангу.
Оптимальним варіантом стане просування одразу в бік Скадовська, а далі уздовж узбережжя Чорного моря можна рухатися в бік Криму на Армянськ. Тоді з правого боку, півдня (Чорне море), буде прикриватися фланг, а з іншого боку, зліва на північному заході, опиниться російська лінія бойового зіткнення. Атака буде навіть не фланговою, а фронтальною, що, як мінімум, удвічі зменшить довжину бойового зіткнення і прикриє флангові удари.
Таким чином, якщо буде форсовано Дніпро з метою реалізації стратегічного завдання щодо виходу на Крим, війська підуть через Армянськ на Джанкой. "Суходільний коридор" найкраще перерізати поблизу Джанкоя, де проходить залізниця, яка, зокрема, йде на Мелітополь, Армянськ і Севастополь.
У Херсонській ОВА припустили, що росіяни можуть піти з лівобережжя області в рамках, так званого, жесту доброї волі. Як ви думаєте, повторення сценарію правобережжя все-таки можливо або Росія буде маневрувати?
Сценарій "жесту доброї волі" можливий, і росіяни його опрацьовують. Будь-який військовий штаб завжди відпрацьовує найгірші сценарії. Так робимо і ми, це грамотний підхід штабної роботи. Росіяни точно пропрацювали такий варіант розвитку подій - це помітно по тому, як вони свого часу з півночі на південь спорудили вертикальні лінії оборони, призначені для утримання наступаючої армії і прикриття відступаючих російських військ до Криму. На супутникових знімках можна побачити, що їхні укріпрайони розташовані з урахуванням таких планів.
Певні дії, передбачені протоколами безпеки, росіяни вже виконують. Наприклад, з Олешок і Токмака вони евакуюють ближче до Криму представників окупаційної влади, колаборантів і їхні сім'ї. Вивозять і архіви. Помітно, що заходи реалізуються в межах заздалегідь затверджених планів.
Росіяни готуються до відходу з лівобережжя Херсонської області, проте реалізація сценарію залежить від багатьох параметрів. Один із них - наявність в української армії достатньої кількості сил і засобів. Якщо у нас буде вистачати резервів і ми почнемо просування, противник піде. Резервів у РФ уже немає - вони усі на фронті і виконують бойові завдання. Виведення будь-якого підрозділу з бою призведе лише до його послаблення, оскільки у такому випадку військові вже не зможуть виконувати свої завдання на іншій ділянці. Це призведе до оголення лінії фронту і стане згубним для противника.
Тому найзручнішим варіантом для військ Росії стане відведення своїх сил на заздалегідь підготовлені рубежі. Вони можуть відійти на підготовлені позиції третьої лінії оборони, яка проходить від Скадовська до Нової Каховки. Крім того, у них є ще один рубіж поблизу переходів до Криму – поблизу Перекопа і Чонгара. Там російські війська теж побудували серйозну лінію оборони. А якщо вони вирішать піти ще й із Запорізького фронту, вже готова лінія оборони з Донецька до Маріуполя за лінією Донецьк-Волноваха-Маріуполь. Це аналог лінії Суровікіна, яку росіяни спорудили від позицій на Запоріжжі до Донецька.
Імовірність того, що росіяни можуть ухвалити рішення про відхід із Запорізького фронту, дійсно існує?
Звичайно. Але все буде залежати від швидкості нашого просування до Криму, яке може змусити противника ухвалити таке рішення. Відхід з Херсонського напрямку потягне за собою і вихід із Запорізької області. Спрацює принцип доміно - фронти впадуть один за іншим. Це станеться тому, що війська потраплять під флангові удари наступаючого противника. У такій ситуації краще закриватися фронтально. Щоб здійснити маневр на Запорізькому напрямку, доведеться розгорнути фронт із півночі на південь – з Донецька на Маріуполь.
Якщо ЗСУ в перспективі вдасться вийти до Кримського півострова, операція щодо його звільнення може розпочатися лише навесні-влітку? Чи терміни можуть залежати від того, коли Захід таки надасть винищувачі F-16 і додаткові далекобійні ракети?
Крим - це кишеня, практично готовий оперативний котел, проте найприйнятнішою умовою для проведення операції щодо його звільненню стане наявність літаків. Там доведеться дуже багато літати, сухопутні війська просуватися так швидко не можуть. Тому однозначно потрібні далекобійні ракети і винищувачі. Швидше за все, Кримський півострів буде звільнятися навесні, після отримання літаків і ракет.
Як взимку розгортатимуться події на східному фронті? Ми бачимо, що окупанти намагаються оточити Авдіївку, просунутися до Куп'янська і атакують під Мар'їнкою. Вони будуть намагатися взяти Куп'янськ і Авдіївку або переключаться на інші ділянки фронту?
У росіян особливо немає вибору. Осінньо-зимовий період - це дощі, ґрунт буде непридатним для пересування важкої військової техніки, в тому числі й гусеничної. Колісна техніка взагалі зупиниться, тому що донецьким чорноземом пересуватися вона не може. Для противника залишиться декілька напрямків, на яких буде застосовуватися тактика так званих м'ясних валів. Піхота, артилерія і авіація – три основних інструменти Росії на полі бою на осінь, зиму і весну на східному фронті.
Росіяни будуть хвилями тиснути на Куп'янськ, Куп'янськ-Вузловий і намагатися відновлювати втрачені під час боїв рубежі в районі Бахмута. Гарячими точками залишаться Мар'їнка та Авдіївка. Можливе загострення в районі Вугледара та на напрямку Новосілка-Старомлинівка. Росіяни спробують поліпшити свої оборонні рубежі, оскільки практично по всьому фронту в Донецькій і Луганській областях ми зайняли висоти і скинули їх в низину. Там незручно оборонятися: коли йдуть дощі, в низинах вода заливає по пояс, її практично неможливо відвести від відритих укріпрайонів.
А от сили оборони України навряд чи десь наступатимуть. У нас хороші оборонні позиції, і виходячи із сил і засобів, які є сьогодні, кращий варіант – залишатися на своїх позиціях і до весни перейти в глуху оборону, доки не підійдуть основні боєприпаси. Але можуть бути і дії локального характеру задля вирівнювання фронту. Наприклад, українські війська в районі Авдіївки можуть спробувати зрізати уступи, якими росіяни намагаються їх оточити, або зайняти більш зручні позиції під Мар'їнкою. Там є висоти, де можна закріпитися і перечекати осінньо-зимовий період.
Втім, східний фронт для нас безперспективний як цього року, так і наступної весни. Звільняти Донбас можна лише після повної зачистки Криму. Діяти потрібно саме у такій послідовності, в тому числі і для того, щоб росіяни більше не змогли повторити свій торішній маневр – вийти із Криму і вдарити нам в спину.
Яким ви бачите найімовірніший сценарій завершення війни? Україна посилить свої можливості, отримає потрібну допомогу від Заходу і в 2024 році вийде на свої кордони 1991 року, чи є серйозний ризик затяжної війни?
Гаряча фаза війни не буде затяжною. Наша перемога над російською армією є частиною планів США і вплетена в політичну боротьбу в Америці, тому основна фаза війни повинна завершитися орієнтовно восени наступного року – якраз перед тим, як відбудуться вибори американського президента. Швидше за все, навесні нам нададуть достатню кількість винищувачів і далекобійних ракет для виконання основного завдання – звільнення Криму. Авіація і далекобійні ракети дозволять звільнити Крим за 3-4 місяці, це має відбутися в червні-серпні наступного року. Далі будемо займатися Донбасом.
Звільняти Донбас після Криму буде вже легше, але бойова робота все одно затягнеться. У такій ситуації піде просування до кордону і з'явиться можливість відрізати регіон від Росії. Щоправда, для цього доведеться зайти на територію Росії – до Ростова або Таганрогу, аби відрізати Донбас східними рубежами, або рухатися Сіверським Дінцем, Доном або Міусом. Донбас доведеться зачищати, напевно, десь навесні 2025 року.
Все це відбуватиметься напередодні прийняття України до НАТО. ЗСУ вийдуть на кордони 1991 року, напевно, все-таки навесні. Можливо, на початку літа 2025 року, перед самітом у Нідерландах. Я думаю, що вже наступного року у Вашингтоні нас запросять до НАТО, і ми отримаємо можливість укласти двосторонні договори з 32-ма країнами Альянсу. Зараз в блоці 31 країна, але до цього часу, гадаю, до блоку приєднається і Швеція. А вже в 2025 році, на саміті в Нідерландах, Україну приймуть до НАТО. Туди ми повинні потрапити вже із чистими кордонами з Росією, знищивши останнього російського солдата.
Приблизно так виглядає план США. Дай Бог, щоб він здійснився. Для цього всім потрібно докласти серйозних зусиль – і українській армії, і нашим західним партнерам, які повинні передати нам озброєння. Щоб виконати план, ми повинні отримати військову техніку, літаки і ракети нових модифікацій.
Хто такий Роман Світан
Світан Роман (4 січня 1964, м. Макіївка Донецької області) – український військовий льотчик-інструктор, полковник запасу, який пройшов через полон у 2014 році, працював радником керівника Донецької ОДА Сергія Тарути. Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну 24 лютого 2022 року став одним із провідних військових експертів на українських телеканалах та інших медіа, пише Вікіпедія.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред на YouTube
