Новоросійський порт перестав бути тилом Росії, дрони дістануть до дачі Путіна в Сочі - Лакійчук

4 серпня 2023, 19:00
1228
Атака на Новоросійськ - це підтвердження, що українські морські дрони-камікадзе існують і працюють, вважає експерт.
Павел Лакийчук, удар по Новороссийску
Новоросійський порт перестав бути тилом Росії - Павло Лакійчук / Колаж скріншот, facebook.com

​Бухту Новоросійська в Краснодарському краї в ніч на 4 серпня атакували морські дрони, внаслідок чого отримав пошкодження великий десантний корабель "Оленегірський гірник" Північного флоту ВМС РФ. За непідтвердженою інформацією, ця атака могла бути спільною операцією СБУ та ВМС України.

В інтервʼю Главреду військовий експерт, керівник проєктів із безпеки Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Павло Лакійчук розповів, чому удари по російських портах відженуть Росію від Криму, чому Керченський міст буде легше розбити та як втрата десантного корабля допоможе деокупувати Крим та південь України.

Про що свідчать удари по порту Новоросійська? Які обʼєкти гіпотетично тепер можуть опинитися під прицілом?

відео дня

Біля Босфорувійськові кораблі регулярно якісь дрони добряче турбують. У Туапсе повітряні дрони вже дебоширили, у Феодосії горів нафтовий термінал. Це свідчення того, що продемонстрований Україною нещодавно на виставці зброї у Туреччині морський дрон-камікадзе – це не вигадка, а його тактико-технічні характеристики відповідають продемонстрованим. Тактика застосування морських дронів у Збройних силах України та їхніх структурах на морському театрі бойових дій вдосконалюється. Тож тепер росіянам вже не сховатися ані в Севастополі, ані навіть далі, бо ховатися навіть у Новоросійську для них вже не вихід. Тому вони можуть починати топити там свої кораблі, як це колись робив Ленін, щоб зайвий раз не морочитися.

Після інциденту була інформація, що росіяни укріплюють оборону порту в Сочі. Туди, наскільки я розумію, дрони теж можуть дістати?

Безумовно, і туди теж можуть дістати. Питання у тому, чи є там цілі, крім дачі Путіна, які можуть зацікавити наших військових, аби завдати максимальної шкоди ворожій армії. Ми ж не заради того, щоб полякати стріляємо, як росіяни. Кожен снаряд та ракета для нас важливі, і дуже хочеться, щоб усі вони влучали у ціль. Отже, нехай чекають сюрпризів на складах боєприпасів, пунктах базування кораблів та ракетоносіїв, ракетно-технічних базах, які готують ракети до атак по Україні.

Для чого Росія найчастіше використовувала цей корабель, та наскільки ті пошкодження, які ми бачили на відео, критичні для нього? Як швидко росіяни можуть його полагодити?

Про конкретний корабель я нічого не можу сказати, тому що зараз росіяни зафарбовують на всіх кораблях бортові номери і назви. Навіть коли там щось проявляється – наприклад, бачиш чотири букви на картинках, то визначити, що саме зафарбовано, "Ямал" чи "Азов", дуже складно. Від "балтійців" та "североморців" (Балтійський та Північний флот ВМФ Росії, – Главред) в січні 2022 року, готуючись до нападу на Україну, зайшли чотири одиниці – три кораблі 775 проекту три кораблі та 1 – 11 711 проекту, а саме здоровенне одоробло "Петр Моргунов", яких у РФ всього два. Росіяни готувалися висаджувати десант морпіхів в Одесі, але не склалося, бо українці показали зуби. Зрештою, усі ці морпіхи-десантники, які мали висаджуватися в Одесі, вже давно згнили десь під Маріуполем чи Херсоном.

Отже, роботи для цих кораблів майже не залишилось. Їх намагаються використовувати разом з кораблями Чорноморського флоту для каботажних перевезень (перевезення вантажу і пасажирів вздовж морського берега однієї держави, – Главред) між Новоросійськом та окупованими Севастополем та Керчю. Не важливо, з якого саме флоту цей корабель, але те, що великих десантних кораблів стане менше – це добре. Тому що зараз триває наступальна операція на півдні. Якщо матимемо успіх, то далі буде Крим, тому нам треба буде добивати Керченський міст, а противник буде намагатися забезпечити якимось чином логістику Криму і угруповання своїх сил. І це буде здійснюватися великими десантними кораблями. Тож чим менше їх буде, тим краще.

Якщо говорити про Новоросійський порт, то що саме там базувалося, окрім цього корабля? І якщо дійсно дрони вже дістають до цього порту, як далеко росіянам потрібно буде відводити інші кораблі?

Справа в тому, що 20 років поспіль росіяни намагалися побудувати військово-морську базу в Новоросійську. Там їм це не дуже вдавалося, тому що російський бізнес позначав їм напрямок приблизно російського корабля. Однак для військових примудрились вибити невеличку ділянку в Геопорту поруч. До слова, це цікаве місце поруч із нафтовим терміналом "Шехсаріс", тобто це дуже небезпечна ділянка для базування. Саме там вони облаштували в період з 2008 фактично до 2014 року невеличку військово-морську базу. До цього вона вважалася пунктом постійного базування дивізіону підводних човнів, хоча по факту підводні човни базувалися в окупованому Севастополі.

І після того, як українці почали здійснювати ефективні і часті удари по базі в Севастополі, росіяни почали витягувати звідти усе, що шкода, та облаштували тилову базу у Новоросійському порту.

Перспективи для знищення там російських кораблів добрі, тому що новоросійська бухта досить специфічна. Але це стосується не лише кораблів ВМФ РФ, бо через цей порт прямує і "Сирійський експрес", який доставляє з Сирії боєприпаси та особовий склад.

До слова, якщо хтось вдарить по баках з нафтою в "Шехарісі", то вся ця палаюча нафта виллється на Геопорт, і буде їм весело.

До речі, про нафту. Після того, як щодо РФ запровадили санкції, частина кораблів без розпізнавальних знаків заходили до порту у Новоросійську та зливали нафту у нафтовому терміналі. Наскільки тепер іноземним кораблям, які робили це досі, буде проблематично заходити до цього порту?

Судна контрабандистів, які заходять до російських портів, вимикають автоматичну ідентифікаційну систему. Це така система розпізнавання, створена задля безпеки судноплавства. Це важливий і принциповий момент для сучасного судноплавства та безпеки всіх суден і кораблів. Тому той, хто так робить, не лише робить негарну справу, а й наражає інших на небезпеку. Уявіть – росіяни оголосили про те, що топитимуть кораблі, які прямують до українських портів. Судновласники і капітани суден, які несуть відповідальність за своє майно та екіпаж, дуже серйозно сприймають такі погрози. У відповідь Військово-морські сили України повідомили, що всі російські судна, які прямуватимуть до російських портів та портів окупованого Криму, які де-факто закриті, теж розглядатимуться Україною як перевізники зброї та будуть атаковані. Підкреслив це інцидент з кораблями "Василий Быков" та "Сергей Котов" у Чорному морі, а зараз "бавовна" сталася у порту Новоросійська. Тож чи багато буде бажаючих серед іноземних суден прямувати в такий ризикований район? Переконаний, що ні.

Що стосується російського трафіку, то росіяни – люди підневольні, але ж вони мають пам'ятати, що їхня держава розв'язала агресивну війну, і вони є легітимними військовими цілями.

Ви сказали, що чим менше у Росії буде десантних кораблів, тим для нас буде краще. Наскільки ця втрата (бо росіянам точно буде потрібен час, щоб полагодити корабель) бʼє по російському авторитету у Чорному морі та її обороноздатності?

Досить цинічно звучить, коли кажуть, що поранити людину на війні вигідніше, ніж вбити. Тому що вбили людину – і її немає, а пораненого треба комусь евакуювати, лікувати, він забирає ресурси і засоби, виснажує систему медичної допомоги. Так само і з кораблями. Втопили "Москву", то від цього тільки бичкам на дні Чорного моря добре. А от коли підбили бойовий корабель, то його доведеться ставити в док на місяць-два залежно від характеру пошкоджень. А в цей док хтось мав ставати планово - наприклад, той, хто готується до ракетних ударів по Україні. Також витрачаються кошти та ресурси ремонтних підприємств, які могли піти на підготовку кораблів до бойової служби в морі та атак. І інші кораблі не будуть відремонтовані, тому що будуть ремонтувати цей десантний корабель.

Якщо ви вже згадали про підготовку до майбутніх ударів, то наскільки цей інцидент і подібні йому, якщо вони будуть частішими, зменшать обстріли України з моря?

Безпосереднього впливу на обстріли це не матиме. Треба розуміти, що судно в порту – найлегша ціль для наших засобів ураження, бо це стаціонарні цілі, які легко виявити. А море велике, тому там їх знайти корабель, який готується до ракетних ударів, значно важче.

Втім, ми і їх бачимо. По них теж працюють, і щойно зʼявиться можливість, вони будуть потоплені. Інша справа, що для того, щоб убезпечити від ракетних обстрілів, треба нищити не лише носії, а й ракети на складах, базах їхнього фізичного обслуговування, на залізниці. От враження складу "Оніксів" у Старому Криму – це добре, бо тепер щонайменше на один залп точно буде менше. Раніше вражали вагони з "Калібрами", і це – теж добре, бо після цього щонайменше 16 ракет не полетіли в бік України. Тож варіантів для творчості для українських військових достатньо, і вони розглядають усі можливі варіанти для такої роботи.

А як це вплине на оборону Росією Криму?

Що стосується ураження Чорноморського флоту, то це радикально не вплине на оборону ворога. Справа в тому, що Крим завжди брали з берега, і захищали його так само з берега, а роль флоту при цьому була обмеженою. У даному випадку ця роль полягає в підтримці сухопутних військ, наприклад, на приморському напрямку. Крім кораблів Чорноморський флот – це і армійський корпус, і частини розвідки, і частини тилового забезпечення. І, зрештою, ті моряки, яких можна зняти з кораблів дати їм автомати та відправити в якості "гарматного м'яса". Тому нищити ворога треба, і треба робити це максимально ефективно.

Хто такий Павло Лакійчук

Павло Лакійчук - керівник безпекових програм центру глобалістики "Стратегія ХХІ".

Військовий моряк у відставці. З 2003 року до окупації Криму Росією – керівник інформаційних проектів Аналітичного центру "Номос" (Севастополь), заступник головного редактора журналу "Чорноморська безпека". Асоційований експерт Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" в 2015-2016 рр.

Член координаційної ради Громадської ліги "Україна-НАТО".

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакції.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред

Реклама

Останні новини

Реклама
Реклама
Реклама
^
Ми використовуемо cookies
Прийняти