Нова порція записів телефонних розмов Петра Порошенка, оприлюднена нардепом Андрієм Деркачем, містила і бесіду з російським президентом Володимиром Путіним. Тональність цієї розмови була дуже дружньою та разюче відрізнялася від офіційної риторики Порошенка в 2015 році після трагічних подій в м.Дебальцеве.
В ході цієї розмови людина з голосом, схожим на голос Петра Олексійовича, повідомляла своєму колезі з РФ, що у західних партнерів не викликає ентузіазму ідея введення миротворчого контингенту на Донбас, просила направити до Києва представника РФ для підготовки мінських зустрічей, привітала Путіна з Днем трудящих, хвалилася тим, що у неї не падає рейтинг, а наприкінці розмови "тиснула руку" Путіну.
Водночас людина з голосом, схожим на голос Путіна, розповідала про нагородження російських героїв праці до Першотравня, співчутливо цікавилася у свого українського колеги, як справи всередині країни, і чи зі всім він справляється, а наприкінці бесіди на словах "обіймала" Порошенка.
Нова частина плівок Деркача викликала великий резонанс в українському суспільстві. Главред звернувся до політичних експертів, аби дізнатися, як оприлюднення розмови Порошенка й Путіна може вплинути на рейтинги та підтримку Петра Олексійовича українським суспільством, яку реакцію це викличе у західних партнерів України, а також чому саме зараз скандальний запис вирішили представити на розсуд українців.
Для Порошенка оприлюднення третьої частини плівок Деркача матиме деякі важливі наслідки – частина його електорату засумнівається у своєму виборі. Це стане зручним аргументом у політичних дебатах і суперечках для розгойдування електорату Петра Олексійовича. Якщо раніше Порошенко звинувачував Зеленського та його команду в "реванші проросійських сил", то тепер у плівки будуть тикати носом самого Порошенка. Однак великих проблем для нього ця історія не створить.
Якби у нас діяли з розумом, то була б створена тимчасова слідча комісія, покликана з'ясувати, що це за плівки і "звідки вітер дме" – вони стосуються нацбезпеки, ставлять під сумнів здатність української держави контролювати безпеку переговорів з першими особами ключових держав. Відповідно, іміджеві наслідки для Києва будуть дуже серйозні.
читайте такожУкраїною п'ять років правил тяжко хворий на шизофреніюАле це в ідеалі. В реальності ж нічого з цього не вийде. Враховуючи те, які смішні справи "шиють" Порошенку в прокуратурі, все буде не по-справжньому, все буде, як завжди.
На Заході Порошенко вже нікому не потрібен – його використовують тут, як "м'ясо". Все ясно, як два помножити на два, для чого Деркач все це витягнув назовні: це – внутрішній контекст американської президентської кампанії. Потрібні були подання, які б представляли Байдена в негарному світлі. Все це робиться виключно заради Трампа.
Для тих, хто звик "знімати з вух локшину", бесіда Порошенка і Путіна стане "холодним душем". Але для більшості не буде сюрпризом – власне, тому Петро Олексійович і не був переобраний на другий термін: і без цих плівок було очевидно, що його слова розходяться зі справами. Нічим катастрофічним для Порошенка все це не закінчиться. Хоча, якщо судити по задоволеній фізіономії Деркача, це – ще не все... Деркач грає, як по нотах, у кращих традиціях кгбістської школи.
Порошенко повинен вимагати експертизи плівок Деркача, щоб довести, що вони або повністю сфальсифіковані (це не його голос або голос не Путіна), або (якщо це їх голоси) що запис скомпільований.
Історія істотно не вплине на ставлення до екс-президента т. зв. "порохоботів". Усі притомні люди розуміють, що в міжнародних переговорах нормальним є говорити ввічливою, дипломатичною мовою, навіть якщо ти розмовляєш із ворогом. На Заході взагалі не розуміють, у чому суть претензій – Черчілль звертався до Гітлера, коли той вже почав світову війну, як "герр Гітлер", тобто "пан Гітлер". Такі закони дипломатичного етикету.
Думаю, що серйозних наслідків ні для рейтингів, ні для репутації Петра Олексійовича ця історія не матиме. Можливо, це і погане слово, але у Петра Олексійовича – секта шанувальників, а для таких людей подібні історії значення не мають.Чому саме зараз стався цей вкид? Деркач – вихованець і випускник Академії ФСБ РФ і в третій раз зливає плівки. Перші чітко були спрямовані на руйнування відносин із нашим стратегічним партнером – США. Інші частини були покликані вдарити по рейтингах Порошенка напередодні місцевих виборів.
Влада створила всі умови, щоб Порошенко був у центрі уваги. Зараз він – головний ворог режиму Зеленського. Порошенко стрімко набирає голоси, його політсила – на другому місці після Слуги народу. Ось Путін і допомагає "втопити" свого головного ворога в Україні, щоб його кум Медведчук отримав якомога більше підтримки. Адже в такому випадку у ослабленого Зеленського не буде іншого варіанту, окрім як піти на союз із Медведчуком.
Порошенко може втратити 1-2% від 13-15% свого рейтингу. У Петра Олексійовича віддане електоральне ядро, яке буде підтримувати його, навіть якщо будуть докази того, що на обід він поїдає немовлят. Віру цих людей до свого гетьмана ніщо не здатне похитнути. Однак тепер ПАП навряд чи зможе розраховувати на зростання кількості шанувальників, а всі ті, хто сумнівався, можуть відколотися від нього.
Крім того, в оточенні Порошенка багато людей, які сумніваються, чи варто підтримувати його в майбутньому. Вже відійшли Кононенко і Грановський, дистанціювався Райнин. Є ті, хто замислюються над створенням власного проекту, і ця історія може підштовхнути їх до такого кроку. Тож Порошенко, нехай і несуттєво, втратить позиції. Але, навіть якщо цього не станеться, він навряд чи зможе наростити свій вплив.
Жодних юридичних наслідків плівки Деркача мати не будуть, вони ніяк не зможуть бути використані у справах проти Порошенка. В даній розмові з Путіним не міститься жодних заяв, які б тягнули на кримінальні справи. Більш важливим є моральний аспект оприлюдненої розмови.
Що стосується реакції західних політиків на цю історію і того, як вона може змінити їхнє ставлення до Порошенка, то скажу абсолютно цинічну річ: 90% західних політиків, які щиро вболівають за Україну", просто-напросто мають цілком корисливі мотиви. Колись, напевно, можна буде написати про те, як створюються різні групи "друзів України", скільки коштує бути "другом України", і багато іншого. А взагалі, слухаючи запис, мені просто було смішно. Зеленський і Порошенко помінялися місцями: Зеленський став президентом, а Порошенко – клоуном.
Правдивість третьої частини плівок Деркача викликає величезні сумніви. Попередні плівки були спростовані і Порошенком, і Байденом – вони обидва заявили, що це була нарізка з різних розмов. Але їхню позицію можна не брати до уваги, оскільки вони – зацікавлені особи.
Однак є й інші люди, яким було б вигідно, щоб ці записи виявилися правдивими. Наприклад, Трамп, у якого йде війна з Байденом. Очевидно, в Штатах з'ясували, що щось не так, тому що в підсумку дали відвертого ляпаса Зеленському, наполегливо порекомендувавши не пхати носа в президентські вибори в США. Фактично Штати цим визнали, що плівки сфальсифіковані.
Третьою частиною плівок вкидаються два протилежних меседжі – що Порошенко є і шпигуном Байдена, і шпигуном Путіна. Це – абсурд, хоч би нормально підготувалися! Заяви та дії Порошенка після подій у Дебальцевому всім чудово відомі. Також про той період є спогади Олланда, викладені в книзі, в яких він чітко описав, як спілкуються Порошенко і Путін... Зараз же нам показують якийсь файл, який не містить нічого поганого в юридичному сенсі, але намагаються представити його, як щось важливе в моральному аспекті. При цьому не надають матеріалів, які можуть бути подані для проведення нормальної експертизи. Тож, звісно, виникає чітке відчуття, що щось тут не так. Думаю, вкиданням цих плівок намагаються перебити інші інформаційні приводи, зокрема, скандали з ДБР і Генпрокуратурою.
У будь-якому разі, не думаю, що прихильники Порошенка сприйняли цю історію, як аргумент: оскільки це вкинула ФСБ, значить, це вкинув ворог. Однак, якщо останнім часом відбувалися зрушення в соціології, і підтримка Порошенка зростала, то тепер, можливо, зростання трохи сповільниться. Але, в цілому, Порошенку від цього ні холодно, ні жарко. Попередні плівки Деркача більшою мірою вдарили по Зеленському та Україні, ніж по Петру Олексійовичу.
Для тих, хто цікавиться політикою, розмова Порошенко і Путіна не стала несподіванкою. Адже за роки президентства Порошенка і російської агресії проти України все те, що у нас відбувається, так і не було офіційно названо війною. А контакти з лідером держави, з якою протягом усіх років правління Порошенка в України зростав товарообіг, є цілком природним явищем. У самого Порошенка були досить дружні стосунки з Путіним і спільні з ним справи, що не є таємницею. Поки в нашій країні залишався російський посол, він часто бував в адміністрації Порошенка, а потім став часто бувати Медведчук, який безперешкодно літав до Москви власним літаком, незважаючи на заборону таких польотів, і СБУ до нього не висувала жодних претензій...
читайте такожЧому душевна розмова Порошенко і Путіна не викликає подивуДля Порошенка оприлюднення цієї розмови з Путіним не несе ніяких ризиків. При Порошенку українська політика стала абсолютно аморальною. Він сам по собі є лицеміром і фарисеєм, і йому було нескладно говорити на чорне біле і навпаки. Всі чудово пам'ятають його обіцянки закінчити війну за два тижні... Давно знаю Порошенка – з 1998 року, тому мені нема чому дивуватися. Не треба було доводити, що він саме так спілкується з Путіним – нам же не потрібно доводити, що він дихає або їсть. Це – абсолютно природна поведінка.
На електорат Порошенко це жодним чином не вплине. Хіба що 1-2% буде метушитися туди-сюди. Можливо, він трохи втратить електоральну підтримку, але не катастрофічно. Не вплине ця розмова і на ставлення наших західних партнерів до Порошенка. Вони зараз намагаються триматися осторонь від української політики, як нормальні люди – від аварії на каналізації.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
