
Новий Рік готує для українців багато нововведень. Зокрема, деякі українці у січні зможуть пройти безкоштовне обстеження, отримати більші виплати, але при цьому доведеться більше платити за автомобілі і довше чекати виходу на пенсію. Главред зібрав основні зміни, які набувають чинності з 1 січня 2026 року в Україні.
Митний контроль у поїздах без зупинок
Премʼєр-міністр Юлія Свириденко повідомляла, що з січня 2026 року у поїздах двох міжнародних напрямків запрацює митний та прикордонний контроль безпосередньо у вагонах, без тривалих зупинок на кордоні.
За її словами, новий режим контролю запрацює в потягах рейсів Київ-Перемишль та Київ-Хелм, якими щомісяця користуються більше ніж 130 тисяч українців. У подальшому таку практику планують поширити і на інші міжнародні рейси.
"Такий формат уже працює в окремих поїздах Інтерсіті+ на польському напрямку. Митники і прикордонники починають проводити контроль пасажирів під час руху на підʼїзді до кордону. Тепер плануємо поширити цю практику поступово і на спальні вагони нічних міжнародних маршрутів", - зауважила Свириденко.
Виплати за народження дитини 2026 – скільки отримуватимуть
05 листопада 2025 року Верховна Рада України ухвалила у другому читанні законопроект №13532 "Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки сімей з дітьми та створення умов, які сприяють поєднанню батьківства з професійною діяльністю", який передбачає підвищення одноразової виплати жінкам після народження дитини до 50 тисяч гривень.
Зокрема, з 1 січня 2026 року одноразова виплата при народженні першої, другої чи будь-якої наступної дитини зросте до 50000 грн і буде виплачуватися однією сумою (раніше ця сума становила 41280 грн, 10 320 грн виплачували одразу і ще по 860 гривень на місяць протягом 36 місяців).
Крім того, якщо станом на 1 січня 2026 року дитині ще не виповнився 1 рік, батьки, окрім 860 грн додатково щомісяця отримуватимуть по 7000 грн до досягнення дитиною 1 року.
Таку ж суму, 7000 гривень, згідно з документом, планують виплачувати і вагітній жінці до народження дитини, якщо у неї відсутній страховий стаж (не має офіційного працевлаштування).
Також зміни стосуватимуться і "Пакунку малюка", який тепер можна буде замовити з 36 тижня вагітності, а не лише після народження дитини, як це було раніше.
Пенсійний стаж в Україні – скільки його потрібно для виходу на пенсію в 2026 році
З 1 січня 2026 року в Україні збільшується кількість необхідного стажу для виходу на пенсію за віком. Як пояснили у Пенсійному фонді України (ПФУ), це передбачено нормами Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".
Страховий стаж — це період, протягом якого особа була застрахована та за неї щомісяця сплачувалися страхові внески не менше мінімального. З 1 січня 2004 року до стажу зараховуються лише ті періоди, за які фактично сплачено єдиний соціальний внесок.
Так, у 2026 році для виходу на пенсію потрібно буде мати:
- у 60 років — не менше 33 років страхового стажу;
- у 63 роки — не менше 23 років стажу;
- у 65 років — не менше 15 років стажу.
Раніше вимоги до страхового стажу були нижчими. Зокрема, у 2025 році для виходу на пенсію за віком потрібно було мати на 1 рік менше – 32, 22 і 15 років відповідно.
Згідно чинного законодавства, підвищення вимог до страхового стажу відбувається поступово — щороку на один рік — і триватиме до досягнення 35 років стажу для виходу на пенсію у 60 років. Якщо громадянин досяг 60, 63 або 65 років у 2025 році, але звертається за призначенням пенсії вже у 2026 році, вимоги до стажу залишаються нижчими — 32, 22 та 15 років відповідно.
Перевірити набутий страховий стаж та заробітну плату українці можуть через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду або в мобільному застосунку ПФУ. Стаж, набутий до 2004 року, підтверджується трудовою книжкою.
У разі нестачі страхового стажу для виходу на пенсію громадяни можуть або допрацювати необхідний період, або "докупити" стаж — за періоди після 2004 року, за укладання договору добровільної участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Заробітна плата в Україні 2026 – скільки отримуватимемо після підвищення
Згідно з ухваленим державним бюджетом на 2026 рік, з 1 січня 2026 року в Україні зростуть мінімальна зарплата та прожитковий мінімум.
Так, у 2026 році соціальні стандарти становитимуть:
- мінімальна зарплата – з 8000 грн до 8647 грн (зростання на 8%);
- загальний прожитковий мінімум з 2920 грн до 3209 грн (+9,9%);
- прожитковий мінімум для працездатних осіб з 3028 грн до 3328 грн (+9,9%);
- прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 2361 грн до 2595 (+9,9%).
Також у державному бюджеті на 2026 рік передбачене підвищення мінімальної заробіньої плати освітян. За словами голови податкового комітету Верховної Ради Данила Гетманцева, заплановане підвищення у 2,5 рази.
Як повідомляв нардеп, під час голосування вдалося захистити правки щодо підвищення зарплат вчителів у 2026 році та наблизитися до виконання ст. 61 Закону України "Про освіту", яка передбачає встановлення посадового окладу педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії у розмірі трьох мінімальних заробітних плат.
Відповідно, у разі підвищення з 1 січня мінімальної заробітної плати до 8647 гривень, мінімальна зарплата педагогічних працівників становитиме 21 617 грн.
До слова, протягом усього 2026 року аналогічний рівень мінімальної заробітної плати (21617,50 грн) буде потрібен і для продовження бронювання працівників підприємств. Якщо ж заброньований буде отримувати "брутто" зарплати менше цієї суми, він може втратити бронь.
Медичне обстеження 2026 – кому можна буде перевіритися безкоштовно
З 1 січня 2026 року в Україні набуде чинності оновлений календар профілактичних щеплень. Як повідомили у МОЗ, відповідно до оновленого календаря, обов’язковими стануть щеплення проти туберкульозу, гепатиту B, кору, паротиту, краснухи, поліомієліту, дифтерії, правця, кашлюка, ХІБ-інфекції та вірусу папіломи людини (ВПЛ).
Ключовим нововведенням стане безкоштовна одноразова вакцинація проти ВПЛ для дівчат віком 12–13 років. Для реалізації програми держава вже закупила сучасну 9-валентну вакцину, яка забезпечує захист від найбільш онкогенних типів вірусу.
Паралельно з цим з 1 січня 2026 року в Україні стартує програма безкоштовного медичного скринінгу для людей старше 40 років. Після досягнення цього віку громадяни отримуватимуть відповідне повідомлення в застосунку Дія з пропозицією пройти обстеження.
У разі підтвердження участі на спеціальну Дія.Картку автоматично зараховуватимуть 2000 гривень, які можна буде використати виключно для оплати скринінгу в медичних закладах. Обстеження передбачене в межах одного візиту тривалістю 60–90 хвилин.

В Україні змінюються назви напоїв
З 1 січня 2026 року в Україні зміняться назви деяких алкогольних напоїв через виконання зобов’язань в рамках Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Зокрема, вітчизняні виробники більше не зможуть використовувати назви, які є захищеними географічними зазначеннями (GI) в ЄС, тобто прив’язані до певного регіону у Європі. Відповідно, на етикетках українських виробів перестануть бути легальними такі назви:
- "коньяк" (Cognac) — дозволено лише для напою з регіону Коньяк у Франції;
- "шампанське" (Champagne) — для ігристого вина з регіону Шампань;
- "портвейн";
- "херес" (Sherry);
- "мадера" (Madeira);
- "кальвадос" (Calvados) та інші подібні назви.
Натомість українські аналоги таких напоїв збиратимуться під загальними назвами, наприклад "бренді" замість "коньяку", "ігристе вино" замість "шампанського" тощо. За порушення правил маркування передбачені штрафи та адміністративні санкції.
Повернення ПДВ на електрокари – що зміниться у 2026 році
З 1 січня 2026 року в Україні відбудеться повернення ПДВ на електрокари — на електромобілі знову діятиме стандартна ставка ПДВ 20%. Це означає скасування податкових пільг на електромобілі, які раніше звільняли електрокари від ПДВ під час імпорту та продажу.
ПДВ почне нараховуватися з нового року — при імпорті електромобіля в Україну доведеться сплачувати 20% податку на додану вартість від митної вартості автомобіля.
Як пояснив у коментарі Главреду голова Інституту досліджень авторинку Станіслав Бучацький, ПДВ, що нараховується з 1 січня, стосується не лише новозавезених автомобілів, а й тих, що були ввезені ще цього року, але не продані. І це стосується юридичних осіб, тобто компаній.
Відповідно, якщо фізична особа розмитнила авто на себе і не встигла його зареєструвати до кінця року — податок не нараховується, бо фізособи не є платниками ПДВ. Однак якщо юридична особа (фірма) не встигла продати автомобіль або покупець не зареєстрував його до кінця року, податкова нарахує 20% ПДВ на автомобільнезалежно від того, коли він був ввезений (2025 чи раніше).
Про персону: Станіслав Бучацький
Станіслав Бучацький — український автомобільний експерт, бізнес-консультант і громадський активіст, співзасновник та голова Інституту досліджень авторинку. Спеціалізується на аналізі автомобільного ринку, коментує питання імпорту авто, розмитнення та тенденцій на ринку електромобілів, дає експертні оцінки змінам у законодавстві та податковому регулюванні автомобільної галузі. Бучацький активно виступає у ЗМІ та спеціалізованих виданнях, є автором аналітичних матеріалів і порад щодо ввезення автомобілів в Україну, а також має практичний досвід водіння з 2008 року та численні подорожі, що формують його професійний погляд на автомобільну тематику.
Таким чином, певна частина компаній може зіткнутися з додатковими податковими зобов’язаннями, якщо не встигне продати або оформити авто для клієнта до кінця року.
Ціни на продукти – скільки доведеться платити у січні 2026
Як розповів Главреду аналітик асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" (УКАБ) Максим Гопка, у січні 2026 року на ринку м’яса та м’ясопродуктів очікується сезонне подорожчання, зумовлене традиційним для цього періоду високим попитом, що може призвести до зростання цін у межах 5-7%.
"Попри достатню пропозицію тваринного білка на внутрішньому ринку, на кінцеву вартість продукції тиснутимуть відключення електроенергії та поступове збільшення вартості кормів, зокрема соняшникового шроту, що безпосередньо впливає на собівартість курятини. Ситуація зі свининою залишатиметься відносно стабільною завдяки імпорту, який перекриває внутрішні потреби, тоді як яловичина може продовжити висхідний тренд слідом за іншими видами м’яса через дефіцит худоби", – вважає експерт.
Про персону: Максим Гопка
Максим Гопка — аналітик, який працює в Українському клубі аграрного бізнесу. Він спеціалізується на дослідженнях у сфері аграрного сектору, аналізі ринків та трендів в аграрній економіці України.
На його думку, схожа тенденція спостерігатиметься і в молочному секторі. "Хоча закупівельні ціни на молоко-сировину демонструють певну стабільність, виробники вершкового масла та твердих сирів не поспішатимуть знижувати ціни, намагаючись зберегти прибутковість і мати запас для витрат на роботу генераторів у зимовий період", - додає Гопка.
Водночас, наголошує аналітик, вартість хлібобулочних виробів, попри гарні врожаї зернових у 2025 році та стабільність світових цін на зерно, продовжуватиме помірно зростати через високу частку витрат на енергоносії, переробку та складну логістику у структурі собівартості.
Також у сегменті городини після періоду суттєвої "овочевої дефляції" наприкінці 2025 року розпочнеться поступове здорожчання овочів борщового набору.
"Ця динаміка буде спричинена поступовим зменшенням запасів якісної продукції у вітчизняних сховищах та необхідністю залучення дорожчого імпорту, що стане найбільш відчутним ближче до березня. Витрати на підтримку температурного режиму в холодильних камерах в умовах дорогої електроенергії також стимулюватимуть ріст цін на картоплю, моркву та капусту. Паралельно з цим ціни на вітчизняні фрукти, зокрема яблука та груші, також зростатимуть через зменшення пропозиції та залежність від енергоресурсів для підтримки умов у сховищах. Додатковий тиск створюватимуть динаміка валютного курсу, що прямо відображається на вартості імпортних фруктів та овочів", - уточнив експерт.
Курс долара – скільки коштуватиме валюта у січні 2026
Як розповів у коментарі Главреду кандидат економічних наук, незалежний експерт Олександр Хмелевський, станом на 1 грудня валютні резерви НБУ встановили історичний рекорд і досягли позначки 54,7 млрд доларів завдяки залученню іноземних позик. Такий обсяг резервів дозволяє НБУ забезпечувати стабільний курс гривні протягом першої половини 2026 року.
А оскільки ЄС після довгих дискусій погодив для України кредит в розмірі 90 млрд євро, у 2026-2027 рр. Нацбанк буде мати кошти для проведення валютних інтервенцій з метою підтримки стабільності курсу гривні.
"На початку року ділова активність, як правило, є низькою. Тож суттєвих коливань валютного курсу не очікується. В січні 2026 долар на міжбанківському ринку буде коливатися в коридорі 42,0 - 43,0 грн", - уточнив експерт.
Що стосується євро, то його курс на міжбанку коливався в грудні більш суттєво – зокрема, 16 грудня курс євро на міжбанку встановив рекорд - 49,90 грн., впритул наблизившись до позначки в 50 грн. Причиною зростання курсу євро до гривні є загальне посилення євро по відношенню до долара та інших валют на міжнародних ринках. Федеральна резервна система (ФРС) США продовжує знижувати відсоткові ставки, а Трамп вимагає від керівництва ФРС ще більш значних кроків.
"З 12 грудня ФРС розпочала викуп короткострокових казначейських векселів на 40 млрд доларів. Це збільшує кількість доларів в обігу та сприяє знеціненню американської валюти. Очікується, що в січні курс долара на світових ринках може продовжувати зниження, відповідно курс євро може зрости до 1,19 доларів. Це позначиться й на українському міжбанківському ринку. Тут також очікується зростання курсу євро по відношенню до гривні. Загалом в січні курс євро буде коливатися в коридорі 49,0 - 51,0 грн", - додав Хмелевський.
Про персону: Олександр Хмелевський
Олександр Хмелевський - незалежний експерт з питань економіки.
Закінчив Київський національний університет імені Т.Г. Шевченка за спеціальністю "політична економія". Кандидат економічних наук, Інститут економіки НАН України.
Працював у банківській та інвестиційній сфері. Пройшов шлях від економіста до заступника голови правління великого системного банку.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред