Лінія Мажино 2.0: навіщо Європа зібралася будувати лінії оборони біля РФ

Паралельно з тим, як триває війна в Україні, Захід щосили готується до ймовірного протистояння з Росією. Зокрема, країни Європи, що межують з РФ, вже замислюються над створенням ліній оборони в прикордонні Білорусі та Росії. Главред дізнавався, як скоро їх побудують і як можуть використовувати проти агресора.

• 700 кілометрів ліній оборони за 2,5 мільярда євро
• Лінії оборони НАТО - скільки будуватимуть
• До чого готується Білорусь

700 кілометрів ліній оборони за 2,5 мільярди євро

Згідно з листом, опублікованим Reuters, лідери Польщі, Литви, Латвії та Естонії закликали Європейський Союз збудувати 700-кілометрову оборонну лінію вздовж кордону з Росією та Білоруссю приблизною вартістю у 2,5 мільярди євро.

Глави держав, які мають суміжні кордони з країнами-агресорами, зазначають, що лінія оборони необхідна для захисту ЄС від воєнних загроз та інших дій з боку РФ.

"Створення системи оборонної інфраструктури вздовж зовнішнього кордону ЄС із Росією та Білоруссю дасть змогу задовольнити гостру та нагальну потребу в захисті ЄС від воєнних і гібридних загроз", - йдеться у документі.

Рекомендуємо:

"Захист від війни": країни НАТО хочуть будувати лінію оборони проти РФ та Білорусі

Зокрема, під гібридними загрозами мається на увазі поєднання військових і невійськових, а також прихованих і відкритих засобів, включно з дезінформацією, кібератаками, економічним тиском і переправленням мігрантів через кордони. Причому вказується, що оборонні споруди мають бути побудовані в координації з військовими вимогами НАТО.

"Масштаб і вартість цього спільного проєкту вимагають цілеспрямованих дій з боку ЄС для його політичної та фінансової підтримки", - йдеться в листі.

Лінії оборони НАТО - скільки будуватимуть

Варто зазначити, що лист лідерів Польщі, Литви, Латвії та Естонії став продовженням рішення міністрів оборони країн Балтії за підсумками зустрічі в Ризі в січні про створення спільної балтійської зони оборони на східному кордоні, де країни межують із Росією та Білоруссю.

Експерт інституту "Інтермаріум" Андрій Мартинов звертає увагу, що на активність підготовки європейських країн до можливого протистояння з РФ вплинув вступ Швеції та Фінляндії до НАТО, що радикально змінило співвідношення сил у Балтійському морі.

"РФ намагається "гібридно впливати" на країни регіону, щоб домогтися продовження транзиту нафти через Зундську протоку, контрольовану Данією, і максимально мілітаризувати Калінінградську область, щоб тиснути на Сувалкський коридор на стику кордонів Литви, Білорусі, Польщі та Калінінградської області.

Ще одна вразливість для оборони НАТО - це естонське місто Нарва і значна кількість російськомовних у Латвії. Тому регіон є максимально вразливим для будь-яких агресивних дій РФ", - зазначив Мартинов.

Крім того, за словами співдиректора програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки центру Разумкова Олексія Мельника, на саміті НАТО у Вільнюсі 2023 року Північноатлантичний Альянс перейшов до формату оборони території країн-членів.

"Якщо з часів Холодної війни і донедавна стратегія НАТО будувалася на тому, що Альянс прийде на допомогу вже після вторгнення, і положення 5 статті Статуту НАТО повинно було слугувати стримувальним фактором. Але очевидно, що російська агресія в Україні переконала військово-політичне керівництво НАТО в тому, що такі заходи стримування не можна вважати дієвими", - зазначив Мельник. І додав, що НАТО почало нарощувати свою присутність у прикордонні з РФ ще з 2014 року.

За словами експерта, на Заході побачили, що так звана лінія Суровікіна свого часу виявилася ефективною для стримування українського контрнаступу, а нестача ліній оборони з боку України призвела до операції на Харківському напрямку.

"Тому Польща і країни Балтії, ймовірно, вважають, що варто будувати лінії оборони якнайшвидше, щоб у разі, якщо така атака відбудеться, глибина проникнення на територію могла бути мінімальною", - сказав Мельник.

Як розповів "Главреду" політичний аналітик Дмитро Франчук, терміни будівництва лінії оборони залежатимуть від багатьох чинників, включно з фінансуванням, технічними ресурсами та погодними умовами.

"Зазвичай такі проєкти можуть зайняти від кількох місяців до кількох років. Лінія оборони дасть змогу зміцнити кордони, підвищити рівень безпеки і готовності до можливої агресії, а також забезпечить кращий контроль над прикордонними районами", - зазначив експерт.

До чого готується Білорусь

Іншими словами, дії українських союзників показують серйозність ставлення колективного Заходу до можливого прямого протистояння з Росією. Експерти, опитані "Главредом", не виключають, що в Євросоюзі можливі дискусії стосовно будівництва ліній оборони, проте ймовірність підтримки такого рішення в ЄС досить висока.

Підливає масла у вогонь і раптова перевірка Білоруссю готовності її військ "до виконання завдань за призначенням" неподалік від кордонів країн НАТО. Але, за словами Мельника, дії Білорусі на даному етапі більше пов'язані із запобіганням міграційній кризі, яка не припиняється неподалік від кордону з Білоруссю.

"Контроль кордону не завжди означає його оборону. Постійні провокації можуть призвести до створення ситуації, в якій можуть відбутися неспровокований інцидент між військовими або ж одна зі сторін може свідомо піти на конфронтацію", - каже Мельник.

Водночас, зазначає Андрій Мартинов, перевірка військ Білорусі має більш тактичний характер як фактор тиску на НАТО і демонстрацію "міцності" союзу двох диктаторів.

"Білорусь брязкає зброєю з метою домогтися чергових путінських субсидій, налякати Україну "другим фронтом", показати готовність білоруського диктатора в разі "військової загрози" скасувати президентські вибори 2025 року", - каже Мартинов.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред