Підпишіться 
Ви дізнаєтеся:
- Які обмеження на продаж бензину вже запроваджені в РФ
- З яких країн РФ планує або вже імпортує пальне
- Наскільки масштабна паливна криза в різних регіонах Росії
Російський правитель Володимир Путін днями уперше публічно визнав наявність проблем із забезпеченням країни автомобільним пальним на тлі ударів по російській нафтопереробній інфраструктурі та нафтобазах. У низці регіонів запроваджено нормування продажу бензину, утворюються довгі черги на АЗС, а ціни досягли рекордних показників.
Главред дізнався, що відбувається в РФ під час паливної кризи, які ціни на АЗС і звідки Кремль планує брати пальне.
Обмеження на російських АЗС
Російське видання РБК повідомило, що на автозаправних станціях мереж "Газпромнефть" та "Лукойл" у Москві та Московській області почали діяти обмеження на продаж пального одному клієнту. Згідно з оприлюдненою інформацією, на міських АЗС "Газпромнефть" одному покупцю дозволяється за одну заправку придбати не більше 30 літрів бензину або до 60 літрів дизельного пального. Окремо зазначається, що відпуск пального у каністри на таких станціях повністю заборонений.
На трасових заправках цієї ж мережі діють дещо інші правила. Там клієнт може придбати до 30 літрів бензину або до 200 літрів дизельного пального за одну заправку. Водночас на окремих АЗС у межах Москви також діє обмеження у 30 літрів бензину на одного клієнта.
Подібні заходи запроваджені і на станціях "Лукойлу". Щонайменше на трьох АЗС у Москві встановлено ліміти на продаж пального: на одній заправці - до 30 літрів на клієнта, на двох інших - не більше 20 літрів. Як і у випадку з "Газпромнефть", продаж пального в каністри там також не здійснюється.
Удари України по нафтовій інфраструктурі РФ
Від початку 2026 року Україна завдала по російській нафтовій інфраструктурі понад 20 ударів, зокрема по нафтопереробних заводах, експортних терміналах і трубопроводах. За оцінками The Washington Post, це вже коштувало Росії понад 7 млрд доларів.
Найбільших втрат РФ зазнала після серії атак наприкінці березня та на початку квітня. Під удари потрапили великі нафтові термінали в Усть-Лузі, Приморську на Балтійському морі та Новоросійську на Чорному морі. Через багатотижневе закриття портових об’єктів і тимчасове скорочення експорту Росія втратила близько 2,2 млрд доларів доходів.
Керівник Центру енергетичних та кліматичних досліджень Київської школи економіки Борис Додонов зазначив, що нещодавні удари по російських НПЗ ще більше збільшать суму збитків. За його словами, атака на завод Роснефти в Туапсе спричинила настільки масштабні руйнування, що підприємство, можливо, доведеться фактично будувати заново. Потенційна вартість відновлення такого НПЗ може сягнути 5 млрд доларів.
Водночас Додонов наголосив, що попри зростання втрат, доходи Росії від експорту нафти тимчасово збільшилися через стрибок світових цін, викликаний війною з Іраном. У березні нафтові доходи РФ, за його оцінками, становили 19 млрд доларів проти 9,8 млрд у лютому.
У Росії подорожчав білоруський бензин
На тлі загострення паливної кризи в Росії різко зросли ціни на бензин, який постачається з Білорусі. Йдеться насамперед про АІ-92, який на біржових торгах суттєво додав у вартості.
За даними видання The Moscow Times, за тиждень тонна білоруського бензину подорожчала приблизно на 6% і досягла 127 тис. рублів. Водночас із початку травня ціна зросла майже у 1,8 раза.
З 1 по 26 червня обсяги продажу білоруського бензину на біржі становили близько 79,4 тис. тонн, тоді як рік тому такі поставки були мінімальними.
Дивіться відео із панікою росіян через черги на заправках і дефіцит палива:
Два білоруські нафтопереробні заводи - Мозирський та Новополоцький - теоретично можуть частково забезпечувати паливом окремі регіони Росії, зокрема Московський, однак їхні потужності обмежені. Також підкреслюється, що логістика постачання з Білорусі працює швидше й стабільніше, ніж внутрішні російські біржові механізми.
На Петербурзькій біржі ціни також продовжують зростати. Зокрема:
- бензин АІ-92 подорожчав до 70,71 тис. руб./тонна,
- АІ-95 - до 75,12 тис. руб./тонна.
Аналітики пов’язують ситуацію з паливним дефіцитом, який виник після скорочення виробництва нафтопродуктів у РФ. За їхніми оцінками, випуск бензину знизився приблизно на 25%, тоді як літнє споживання перевищує 110 тис. тонн на добу.
Звідки Росія планує брати паливо
На тлі проблем з пальним уряд РФ змушений шукати додатковий імпорт. Крім Білорусі, Росія розглядає можливість закупівель бензину в Азербайджані, країнах Центральної Азії, Індії та Туреччини. Водночас вільних обсягів на світовому ринку обмаль, а санкційні обмеження ускладнюють логістику та розрахунки.
Також Reuters повідомляло, що Москва веде переговори з Казахстаном щодо постачання близько 50 тис. тонн бензину АІ-92.
"У червні Москва дозволила нафтопереробним заводам виробляти бензин та дизель для внутрішнього ринку з нижчими характеристиками якості. Росія також планує імпортувати бензин морським транспортом, що підкреслює серйозність цих перебоїв", - йдеться в публікації.
У новій публікації видання повідомило, що Росія вперше розпочала морський імпорт бензину з Індії, намагаючись подолати дефіцит пального, який виник після ударів українських безпілотників по російській енергетичній інфраструктурі.
За даними співрозмовників агентства, до Росії вже вирушили щонайменше 60 тис. тонн бензину. Інше джерело уточнило, що було відправлено два танкери з партіями по 30-40 тис. тонн кожен.
Водночас Росія планує імпортувати близько 400 тис. тонн бензину щомісяця з різних країн, зокрема з Білорусі, яка вже значно збільшила постачання пального на російський ринок.
За даними Reuters, Білорусь також майже втричі збільшила залізничні поставки бензину до Росії - до понад 70 тис. тонн у першій половині червня порівняно з аналогічним періодом травня. Крім того, російський парламент схвалив зміни до податкового законодавства, які передбачають субсидії на імпорт бензину для пом'якшення паливної кризи.
Наскільки серйозна паливна криза в Росії
Паливна криза в Росії продовжує загострюватися. Соціальні мережі, місцеві ЗМІ та навіть представники регіональної влади повідомляють про дефіцит бензину, черги на автозаправках і запровадження обмежень на продаж пального.
Так, губернатор Нижньогородської області Гліб Нікітін після перевірки АЗС заявив, що на більшості заправок утворилися черги від двох до восьми автомобілів на одну колонку. За його словами, на незалежних АЗС бензин або взагалі відсутній, або коштує на 15-40% дорожче, ніж на мережевих заправках.
Черги на автозаправних станціях уже стали звичним явищем у багатьох регіонах Росії. Дефіцит бензину та дизельного пального також почав впливати на роботу окремих сфер. У низці регіонів виникли проблеми з функціонуванням громадського транспорту, вивезенням побутових відходів, а також забезпеченням пальним сільськогосподарської техніки.
Росія засекречує ціни на бензин
Російська влада припинить публікувати офіційну статистику щодо споживчих цін на бензин і дизельне паливо. Відповідні зміни уряд РФ вніс до федерального плану статистичних робіт, повідомляє The Bell.
Йдеться про скасування публікації бюлетеня "Інформація про споживчі ціни на нафтопродукти", який містив дані про вартість різних марок пального в регіонах країни та на близько 1800 автозаправках у 280 містах. Як зазначає видання, після цього зникне можливість відстежувати реальну динаміку паливної інфляції та перевіряти зміни цін на бензин і дизель.
За останніми оприлюдненими даними Росстату, з 16 по 22 червня бензин у Росії подорожчав на 3%, а дизельне паливо - на 2,7% на тлі дефіциту пального.
За інформацією Bloomberg, це стало найбільшим тижневим зростанням цін щонайменше за останні 20 років. Найвідчутніше бензин подорожчав у Дагестані (+16,5%) та Чечні (+15,2%).
Ціни на бензин ціна в Ялті - відео:
Як коментує Путін паливну кризу
Російський лідер Володимир Путін заявив, що наслідки українських ударів по нафтопереробних заводах РФ спричинили певний дефіцит пального, однак назвав ситуацію "некритичною". Водночас він визнав необхідність посилення захисту енергетичної інфраструктури та нарощування виробництва систем ППО.
За словами Путіна, удари по критично важливих об’єктах створюють "очевидні проблеми", і зараз у країні спостерігається дефіцит пального, проте він не є критичним.
Він наголосив, що одне з ключових завдань - швидке збільшення виробництва засобів протиповітряної оборони для захисту НПЗ, нафтобаз та іншої критичної інфраструктури. Також, за його словами, необхідно налагодити роботу систем, що відбивають атаки безпілотників, та прискорити ремонт пошкоджених об’єктів.
Окремо Путін заявив про потребу "узгодити роботу всіх структур", залучених до захисту об’єктів від дронів і ракет. Водночас російський лідер стверджує, що всі пошкоджені об’єкти нібито швидко відновлюються, а економічна система країни працює "стабільно та з великим запасом міцності".
Він також запевнив, що тимчасово окупований Крим забезпечений пальним щонайменше на кілька днів, а постачання будуть збільшені як суходолом, так і морем.
Крім цього, голова Ради Федерації РФ Валентина Матвієнко визнала складну ситуацію з пальним у Росії. Водночас вона звернулася до громадян, які змушені годинами стояти в чергах за бензином, із закликом "не охати й не ахати, а разом шукати рішення".
Дивіться відео із цинічною заявою Матвієнко:
Для чого РФ атакує українські АЗС
Зазначимо, що у ніч з 30 червня на 1 липня у Дніпропетровській області внаслідок атаки були уражені п’ять автозаправних станцій. На одній із них загинула жінка, ще троє людей отримали поранення, повідомили в компанії WOG та в обласній військовій адміністрації.
Радник міністра оборони України Сергій Бескрестнов ("Флеш") у своєму Telegram-каналі розповів, що Росія активізувала удари по автозаправних станціях у прифронтових регіонах України, однак це не призведе до нестачі пального для населення.
За його словами, після успішних українських ударів по російській логістиці окупанти почали цілеспрямовано атакувати цивільну паливну інфраструктуру. Для цього вони застосовують ударні безпілотники різних типів, зокрема "Шахеди", а також дрони крилатого та роторного типу.
Бескрестнов зазначає, що під обстріли потрапляють АЗС у Дніпропетровській, Харківській та Сумській областях. Водночас він підкреслює, що ці об’єкти не задіяні у військовому забезпеченні, а тому такі атаки не мають стратегічного значення.
"Чи залишаться мешканці без бензину? Звичайно, ні. Адже ми, українці, знайдемо способи, як організувати логістику, розподіл і продаж палива, а також заправлятися", - наголосив "Флеш".
Де зафіксовано перебої з бензином
Паливна криза в Росії продовжує стрімко поширюватися на нові регіони. На тлі українських ударів по нафтопереробній інфраструктурі перебої з бензином і дизельним пальним, за даними BBC, вже зачепили майже 80 регіонів РФ, а також тимчасово окуповані Крим і Севастополь.
У низці регіонів влада змушена вводити обмеження на продаж пального. Серед останніх - Башкирія, Якутія та Республіка Алтай. У Забайкальському краї та Іркутській області запроваджено режим підвищеної готовності через проблеми з постачанням.
Проблеми з пальним особливо відчутні у віддалених регіонах, зокрема на Далекому Сході, де постачання залежить від обмеженої кількості нафтопереробних заводів. У деяких містах працюють лише окремі мережеві АЗС, що призводить до ще більших черг.
Влада регіонів пояснює ситуацію сезонним зростанням попиту, потребами аграрного сектору та логістичними складнощами. Водночас атаки українських дронів на НПЗ у публічних поясненнях часто не згадуються або згадуються побічно.
Як українські удари впливають на війну
Військовий експерт, полковник запасу Генштабу ЗСУ Олег Жданов в інтерв’ю Главреду розповів, що у загальній картині війни помітні ознаки можливого перелому. Жданов зазначив, що ключовим фактором залишається економічне виснаження Росії.
Він стверджує, що удари по російській інфраструктурі та проблеми з паливом свідчать про зростання навантаження на економіку РФ, яка забезпечує війну.
"Росія ніяк не може нас наздогнати, хоч наша економіка й не була особливо розвиненою. Проте ми дуже швидко переорієнтувалися на систему логістики "з колес". Адже тих самих нафтобаз в Україні зараз немає, жодної, але всі наші заправки повні пального. У цьому наша перевага. На сьогодні ми скоротили виробництво бензину в РФ на 25%, заправки там порожні, а без палива нікуди", - пояснив Жданов.
Окремо він підкреслив, що всередині російської влади можуть посилюватися суперечності щодо продовження війни, а ключовим фактором завершення конфлікту назвав політичні процеси в Кремлі. На його думку, Україна та її партнери мають і надалі посилювати тиск, щоб наблизити умови, за яких у російській еліті зросте розуміння безперспективності війни.
Читайте також:
- Дрони атакували Кубань, Москву, Санкт-Петербург: горить нафтобаза, склад БК, морський завод
- На Кубані горить нафтобаза: дрони підпалили паливний вузол "Лукойлу"
- Нафтобаза у вогні: три резервуари спалахнули після удару дронів по Краснодарському краю
Про персону: Олег Жданов
Олег Володимирович Жданов (30 березня 1966, Дрезден, НДР) – радянський та український військовослужбовець, полковник запасу ЗСУ, український військовий аналітик і відеоблогер.
З 2016 року регулярно виступає не тільки на українському телебаченні та в українській пресі, а й дає коментарі закордонним ЗМІ. У 2012 році відкрив власний ютуб-канал, у якому публікує відео з аналітикою бойових дій, пише Вікіпедія.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
