Голосування на пеньках і возах, погрози та фальсифікації: як росіяни обирають Держдуму

Читайте в матеріалі:

• 18–21 вересня в Росії відбуваються триденні вибори до Держдуми
• "Єдина Росія", ймовірно, збереже контроль над парламентом
• Спостерігачів масово не допускають на дільниці
• Де виборці голосують на пеньках і капотах автомобілів

18 вересня в Росії розпочалися триденні вибори до Державної думи. Голосування відбувається на тлі четвертого року повномасштабної війни РФ проти України. Влада країни-агресора усунула від виборів єдину антивоєнну партію та поширила голосування на окуповані українські території. Пропагандистська машина Кремля має намір використати підсумки як доказ масової підтримки війни, хоча виборці скаржаться на примус, а спостерігачів систематично не підпускають до дільниць.

Главред з’ясував, як проходять вибори до Держдуми 2026 року в умовах війни та придушення опозиції.

Чому вибори до Держдуми не принесуть Кремлю несподіванок

Редактор BBC з питань Росії Стів Розенберг звернув увагу на те, що результат голосування за 450 депутатів нижньої палати парламенту можна передбачити заздалегідь, а сама кампанія стала першою думською після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. За його спостереженнями, Кремль має намір використати вибори, щоб підтвердити лояльність більшості росіян до війни та просунути в політику військовослужбовців, які повернулися з фронту - за офіційними даними, участь у кампанії беруть близько двохсот ветеранів.

Лідер Комуністичної партії Геннадій Зюганов, з яким журналіст зустрівся на хлібопекарському заводі під Москвою, з гордістю говорив про роботу парламенту, що завершує свою каденцію.

"Усі партії в Думі, абсолютно всі, проголосували за 170 законів на підтримку спеціальної військової операції (так у РФ називають вторгнення в Україну, - ред.). У цьому сенсі в Думі досягнуто стовідсоткової згоди", - заявив Зюганов.

Схожу думку про зумовленість результату розвинув кандидат від "Яблука" Григорій Гришин, чию партію зняли з федерального списку за заклики до припинення вогню.

"Поліція виконує політичний наказ. У цьому немає таємниці. Таким чином, влада встановлює межі, в рамках яких, на її думку, мають відбуватися вибори", - сказав Гришин BBC.

За його словами, вимога зупинити кровопролиття користується широкою популярністю, а більшість росіян зараз прагнуть миру - саме тому партію й вилучили з виборчого бюлетеня. До самого Гришина нещодавно завітали троє поліцейських у цивільному: приводом стала згадка прізвища Навального в його Telegram-каналі, яку силовики кваліфікували як пропаганду екстремізму.

Гришин також вказав на принципову різницю між виборами на Заході та в Росії

"Вибори на Заході - це спосіб формування уряду, який згодом змінюється, якщо виборці незадоволені. Вибори в Росії ніколи не призводять до зміни уряду. У кращому разі, це спосіб вплинути на нього, подати сигнал. Але влада в Росії ніколи не змінювалася в результаті виборів", - зазначив кандидат від "Яблука".

Мешканці підмосковного Дмитрова, де журналіст BBC майже не побачив жодних ознак передвиборчої кампанії, говорили насамперед не про бюлетені, а про війну та її наслідки для повсякденного життя. Місцева мешканка на ім’я Ольга, чий зять служить у спецназі, розповіла про те, як конфлікт відчувається у повсякденному житті сімей.

"Ми це відчуваємо - через людей, які пішли воювати, і сім’ї, що залишилися там із синами, чоловіками, дітьми та онуками. Але ці вибори не можуть вплинути на те, що станеться", - сказала Ольга.

Як проходять триденні вибори до Державної думи Росії

Видання Al Jazeera детально розібрало механізм самого голосування, яке триватиме з п’ятниці до неділі й охопить 111 мільйонів осіб з правом голосу. Одночасно з кампанією до Державної думи в 11 регіонах відбудуться вибори губернаторів, а в 39 - регіональних законодавчих зборів. Ппри цьому дозволено електронне голосування, а до участі залучено території, окуповані Росією в Україні.

Видання наголошує, що половина з 450 мандатів Думи розподіляється за партійними списками, а інша половина - за одномандатними округами в один тур. Список кандидатів від "Єдиної Росії", яка отримала понад дві третини місць на виборах 2021 року, очолюють міністр закордонних справ Сергій Лавров і мер Москви Сергій Собянін.

До першої "п’ятірки" загальнофедеральної частини списку партії також увійшли:

• дитячий омбудсмен Марія Львова-Белова, щодо якої Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт.
• Євген Поддубний (військовий кореспондент-пропагандист, який був важко поранений українським безпілотником);
• Владислав Головін (голова "Юнармії").

"Члени партії "Єдина Росія" пообіцяли підтримати військові дії та максималістські цілі Путіна в рамках того, що Кремль називає "спеціальною військовою операцією" в Україні", - йдеться в матеріалі.

Навіщо Кремль використовує вибори для демонстрації підтримки війни

Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) зазначають, що глава Кремля Володимир Путін заздалегідь назвав участь у голосуванні "обов’язком" громадян і "спільним внеском" у перемогу над Україною, а сама процедура вперше відбувається на окупованих територіях під контролем озброєних військових на дільницях.

Експерти ISW пов’язують усунення партії "Яблуко" від виборів із побоюваннями Кремля щодо зростання популярності гасел про припинення вогню серед населення. За їхнім прогнозом, подання підсумків голосування як загальнонародного схвалення курсу влади розв’яже Кремлю руки для нових непопулярних рішень.

"Подання результатів голосування як загальнонародного референдуму створює підґрунтя для майбутніх непопулярних рішень владної верхівки, зокрема це дозволить Кремлю вимагати від населення нових поступок, зокрема, проведення наступних хвиль мобілізації", - зазначили аналітики ISW.

Рекомендуємо:

Після виборів у РФ можуть закрити кордони: у чому план Кремля щодо мобілізації

Як бюджетників у Росії примушують голосувати на виборах

Телеграм-канал Horizontal Russia зафіксував випадки тиску на місцях на працівників бюджетної сфери. У низці регіонів співробітників шкіл, дитячих садків та великих підприємств зобов’язують приходити на дільниці в конкретний день і звітувати перед керівництвом.

У Свердловській області вчителька однієї зі шкіл Верхньої Пишми описала, якими методами домагаються участі персоналу в голосуванні.

"Кому не подобається - звільняйтеся", - передали виданню слова керівництва, звернені до незгодних співробітників.

Схожа схема спрацювала в Пермському краї, де працівникам "Лукойлу" та "Мотовиліхінських заводів" наказали проголосувати в перший же день і підтвердити це фотографією з дільниці або скріншотом електронного голосування, давши при цьому зрозуміти, за якого кандидата потрібно віддати голос.

У Бердську Новосибірської області керівників шкіл і дитсадків викликали на екстрену нараду, де їм передали перелік кандидатів, за яких рекомендовано голосувати. Після цього керівники почали розсилати ці рекомендації у робочі чати колективів.

У Самарській області кандидат від КПРФ Михайло Абдалкін заявив, що державних службовців Новокуйбишевська змушують голосувати в п’ятницю та натякають, щоб вони підтримали кандидатку від "Єдиної Росії" Олену Пахомову. Крім того, адміністрація одного з підприємств "Роснефти" вимагає, щоб співробітники проголосували в перший день і відзвітували перед керівництвом.

У школі № 29 у Бєлгородській області завучі обдзвонювали вчителів і просили прийти проголосувати в перший день дострокових виборів. Педагогам видавали бюлетені за інших людей і вимагали проголосувати ними за "Єдину Росію" та кандидата Олександра Шуваєва.

Відключення інтернету під час виборів

Одночасно з тиском на бюджетників на федеральному рівні готували виборців до можливих технічних збоїв - про це заздалегідь попередила голова Центральної виборчої комісії Елла Памфілова, за даними Telegram-каналу Astra. Вона зазначила, що обмеження зв’язку не стануть приводом для перенесення чи скасування голосування.

"Можливі якісь, скажімо, ненавмисні перебої в мобільному зв’язку та передачі даних. Для нас це не привід для того, щоб скасувати голосування", - заявила Памфілова.

За її словами, ресурси дистанційного електронного голосування планують включити до "білих списків", захищених від подібних обмежень.

Чому спостерігачів не допускають до виборчих дільниць у Росії

Поки чиновники обіцяли технологічну прозорість процедури, незалежне видання "Важные истории" зафіксувало зворотну тенденцію - зростання тиску на спостерігачів та опозиційних активістів уже за день до голосування. Журналісти з’ясували, що в Алтайському краї дільничні комісії масово заносять мешканців до списків для голосування вдома без їхньої згоди, а частка заявок на дистанційне електронне голосування в регіоні майже вдвічі перевищує середньоросійський показник.

Тиск на спостерігачів набув системного характеру й в інших регіонах: у Тамбовській області силовики цілеспрямовано обдзвонювали представників "Яблука" та домагалися зустрічей із ними. Правозахисник Володимир Жілкін звернув увагу на масштаб цієї кампанії.

"Ця ситуація - не поодинока ініціатива чи перегин на місцях, вона має системний характер, відбувається паралельно, одночасно в різних районах Тамбовської області", - написав Жилкін.

У Казані членам "Яблука" 16 вересня відключили світло в офісі, а власник приміщення вимагав розірвати договори оренди. У Свердловській області з виборів екстрено зняли одразу п’ятьох кандидатів антивоєнної партії. Але найбільш резонансний випадок стався у Ростовській області, де невідомі в масках вивезли спостерігача від "Яблука" Бориса Міклюкова в невідомому напрямку на приватному автомобілі, після чого зв’язок із ним зник, повідомила прес-служба партії.

Скільки спостерігачів від КПРФ не допустили у Воронежі

Подібне блокування спостереження повторилося у Воронезькій області, де, за даними видання "Верстка", від участі в моніторингу виборів фактично відсторонили всю парламентську опозицію одразу. Джерела редакції у виборчій системі стверджують, що близько 400 спостерігачів від КПРФ не допустили до дільниць під приводом "недоліків у документах", а на етапі дострокового голосування в місті не був присутній жоден представник опозиційних партій.

Співрозмовник видання, який працює в регіональній виборчій системі, із сарказмом описав загальну картину того, що відбувається.

"Вибори у нас стали настільки прозорими, що їх навіть непомітно", - іронічно зауважило джерело "Верстки".

Один із керівників міських дільничних комісій розповів виданню, що явка на достроковому етапі голосування рідко перевищувала 10 %, що за відсутності незалежного спостереження створює додаткові умови для фальсифікацій під час голосування на дому.

"Голосують за всіх одразу"

Російські ЗМІ пишуть, що на виборах уже почалися фальсифікації.

У Бєлгороді в перший же день дострокового голосування зафіксовано вкидання бюлетенів на виборчих дільницях, повідомив Telegram-канал "Пепел". Під час голосування на дому за людей голосують члени виборчих комісій.

"Голосують за всіх гуртом. Мати зателефонувала й радісно повідомила, що мені нікуди їхати не треба, оскільки за мене вже проголосували", - розповів місцевий житель.

Telegram-канал "Шёпот Шебекино" звернув увагу на фотографії з виборчих дільниць у Бєлгородській області - на них видно, що в переносних скриньках для голосування на дому бюлетенів навіть більше, ніж у стаціонарних на виборчих дільницях.

Де росіяни голосують на пеньках і капотах машин

Окрім системного тиску на спостерігачів, "Верстка" описала й кумедну сторону дострокового етапу кампанії - імпровізовані виборчі дільниці у віддалених населених пунктах шести регіонів та на території самопроголошеної "ДНР". Журналісти з’ясували, що мешканці голосували на пеньках, у возах, на колодах, лавках і капотах автомобілів, куди члени комісій добиралися на човнах і навіть на конях.

У Ямало-Ненецькому автономному окрузі, згідно зі знімками, опублікованими районною адміністрацією, чоловік проголосував, сидячи на поліні, поклавши документи на металеву конструкцію, встановлену на пні. В окупованому Донецьку, де дострокове голосування для цивільних триває дев’ять днів, виборці робили вибір на капотах машин, попередньо накритих рушниками, а члени комісій приходили до мешканців прикордонних районів Бєлгородської області у бронежилетах і касках.

"На достроковому етапі виборів до Держдуми росіяни почали голосувати на пеньках, возах і капотах автомобілів", - пише "Верстка", зазначивши, що така практика вперше з’явилася у 2020 році під час референдуму щодо поправок до Конституції.

Інші матеріали Главреда:

• Енергетичне перемир’я з РФ: наскільки успішною для України може бути угода
• Енергоперемир’я з Росією: чому експерти сумніваються, що Путін на нього піде
• "Пекельні санкції" США прийняті: як відреагували Китай та Індія на удар по Росії

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред