Прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков прокоментував пропозицію глави делегації України в Тристоронній контактній групі Леоніда Кравчука про врегулювання на Донбасі.
Про це Пєсков розповів в ході спілкування з журналістами, повідомляє УНІАН.
За його словами, пропозиція про проведення виборів на Донбасі за умови демілітаризації регіону і передачі кордону під контроль України розходиться з Мінськими домовленостями.
"Я так розумію, що там мова йде про зовсім іншу субстанцію, яка відрізняється від субстанції, від змісту і послідовності, зафіксованої в Мінських домовленостях", - сказав Пєсков.
Він підкреслив, що не володіє інформацією, чи був цей план переданий російській стороні, але поки що робить висновок про "певні розбіжності з Мінським комплексом заходів".
Відповідаючи на питання, чи означає, що Росія скаже "ні" новим ініціативам, Пєсков заявив: "Я не знаю, переданий цей план і отриманий російською стороною, і вивчений він, що безумовно необхідно, щоб сформулювати позицію, але перша реакція, яку я озвучив, сама напрошується".
читайте такожУ штабі ООС назвали чотири нові точки розведення сил на ДонбасіГоворячи про зустріч глав держав на рівні "нормандського формату", він підкреслив, що "зустріч глав держав заради зустрічі відбуватися не може, а може відбуватися заради певного результату".
"Результат, як мінімум, повинен полягати в підбитті підсумків виконання раніше досягнутих домовленостей між главами держав і урядів", - сказав Пєсков.
Він додав, що домовленості, досягнуті в Парижі, поки не реалізовані за всіма пунктами.
Нагадаємо, раніше Леонід Кравчук запропонував повністю припинити конфлікт і демілітаризувати тимчасово окуповані території Донецької та Луганської області на початку 2021 року. Це необхідно для проведення там місцевих виборів 31 Березня.
За його словами, про це йдеться в підготовленому українською стороною плані спільних кроків для Тристоронньої контактної групи.
читайте такожЗагострення на Донбасі: про що домовилися на терміновому засіданні ТКГ
Мінські угоди
Мінськими угодами називають три документи для врегулювання ситуації на Донбасі, їх підписали сторони-учасники Тристоронньої контактної групи (Україна, РФ, ОБСЄ). Під одним документом також стоїть підпис країн-членів нормандського формату (Україна, РФ, Німеччина, Франція), пише Вікіпедія.
У Мінську 5 вересня 2014 року представники України, Росії, ОБСЄ і ватажки самопроголошених "ДНР" і "ЛНР" підписали Мінський протокол (перші Мінські угоди), який передбачав введення перемир'я на Донбасі.
Пізніше після консультації ТКГ був підписаний меморандум про виконання положень Протоколу. Також в документі були прописані домовленості про припинення вогню, відведення важкого озброєння, зупинці військ на поточній лінії зіткнення і встановленні 30-кілометрової зони безпеки.
У 2015 році лідери країн-членів нормандського формату під час саміту 11-12 лютого погодили комплекс заходів з виконання Мінського протоколу, документ також підписали члени ТКГ і лідери бойовиків, його назвали другими Мінськими угодами.
Росія стверджує, що не є стороною конфлікту на Донбасі. Україна і низка західних країн стверджують, що на Донбасі є російські війська, і РФ контролює бойовиків.
РФ наполягала на прямих переговорах Києва з бойовиками і на проведенні виборів на Донбасі. Київ не хоче вести прямі переговори з бойовиками і стверджує, що вибори на Донбасі можуть бути проведені тільки після того, як територію покинуть війська Росії.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред на YouTube
