24 лютого 2022 року В’ячеслав зустрів удома — під вибухи. Того ранку він забрав тещу, купив дружині пальне й продукти, а вже наступного дня, 25 лютого, вирушив до військкомату. Того ж дня його направили до 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних запорожців.
"Спочатку служив у 72-й бригаді. Дуже бравий підрозділ — нас було важко зупинити. Почали з-під Макарова і дійшли майже до Рижого лісу. Потім нас відвели до Житомира й розформували", — пригадує В’ячеслав.
Після цього він продовжив службу за військовою спеціальністю. Спочатку — як стрілець, потім — у зенітному підрозділі. "Зі зенітки стріляв лише раз. Потім сказали, що нема кому сісти за кермо, і зробили мене водієм. Я пручався, але так і лишився "зенітником-водієм". Новий КамАЗ постійно ламався, тож я беззмінно їздив на старому ЗІЛі", — усміхається він.
Під час одного з бойових виїздів стався вибух — дрон ударився об кущі поруч із позицією й вибухнув буквально за пів метра від нього. Саме тоді В’ячеслав отримав важке поранення, через яке втратив руку.
Сьогодні він живе активним життям і навіть працює — завдяки сучасному біонічному протезу, який отримав від "Фундації Течія". Саме фонд і його співзасновник Олег Крот профінансували протез, що став для чоловіка справжнім шансом на нове життя.
В’ячеслав каже, що користується двома протезами: механічним і біонічним. "Зі складнощів — це ніж. Замовив інший гачок — мій улюблений. З ним я і за кермом мотоцикла, і на роботі вантажником. Біонічний — більше як "вихідний": вийти, подивитися на свою тінь і побачити, що в мене дві руки".
Він не лише не втратив віри в себе, а й став прикладом для інших поранених. "Спочатку було дуже важко — дивитися на свою руку не міг. Але треба змушувати себе робити те, чого інші не роблять. Я залив бетон, зварював, переробив мотоцикл під ліву руку й катаюсь. Хлопцям раджу: не падати духом. Це доказ самому собі, що ти можеш".
Після перемоги В’ячеслав мріє сісти на мотоцикл разом із дружиною й поїхати далеко — просто подорожувати. Поки що працює на двох роботах і не зупиняється.
"Фундація Течія" продовжує допомагати українським військовим, які втратили кінцівки, отримати шанс на нове життя. Історія В’ячеслава — ще одне підтвердження, що технології, людяність і підтримка можуть повернути віру, силу і рух вперед.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Viber
