Основні тези Гончара:
- Через зупинку транзиту газу РФ втрачатиме близько 6-6,5 млрд доларів доходу щороку
- Це повертає "Газпром" на рівень, який був характерний для радянського періоду початку 1970-х
Зупинка транзиту російського газу через територію України призведе до того, що країна-агресорка Росія буде втрачати близько 6-6,5 млрд доларів доходу щороку.
Це ще більше погіршить фінансове становище "Газпрому". Про це сказав президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", експерт із міжнародних енергетичних відносин і безпеки Михайло Гончар в інтерв’ю Главреду.
"Це означатиме втрату близько 6-6,5 млрд доларів доходу РФ в річному вимірі. З одного боку, може здаватися, що це не така велика сума, але це важливо з точки зору того, що ці кошти вже не потраплять до Росії. Більше того, це ще більше погіршить фінансове становище "Газпрому", – зазначив Гончар.
Він наголосив, що, по суті, у "Газпрому" залишиться лише один маршрут доставки газу до Європи — друга нитка "Турецького потоку". Однак цей напрямок постачання не є оптимальним, адже основні споживачі російського газу знаходяться не на півдні Європи, не в центральних регіонах, а в західних, зокрема в Німеччині.
"Гіпотетично є інші технічні варіанти, як-от газопровід "Ямал-Європа" через Білорусь і Польщу або друга нитка "Північного потоку-2". Але ні Польща, ні Німеччина не планують відкривати ці маршрути для Росії. Тим більше, що сама Росія доклала зусиль, аби ці маршрути не працювали ще в 2021-2022 роках, коли "Газпром" осушував європейський ринок і сприяв зростанню цін на газ", – зазначив експерт.
Тому фактично залишалися два маршрути: через Україну та "Турецький потік", пояснив Гончар. Зараз український маршрут закривається, і залишається лише "Турецький потік". Але, за словами експерта, це зовсім не те, на що розраховував Кремль.
"Перша нитка "Турецького потоку" забезпечує постачання газу до Туреччини. Друга нитка йде до Болгарії, потім перетворюється на "Балканський потік", який обслуговує Сербію та Угорщину. Її пропускна спроможність – трохи менше 16 млрд кубометрів газу на рік. Для порівняння: у 2019 році, який був піковим роком експорту російського газу до країн Європейського Союзу, обсяг постачання сягнув 156 млрд кубометрів. Тепер цей обсяг зменшиться у 10 разів", – сказав експерт.
Гончар зазначив, що це повертає "Газпром" на рівень, який був характерний для радянського періоду початку 1970-х років, коли тільки починалися перші постачання газу до Західної Європи у 1968 році.
"Таким чином, це означає повний крах путінської стратегії розширення газового експорту з РФ до Європи. Усе, що має початок, має і свій кінець", – підсумував експерт.
Зупинка Україною транзиту російського газу – останні новини
Нагадаємо, Україна припинила транзит газу з Росії – Главред розповів, які будуть наслідки та як реагує світ. З 1 січня Україна офіційно припинила транзит російського газу через власну територію до країн ЄС та Молдови попри активну протидію Словаччини.
Президент України Володимир Зеленський прокоментував зупинку транзиту газу з РФ. Зеленський зазначив, що перетворення енергоносіїв на зброю позбавило Росію доступу до найбільш вигідного ринку – Європи.
Нагадаємо, у "Нафтогазі" дали чітку відповідь, чи зміниться тариф на газ для українців. Мораторій на підвищення тарифів під час війни продовжує діяти.
Читайте також:
- Вища за норму температура, сніг і мряка: якою буде погода у січні 2025-го
- Укладення перемир'я: Трамп не визначився зі стратегією щодо України
- "Сили занадто не співмірні ": Безсмертний сказав, які меседжі Путін посилає Трамп
Хто такий Михайло Гончар
Гончар Михайло Михайлович (нар. 17 лютого 1963) — український експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин. Президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", головний редактор часопису "Чорноморська безпека", пише Вікіпедія.
У 2000-х роках працював у системі нафтогазового комплексу України, займаючи відповідальні посади. Досліджував питання енергетичної безпеки, міжнародних енергетичних відносин, нафтогазового сектору, нетрадиційних вуглеводнів, реформування енергетичного сектору, глобальних енергетичних ринків. Був експертом української частини міжурядових комісій з економічного співробітництва з Німеччиною, Польщею, Словаччиною, Чехією, Казахстаном, Азербайджаном, Грузією, Туреччиною.
З 2007 року працює в неурядовому секторі — спочатку очолював енергетичні програми і київське представництво "Номос-Енергія" аналітичного центру "Номос", а у 2009 році заснував і очолив аналітичний Think Tank Центр глобалістики "Стратегія ХХІ". Головний редактор часопису "Чорноморська безпека" (з 2017 року). Автор, співавтор та редактор низки книг та публікацій з проблематики енергетики, енергетичної безпеки, міжнародних відносин, виданих як в Україні, так і у Польщі, Словаччині, Німеччині, Великій Британії, Туреччині, Нідерландах, Фінляндії тощо. З 2016 року — член Державного комітету з промислової політики. Має статус асоційованого експерта Центру Разумкова та Центру дослідження Росії.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред