FaceID та відбиток пальця у 2025: наскільки надійний ваш біометричний захист насправді?

Біометрія стала звичною частиною життя. Смартфон відкривається обличчям. Платежі підтверджуються пальцем. Доступ до сервісів залежить від розпізнавання. Це зручно. Але чи можна вважати такий захист надійним?

Я, Ярослав Гордійчук, експерт з кібербезпеки, у практиці бачу, як захист і атаки розвиваються паралельно. Біометрію вже обходять через 3D-моделі та алгоритми штучного інтелекту. У статті розберу реальні методи злому, майбутні загрози від ШІ та дам прості поради для щоденного цифрового життя.

Як працюють FaceID та сканери відбитків: короткий лікбез без складних термінів

FaceID не є простою фотографією. Смартфон проєктує на обличчя тисячі інфрачервоних точок і зчитує їх камерою. На основі цього формується 3D-карта з глибиною, формою та розташуванням рис. Система порівнює ці дані з еталоном, що зберігається у захищеному модулі всередині пристрою.

Сканери відбитків також працюють складніше, ніж здається. Оптичні датчики аналізують візерунок шкіри, а ультразвукові передають хвилі, які зчитують структуру пальця під поверхнею. Такі технології підвищують точність, але навіть вони мають технічні обмеження і потенційні слабкості.

Методи обходу біометрії, що існують сьогодні

Біометрія виглядає надійною, але має слабкі місця. У своїй практиці бачу методи, які досі працюють:

• 3D-маски для Face ID. Виготовляються за точною моделлю голови та відтворюють глибину й пропорції обличчя. Деякі сенсори можуть помилково сприймати їх як живу людину.
• Підробка відбитків пальців. Відбитки знімають зі скла або екранів і відтворюють за допомогою силікону чи 3D-друку. Оптичні датчики інколи реагують на такі копії.
• Master prints. Універсальні шаблони відбитків, які можуть частково збігатися з великою кількістю записів у базах даних.

Для звичайної людини ризик мінімальний. Але для цілеспрямованих атак на бізнес або політику загроза цілком реальна.

Загрози 2025 року: штучний інтелект та Deepfake проти вашої безпеки

У 2025 році головним викликом для біометрії стає цифровий синтез. Штучний інтелект створює реалістичні 3D-моделі облич із мімікою, рухами очей і природними виразами. Такі Deepfake здатні обходити перевірку жвавості. Алгоритми аналізують бази відбитків і відтворюють шаблони, схожі на реальні.

Ризик посилюється через масове використання соцмереж і відеоконтенту. Найбільша загроза — генерація біометричних даних без участі людини, що змінює підхід до безпеки, потребує перевірки реальної присутності та постійного оновлення алгоритмів.

Чи варто панікувати? Як виробники (Apple, Google) захищаються

У біометрії є не лише ризики. Я провів ретельний аналіз, як топові виробники Apple і Google впроваджують захист від сучасних атак:

• системи перевіряють жвавість, наприклад, телефон просить моргнути або повернути голову;
• сенсори аналізують мікрорухи м’язів та інфрачервоне світло, щоб відрізнити обличчя від маски;
• сканери оцінюють глибину і текстуру шкіри;
• ультразвукові датчики бачать структуру під поверхнею;

• Secure Enclave та аналогічні модулі зберігають дані в ізоляції.

Захист постійно оновлюється. Панікувати не варто, технології з кожним днем стають надійнішими.

Висновок

Біометрія у 2025 році є зручним і достатньо надійним захистом для щоденних задач, але вона не панацея. Я раджу не обмежуватися одним методом. Поєднання біометрії, складного пароля та двофакторної перевірки значно знижує ризики. Кібербезпека — це постійні перегони, у яких важливо залишатися на крок попереду.

Ярослав Гордійчук — експерт з інформаційної безпеки з понад 10-річним досвідом. Випускник факультету "Кібербезпека" Економіко-гуманітарного університету у Варшаві. Свою кар'єру розпочав як аналітик Центру управління безпекою (SOC), де займався моніторингом та реагуванням на кіберінциденти. Сьогодні Ярослав допомагає бізнесам будувати надійні системи захисту даних, проводити аудити безпеки та підвищувати обізнаність персоналу щодо сучасних кіберзагроз.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред