Головна проблема Білорусі

Світлана Тихановська заявила, що вона готова діяти як національний лідер ... Розумієте, вже з самої форми цієї заяви очевидно, що ніяким загальнонаціональним лідером вона не є і бути не може. У такі переломні моменти треба бути, а не здаватися. Треба бути лідером, щоб ні у кого не виникало сумнівів, а не оголошувати, що ти готова лідера зображати.

Цілком очевидно, що Тихановську "ляльководять" ті, хто має намір отримати політичну і матеріальну вигоду з ситуації в Білорусі, громадяни Білорусі (ймовірно чоловік Тихановської в тому числі), і зовнішні партнери.

Відсутність національного лідера - це головна проблема протестів в Білорусі.

Такою фігурою може бути інтелектуальний і моральний авторитет, яким був в Чехії Вацлав Гавел. Лідером може стати такий як Лех Валенса в Польщі. У будь-якому випадку, він повинен знати і публічно заявляти про стратегічні цілі протестів. Ті ж Віктор Ющенко і Петро Порошенко нестримно фантазували про свої стратегічні цілі, але ці цілі таки були заявлені - шлях в Європу, боротьба з корупцією, національне самовизначення.

При відсутності національного лідера Олександр Лукашенко не відчуває загрози. Білоруси протестують під гаслами "Іди!", а Лукашенко не йде і не збирається йти.

читайте такожПіррова перемога Лукашенка: що буде з Білоруссю, якщо батька залишиться Після 26 років авторитарного правління його можна тільки змістити, оголосити в.о. президента прем'єра або спікера парламенту (це, до речі, теж люди Лукашенка) і проводити нові вибори. Але для цього на сторону протестуючих повинні перейти силовики і армія. А під кого перейти? Під дружину блогера, яка опинилася на цьому місці виключно волею обставин і тямить в державному управлінні ще менше, ніж телевізійний комік? Навіть не смішно.

І бігти Лукашенко поки не має наміру. Той же Віктор Янукович реально боявся розправи, в його оточенні циркулювали легенди про якісь обстріли президентського кортежу і замахи, від яких Володимир Путін його "врятував", евакуювавши в Росію.

Лукашенко загрози життю і здоров'ю поки не відчуває. Максимум, що йому загрожує - економічна нестабільність як наслідок протестів і страйків, що може радикалізувати ситуацію. Тому він звертається за допомогою до Путіна, який охоче допоможе дотиснути протести, коли вони природно підуть на спад від втоми білорусів, також підкине грошей на виплати бюджетникам, які зберігають вірність режиму Лукашенка.

читайте такожУ Білорусі є два сценарії: поганий і поганий І далі все за очевидним сценарієм: поглинання недоімперією Білорусі в тій чи іншій формі. У цій ситуації Україні треба максимально показувати зуби, наїжджати на Білорусь, добре, що привід з вагнеровцями є, підтримувати протестувальників і докладати зусиль, щоб в керівництві Білорусі опинились дружні нам люди.

Але це знову розмова про сильного національного лідера - інтелектуального і організуючого - якого фактично немає не тільки в Білорусі, але і в Україні (і не було, не треба стогнати про АрМоВір).

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред