Між двох часів: рецензія на фільм Тенет

У кожного великого режисера настає момент, коли рівень успіхів у прокаті та авторитету у студій-мейджорів дає можливість вибити величезний бюджет і зняти фільм, що називається, для себе, для фанатів і колекціонерів.

Для Крістофера Нолана таким фільмом, без сумніву, став Тенет. Сам режисер каже, що виношував ідею зняти це кіно приблизно років двадцять – тобто ще за часів, коли знімав свій надуспішний фільм Пам'ятай. З Тенетом же справа посилювалася ще тим, що був недоступний брат режисера і його багаторічний співавтор – Джонатан, який вже кілька років займається надпопулярним серіалом НВО Світ Дикого Заходу. Тому Нолан-старший не тільки сам поставив фільм, але і написав сценарій – і, право слово, більш сумбурного фільму за 200 з чимось мільйонів важко пригадати навіть кіноманам зі стажем.

читайте такожСоник в кіно 2020: велика рецензія на екранізацію гри

Сюжет переказувати в принципі марно - режисер зробив все, щоб заплутати глядача. Є головний герой (безіменний, в титрах підписаний просто як Протагоніст) – крутий спецагент, якого грає Джон Девід Вашингтон (Чорний клановець). Є його напарник Ніл - не менш крутий спецагент і фізик за сумісництвом (Роберт Паттінсон, який грає більшу частину часу в жанрі "Паттінсон ерогенних зон"). Є злісний російський олігарх з Лондона (вважай, вже класика) Андрій, у якого завжди є план зі знищення світу (Кеннет Брана – мало не головний актор-режисер за шекспірівськими п'єсами в кіно). Є його нещасна чарівно-довгонога дружина Кет (Елізабет Дебікі), яку росіянин постійно тиранить. Також в сюжеті таємничі організації, перспектива Третьої світової, подорожі в часі. І так далі, et cetera.

Нолан взяв за основу шпигунський бойовик і нарубав для нього величезний вінегрет з шизофренічного сюжету (в якому офігіють розбиратися навіть ревні шанувальники наукової фантастики), псевдонаукових ідей, рясно присмачених науковими термінами (головна ідея фільму: фарш все-таки можливо провернути назад і відновити м'ясо з котлет), шикарного, хоч і гранично дивного екшену, видів європейських столиць (здебільшого – Таллінна, який, до речі, на початку зображує навіть Київ) і тривожної музики (нею в цей раз не займався маестро Ханс Циммер, а Людвіг Йораннсон), і приголомшливої операторської роботи Хойт Ван Хойтема, який розвернувся на всю міць формату IMAX.

Загалом, кіно рекомендується до перегляду в першу чергу фанатам творчості Нолана (причому поза трилогії про Бетмена) і тим кіноманам, які на коронавірусному карантині скучили за великими кінозалами і блокбастерами (але попереджаю відразу: розвага буде, і красива, але в крайній мірі специфічна – приблизно як атракціон з галюцинаціями).

читайте також"А замість серця - дизельний мотор": рецензія на бойовик Бладшот з Вином Дизелем

Тенет трейлер дивитися онлайн

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред