Російський цар не зміг пролізти у браму: історик показав секрет Луцького замку

2 вересня 2026, 20:26
google news Підпишіться
на нас в Google
Луцький замок змінили наприкінці ХІХ століття через царський візит: старий проїзд заклали, а в’їзд Луцького замку зробили нижчим.

Російський цар не зміг пролізти у браму: історик показав секрет Луцького замку
Луцький замок - як візит російського царя змінив історичну браму фортеці Волині / Колаж: Главред, фото: скріншоти з відео

Про що йдеться у матеріалі:

  • Яка таємниця Луцького замку
  • Чому заклали вхід у Луцький замок

Луцький замок на 200-гривневій купюрі має цікаву архітектурну деталь, яку легко сприйняти за звичайний декоративний елемент. Насправді дві закладені арки над сучасним проїздом пов’язані з давньою оборонною системою доступу до фортеці та її спаплюженням наприкінці ХІХ століття.

відео дня

Історик та голова Українського інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров звернув увагу на цю особливість і розповів, що саме приховують закладені отвори над В'їзною брамою.

"Хіба вас не дивувала на 200 гривнях оця вежа Луцького замку? Ну, отже, є брама, а над нею якісь ще дві арки. І це не прикраси, але це дуже цікава історія, пов'язана з тим, як росіяни нищили нас", - зазначив історик Олександр Алфьоров.

Що насправді приховує символ з української банкноти - з'ясовував Главред.

Як виглядала давня система в’їзду до Луцького замку

Фортеця сформувалася у XIV столітті за правління князя Любарта. Сьогодні відвідувачі бачать нижній в’їзд, до якого веде доріжка через рів і міст, однак первісна конструкція передбачала зовсім інший спосіб потрапляння всередину замкового двору.

За словами Алфьорова, закладені отвори над нинішнім проїздом не були прикрасами. Вони належали до єдиного автентичного в'їзду, який пізніше зруйнували.

"Наш Луцький замок побудований князем Любартом у XIV столітті. І дійсно бачите, ось вона, В'їзна брама. Доріжка, яку ми всі знаємо з вами, через рівчак, місток наш. І ось ця брама має над собою ще дві цікаві такі от закладені нібито ще брами", - розповів науковець.

Навіщо у Луцькому замку заклали старий в’їзд

Сучасна конструкція може створювати хибне враження, ніби фортеця мала кілька різних входів на різних рівнях. Проте історик наголошує: нинішній нижній проїзд - це пізніша переробка.

Ключ до цієї загадки дає історія підвісного мосту. Саме він забезпечував доступ до вищих прорізів, а закладені арки та малі двері є частиною оригінального фортифікаційного задуму.

"Насправді ось ці дві закладені брама та двері охоронця є автентичними. Саме до них і вів підвісний міст, який тут розтягнувся з того часу на ланцюгах через цей рівчак. Тоді чому ж їх заклали, а вхід ще один існує - нижній? Ніякого нижнього входу, звісно, тут ніколи не існувало", - наголосив історик.

Дивіться відео про секрет замку Любарта:

Чому та коли змінили браму Луцького замку

Перебудова вежі була пов’язана з практичною забоганкою під час візиту російського імператора наприкінці ХІХ століття. Старий автентичний проїзд виявився завеликим викликом або просто незручним для царської карети.

"Насправді, коли російський імператор приїжджав, то вони зробили щось дуже просте. Їхня імператорська величність, очевидно, не вміщалася в старий проїзд. І, власне, якийсь міст натяжний, ланцюговий, безпека... І що зробили? Просто-напросто заклали старий в'їзд і пробили в'їзд нижчий, водночас зробивши рівень в'їзду нижчим, ніж він був. І це для того, щоб російському імператору в кінці XIX століття було легше проїхати", - зазначив Олександр Алфьоров.

Саме тому сучасний проїзд не є історичним входом до оборонної споруди. Над ним залишилися архітектурні сліди попередньої конструкції, пов’язані з підвісним мостом та середньовічною системою захисту.

"Ось і все ставлення росіян до нашої історії та спадщини", - підсумував історик.

Олександр Алфьоров
Олександр Алфьоров / Інфографіка: Главред

Читайте також:

Про персону: Олександр Алфьоров

Олександр Анатолійович Алфьоров (нар. 30 листопада 1983, Київ) - український історик, радіоведучий, громадський та політичний діяч, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України НАН України, Голова Інституту національної пам’яті України, майор запасу ЗСУ, передає Вікіпедія.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакції.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред

Новини партнерів
Реклама

Останні новини

Реклама
Реклама
Реклама
Ми використовуемо cookies
Прийняти