Звідки пішли греко-католики: Берестейська Унія — порятунок чи зрада

Про що ви дізнаєтесь:

• Звідки в Україні греко-католики
• Хто такий князь Василь-Костянтин Острозький
• Доля УГКЦ в Радянському Союзі

Питання про те, звідки в Україні з’явилися греко-католики, має історичну відповідь, заховану у драматичних подіях кінця XVI століття. Українська Греко-Католицька Церква утворилася внаслідок Берестейської унії 1596 року і стала спробою ієрархів Київської митрополії зберегти східний обряд, культуру, мову та отримати захист і визнання свого статусу, якого вони були позбавлені у Речі Посполитій. Це був своєрідний акт політичної необхідності та водночас глибокої духовної кризи, який призвів до унікального синтезу візантійської духовності з інституційним підпорядкуванням Риму. Главред розповість більш детально.

Криза православ’я як каталізатор Унії

Як розповідають на каналі "Історія для дорослих", у XVI столітті православна церква на українських та білоруських землях, що входили до Речі Посполитої, зіткнулася з проблемами, які підірвали її авторитет і життєздатність.

• Моральний занепад духовенства. Духовні посади часто продавалися світським магнатам і навіть королю. Такі "єпископи" нерідко нехтували канонічними правилами, вели світський спосіб життя і використовували церковні маєтки для власного збагачення. Саме тому моральний авторитет ієрархії значно знизився.
• Католицький тиск. Активна діяльність єзуїтів і загальна політика Контрреформації спонукали православну шляхту переходити на латинський обряд, щоб отримати рівні права та доступ до політичних посад у католицькій державі.
• Загроза Москви. У 1589 році Московська митрополія проголосила себе патріархатом, що частково було визнано, проте створювало канонічну плутанину і загрозу зростаючого московського втручання у справи Київської митрополії.

Єпископи Іпатій Потій та Кирило Терлецький почали шукати потужного зовнішнього покровителя, який міг би гарантувати Церкві правовий статус і захист від свавілля світської влади. Таким покровителем міг стати лише Папа Римський.

Берестейський розкол 1596 року

Роль князя Острозького

Серед українських еліт ідея об’єднання церков мала спочатку широку підтримку. Князь Василь-Костянтин Острозький відіграв тут ключову роль. Він прагнув Унії на рівних умовах, яка б забезпечила повне збереження східного обряду. Проте, коли ієрархи почали таємно домовлятися з Римом, Острозький відмовився від Унії й став її найзапеклішим опонентом. Острозька академія перетворилася на центр антиуніатської боротьби.

Рекомендуємо:

Більше, ніж здається: де насправді проходять історичні кордони України

Укладення Унії

У жовтні 1596 року в місті Бересті (нині Брест, Білорусь) відбулися два паралельні собори:

• Унійний собор. Митрополит Михайло Рогоза та більшість єпископів проголосили Унію. Вони визнали верховенство Папи Римського та прийняли основні католицькі догмати, водночас отримавши гарантії збереження всіх елементів східного обряду: одружений стан священників, церковнослов’янська мова богослужінь та юліанський календар.
• Антиунійний собор. Його очолили князь Острозький, представники козацтва та єпископи-противники Унії. Вони відлучили унійних єпископів від церкви та створили паралельну православну ієрархію.

Таким чином, Унія не об’єднала, а розколола українську церкву на дві частини, які тривалий час існували паралельно, борючись за вірних і майно.

Відео про УГКЦ можна переглянути тут:

Шлях до національної церкви

УГКЦ під владою Росії та Австрії

У XVII–XVIII століттях греко-католицька церква мала підтримку польської влади. Проте після поділів Речі Посполитої наприкінці XVIII століття ситуація змінилася: на територіях, що відійшли до Російської імперії (Волинь, Наддніпрянщина), УГКЦ була ліквідована. Російська влада примусово приєднувала греко-католиків до Російської Православної Церкви.

Натомість на землях, які потрапили до Австро-Угорщини (Галичина, Закарпаття), УГКЦ отримала сильну підтримку Габсбургів, які бачили в ній противагу польському та російському впливу.

Галичина – оплот ідентичності

У Галичині УГКЦ стала національною церквою. Австрійська влада надавала греко-католицьким священникам освіту, рівні права зі священниками латинського обряду та високий соціальний статус. Духовенство стало провідною верствою українського суспільства і взяло на себе місію збереження мови, культури та освіти. Визначною постаттю, яка сформувала УГКЦ як національну інституцію у XX столітті, був митрополит Андрей Шептицький.

Катакомбний період та відродження

У 1946 році на Львівському псевдособорі церкву було ліквідовано, а її майно передано РПЦ. Ієрархію та тисячі священників репресували й ув’язнили. Протягом майже півстоліття УГКЦ існувала як катакомбна церква, зберігаючи віру та обряд у підпіллі.

Відродження УГКЦ почалося наприкінці 1980-х років. Вона знову стала однією з найбільших і найвпливовіших релігійних конфесій в Україні, остаточно повернувшись до своєї історичної місії — збереження національної ідентичності та духовності.

Вас може зацікавити:

• Понад тисячу років під водою: на дні Дніпра знайшли гаманець, що в ньому було
• Обман на століття: чому в СРСР "вигадали" дату хрещення Русі і коли воно було
• Німецький барон 250 років порівняв росіян та українців — що він особливо відзначив

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред