Підпишіться 
Про що йдеться у матеріалі:
- Скільки років Києву
- Коли заснували Київ
- Чому Києву не 1500 років
Навколо історії Києва десятиліттями точаться дискусії щодо реального віку української столиці. Офіційна дата заснування міста давно стала частиною історичного наративу, однак деякі дослідники вважають її умовною. Історик та популяризатор науки Віталій Дрібниця в інтерв'ю проєкту "Історія у параграфах" пояснив, чому твердження про 1500-річну історію Києва є дискусійним та як з'явилася ця дата.
Главред з'ясував, який вік Києва.
Скільки років Києву насправді
За словами історика, усе залежить від того, що саме вважати Києвом. На території сучасної столиці люди жили ще з доісторичних часів, однак це не означає існування міста в сучасному розумінні.
"Там (існували, - ред.) поселення з часів кам'яного віку на місці Києва. Якщо ми говоримо про місто, а місто має бути укріплене, то це з часів десь напівлегендарного Олега. Це друга половина десь 10-го століття чи початок 10-го століття", - зазначив Дрібниця.
Таким чином, експерт наголошує на необхідності розрізняти давні поселення на території Києва та появу самого міста як укріпленого політичного центру.
Чому Києву приписали 1500 років
На думку історика, дата 1500-річчя Києва має радянське походження і була визначена не лише на основі історичних досліджень.
"А дату 1500 років видумали Петро Толочка з Петром Троньком за командою із ЦК КПУ, тому що треба було перекрити відмічання 50-ти років голодомору українською діаспорою в США і в Канаді", - заявив експерт.
Дивіться відео про історію Києва:
За його словами, ця дата є радше політичним рішенням, аніж беззаперечно встановленим історичним фактом.
Перша згадка про Київ: чому вона не визначає вік міста
Історик також звернув увагу на проблему використання перших письмових згадок для визначення віку населених пунктів.
"Це умовності все насправді. Там же є знаменитий документ, з якого ведеться Київ, але там немає дати під ним. І всі приблизно його десь кудись (намагаються приписати, - ред.). У цьому документі вперше згадується Київ. Там лист рекомендацій одному нашому київському єврею, щоб йому дали гроші інші євреї", - пояснив фахівець.
Він зазначив, що документ лише підтверджує існування Києва на певний момент часу, але не дозволяє точно встановити дату виникнення міста.
"Здається, в Єгипет він їхав. Зв'язок, так? Тобто в Єгипті тоді вже знали, що є Київ", - додав історик.
Чому відсутність письмових джерел не означає, що міста не існувало
Дрібниця наголосив, що відсутність ранніх письмових згадок не може бути доказом того, що населений пункт не існував.
"А є міста, про яких немає письмових згадок, тому що в природі не існувало. Перша письмова згадка Трої відбулася після того, яка її вже зруйнувала", - зазначив експерт.
Для ілюстрації своєї позиції він навів приклад легендарної Трої.
"Ну, не було писемності. Перша письмова згадка Трої стосується періоду, коли її вже не існувало. От тепер виводьте мені", - сказав історик.
На його думку, якби дослідники керувалися лише датами письмових згадок, багато важливих археологічних відкриттів ніколи б не були зроблені.
"І тут повинен був Шліман, який копав Трою, сказати, що це не може бути Троя, тому що Троя з'явилася через кілька сотень років після того, як її було знищено. А значить, все, ми нічого не шукаємо", - підсумував Дрібниця.
Вам також може бути цікаво:
- Один символ Польщі "ламає" всю історію Росії: чого боїться Кремль та яка роль України
- Українці створили свою "державу" біля Тихого океану - як вона називається
- Кольори перевернуті чи ні: розкрито секрет прапора України ще з часів УНР
Про джерело: "Історія в параграфах"
"Історія у параграфах" — це український просвітницький YouTube-проект, ведучою якого є відома журналістка Юлія Галушка. Контент каналу зосереджений на детальному розборі ключових подій минулого, що безпосередньо впливають на сучасне життя та політичну ситуацію в Україні. Авторська подача матеріалу базується на залученні фахових істориків та політологів, які допомагають глядачам деконструювати радянські міфи та ідеологічні маніпуляції. Відео виходять у форматі структурованих відеоблогів, де кожен історичний епізод розглядається як окремий "параграф" із залученням архівних документів та статистичних даних. Особливу увагу проект приділяє темам відновлення незалежності, аналізу імперських амбіцій Росії та соціально-економічним реаліям радянського побуту. Завдяки професійному підходу канал став важливою платформою для деколонізації української історії та формування критичного мислення у мільйонів користувачів.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
