Підпишіться 
Про що ви дізнаєтесь:
- Які зачіски визначали статус української жінки
- Як проходив весільний обряд покривання голови
У давній українській культурі зачіска була не просто елементом краси, а й важливим соціальним маркером. За тим, як було укладене волосся, у селі одразу визначали статус жінки: дівчина вона чи вже заміжня молодиця. Главред розповість детальніше.
Як повідомляє видання Ukr.media, втрата коси вважалася ганьбою, а з'явитися на людях із непокритою головою після весілля було неприпустимим порушенням звичаїв.
Як дівчата заплітали коси в різних регіонах України
Довга коса вважалася головною дівочою окрасою. Проте правила її заплітання різнилися залежно від регіону.
- На Лівобережжі у будні дівчата робили рівний проділ і вкладали дві коси навколо голови у вигляді "віночка". На свята одну косу пускали по спині та прикрашали барвистими стрічками.
- На Правобережжі на свята зазвичай заплітали дві коси, які спадали на спину.
- На Полтавщині, зокрема під Лубнами, плели складні зачіски: починали з трьох-шести пасом, поступово збільшуючи їхню кількість аж до 24. Завдяки цьому коса здавалася максимально об'ємною.
- На Київщині через складність зачісок дівчата збиралися щосуботи ввечері в одній хаті, мили голову та заплітали одна одну.
Улітку зачіску обов'язково доповнювали вінком, а взимку - кольоровою стрічкою над чолом.
Особливий статус мала дівчина, яка народила дитину поза шлюбом. Її називали "покриткою". На неї насильно надягали хустку: носити вінок і косу їй забороняли, але й повноцінного вбрання заміжньої жінки вона не отримувала.
Як проходив обряд розплітання коси на весіллі
Розплітання коси на весіллі було одним із найважливіших і найемоційніших ритуалів. Молоду садили на діжу - посудину для замішування тіста, застелену хутром. Під тужливі пісні подруг їй розплітали косу, а дівчина плакала, прощаючись із дівоцтвом.
Після цього наставав етап покривання голови.
Спочатку на голову нареченої надягали очіпок - щільно прилеглу шапочку. Поверх нього зав'язували намітку - довге біле полотнище - або хустку.
За звичаєм молода тричі скидала покриття на підлогу, опираючись новому статусу, але зрештою підкорялася обряду.
Саме з традицією покривання голови пов'язують народне прохання на Покрову: "Свята Покрівонько, покрий мені голівоньку…".
Відео про те, яку структуру має жіноче волосся і чому воно може випадати, можна переглянути тут:
Чому заміжнім жінкам не можна було ходити з розпущеним волоссям
Після весілля ходити простоволосою, тобто з непокритою головою, вважалося непристойним. За народними віруваннями, жінка з відкритим волоссям могла накликати на село неврожай, град або посуху. На Полтавщині казали, що від цього "сонце плаче".
Ставлення до звичаю було настільки серйозним, що навіть під час наукових експедицій антрополога Федора Вовка жінки спокійно погоджувалися на антропометричні вимірювання кінцівок, але категорично відмовлялися знімати очіпок.
Коли українки могли розпускати волосся
Попри суворі правила, існували ситуації, коли жінкам або дівчатам дозволялося ходити з розпущеним волоссям.
Під час весілля
Волосся залишалося непокритим у короткий проміжок між розплітанням коси та покриванням голови наміткою.
На Русальному тижні
Під час обрядів у червні дівчата ходили житами з розпущеними косами, наслідуючи русалок.
Під час ворожіння
Вважалося, що для магічних дій на дівчині не повинно бути жодного вузла чи заплетеного пасма.
Які традиції збереглися донині
Традиція покривання голови перейшла в сучасні весільні обряди. Зокрема, в деяких регіонах України й досі практикують звичай знімати з нареченої фату та пов'язувати їй хустку.
Зберігся і звичай покривати голову хусткою під час входу до храму.
Читайте також:
- Чому в 90-х носили золото та шкіряні куртки: справжні причини моди
- Чому томатний сік раніше пили з сіллю: маємниця давньої звички
- Як правильно сказати "паєтки" українською - слово, яке знають не всі
Про джерело: Ukr.media
Ukr.media - це популярне українське інформаційно-розважальне онлайн-видання, засноване у 2008 році. Портал працює як медіа-платформа з широким охопленням тем, що включають актуальні новини політики та економіки, а також великий блок лайфстайл-контенту: поради з психології, здоров’я, кулінарії та садівництва. Виданням керує ТОВ "УКР-МЕДІА", головний офіс розташований у Фастові, а посаду головного редактора обіймає Валерій Лесько. Ресурс орієнтований на масову аудиторію, пропонуючи як оперативну інформацію про події в Україні, так і пізнавальні матеріали прикладного характеру для щоденного вжитку.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
