Більше, ніж здається: де насправді проходять історичні кордони України

Про що ви дізнаєтесь:

• Де насправді проходять кордони України
• Як визначаються кордони України

Питання кордонів – це не лише географічне, а й екзистенційне, а в умовах російсько-української війни – надзвичайно гостре. Росія постійно пропонує "мінятися" територіями, ігноруючи міжнародне право, особливо коли йдеться про українські етнічні землі, які вона крала протягом століть. Главред розповість про різницю між історичними міфами, величезною українською етнографічною територією та складним процесом встановлення кордонів, який постійно супроводжується російськими маніпуляціями. Історія свідчить, що українці були більшістю на великих теренах, які нині входять до складу РФ.

Етнічна спадщина та вкрадені землі

На каналі "Історія для дорослих" зазначається, що українці становили більшість на великих територіях, які тепер належать Росії. Це підтверджує перший всеросійський перепис 1897 року, де національність визначали за мовою. Перепис засвідчив українську більшість у губерніях сучасної України та відносну більшість у Таврійській губернії (Крим).

Рекомендуємо:

Україна має "віддати території": жорстка відповідь МЗС на заяву Будапешта

Справжні етнічні кордони були значно ширшими: за часів Гетьманату Павла Скоропадського (1918) українська влада поширилася на повіти Курської та Воронезької губерній. До складу України мали увійти також Стародубщина та Таганрозький округ.

За переписом 1926 року понад 8,5 мільйона етнічних українців проживали поза межами УСРР, зокрема на Кубані (900 тисяч) та Північному Кавказі (3,1 мільйона); у Центрально-Чорноземному краї (Воронежчина, Курщина) – 1,7 мільйона.

Більшовицька політика

Більшовики активно маніпулювали кордонами між радянськими республіками.

Територіальні поступки та "відкати"

Тимчасовий уряд УСРР, сформований у Кремлі, повністю підпорядковувався Москві. Попри короткочасні претензії на Бєлгородщину, від них швидко відмовилися. На українських етнічних землях більшовики проводили псевдореферендуми, які супроводжувалися терором.

"Вирівнювання" у 1920-х роках

Після утворення СРСР у 1923 році кордони УСРР почали "вирівнювати", переважно на користь Росії. В України відібрали більшість приєднаних територій, зокрема Таганрозький округ, що суперечило інтересам українського населення.

Відео про етнічні кордони України можна переглянути тут:

Далекосхідна Україна: історія Зеленого Клину

Одним із найменш відомих, але найбільш масштабних етнічних ареалів є Зелений Клин — українські землі на Далекому Сході (Приамур’я і Примор’я).

Наприкінці XIX – на початку XX століття сотні тисяч українців переселилися туди, адже там надавали по 100 гектарів землі (в Україні – лише 8). До початку XX століття 90 % європейського населення цього краю становили українці.

У 1917–1918 роках українці Зеленого Клину активно боролися за національну автономію. На з’їздах проголошували створення Української держави на Тихому океані та формували Далекосхідну Січ.

Цей проєкт придушили більшовики, Ленін та білогвардійці Колчака, а лідерів руху репресували. Це призвело до масової деукраїнізації та приховування свого походження. До 2011 року кількість тих, хто на Далекому Сході називав себе українцем, скоротилася з півмільйона до 50 тисяч.

Попри постійні історичні несправедливості та етнічні втрати, у сучасному світі кордони визначаються міжнародним правом. Після Другої світової війни світова спільнота ухвалила рішення не змінювати кордони, щоб уникати безперервних конфліктів.

На сьогодні законними та міжнародно визнаними кордонами України є ті, що встановлені на момент проголошення незалежності – кордони Української РСР. Росія, яка намагається їх переглянути, порушує базові принципи міжнародного права.

Вас може зацікавити:

• Розкрито головний секрет герба Росії - про що мовчать російські історики
• Понад тисячу років під водою: на дні Дніпра знайшли гаманець, що в ньому було
• Обман на століття: чому в СРСР "вигадали" дату хрещення Русі і коли воно було

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред