За чотири дні після нападу Росії, 28 лютого, президент Володимир Зеленський підписав заявку на вступ України до Європейського Союзу. Опинившись перед головним викликом у своїй сучасній історії, Київ ухвалив рішення підтвердити курс на цивілізовану Європу. Довга європейська бюрократія обійшла Україну на даному етапі, відтепер ми очікуємо вердикту Єврокомісії, яка повинна винести рекомендацію щодо підтримки надання державі статусу країни-кандидата в члени ЄС. Якщо все пройде вдало, Єврорада 23-24 червня офіційно схвалить перспективу євроінтеграції України.
У четвер, 16 червня, плани з надання Києву статусу країни-кандидата в ЄС підтвердив президент Франції Еммануель Макрон, який цього дня разом із канцлером ФРН Олафом Шольцем, прем'єр-міністром Італії Маріо Драгі і президентом Румунії Клаусом Йоганнісом прибув до України.
"Всі чотири країни підтримують негайний статус кандидата в члени. Цей статус супроводжуватиметься дорожньою картою, а також враховуватиме ситуацію на Балканах і в сусідніх країнах, зокрема у Молдові. Ми сподіваємося, що це рішення від нас буде одноголосно ухвалено на Європейській раді", – підкреслив президент Франції.
Вступ України до Євросоюзу за останні роки поряд із прагненням до НАТО став головною метою. Однак на Заході все частіше лунали невтішні заяви і прогнози про те, що європейські перспективи Києва примарні. Повномасштабне військове вторгнення Росії похитнуло сформований десятиліттями порядок і змусило Європу до кроку у відповідь. Наразі Україна, в залежності від подальшого розвитку геополітичного повороту, може отримати нові можливості для втілення в життя планів щодо європейського майбутнього.
Чому Україна повинна отримати статус країни-кандидата в члени Євросоюзу, що вимагатиме від нас Європа, звідки взяти гроші на післявоєнне відновлення країни, і чи зможемо ми швидко вступити до ЄС – розбирався Главред.
Приїзд Макрона, Шольца та Драгі – позитивний сигнал для України
Приїзд до України президента Франції Еммануеля Макрона, канцлера ФРН Олафа Шольца і прем'єр-міністра Італії Маріо Драгі, безумовно, позначиться на розумінні політичними елітами Заходу війни в Україні та перспективах вирішення питань щодо євроінтеграції. Як вважає керівник аналітичного центру Третій сектор Андрій Золотарьов, західні політики відмовляться від сценарію, пов'язаного з мирним планом в обмін на територіальні поступки Росії.
"Після відвідин Ірпеня розмов про "мир в обмін на території", до чого підштовхували в своїх міркуваннях Драгі і Макрон, думаю, не буде. Хоча весь останній місяць йшло до того, що Україну схилятимуть до кандидатства в ЄС в обмін на "мирне врегулювання", що рано чи пізно все одно призведе до війни", – зазначив аналітик.
Згоден із такою позицією і колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко, бо лідери провідних європейських держав побачили своїми очима наслідки російської військової агресії.
"Дуже радий, що сьогодні і Шольц, і Макрон, і Драгі побачили, що таке Росія в дії, коли відвідали Ірпінь. Макрон увесь час говорить про те, що Росії треба "зберегти обличчя", а сьогодні він нарешті побачив, яке саме обличчя він намагається зберегти", – сказав Огризко і додав, що після візиту західних політиків вищого ешелону подібні ідеї більше не сприйматимуться.
Статус країни-кандидата на вступ до Євросоюзу
Надання державі статусу країни-кандидата на членство в ЄС за своєю суттю є однією з передостанніх сходинок для вступу до Євросоюзу. Країна повинна знаходитися у Європі і відповідати політичним, правовим і економічним критеріям, встановленим наднаціональним утворенням.
Щоб довести своє право на інтеграцію, повинні бути присутніми демократичні вибори, здорова політична конкуренція, верховенство права, справедлива судова система і захист прав людини. Невід'ємним показником благополучної держави є стабільна і конкурентоспроможна ринкова економіка.
Якщо держава відповідає всім вимогам, вона може претендувати на отримання статусу країни-кандидата на членство в Євросоюзі.
Україна отримує можливість на зближення з ЄС
Питання надання Україні статусу країни-кандидата на вступ до ЄС набуло політичного характеру. Якщо раніше українська держава не могла розраховувати на будь-яке просування, наразі ситуація змінилася через російську агресію. Євросоюз зобов'язаний демонструвати лідерство і посилати сигнали підтримки Києву навіть у тому випадку, якщо держава не відповідає загальноприйнятим критеріям.
Початок війни Росії проти України у 2014 році, коли Москва окупувала Крим і Донбас, не отримав серйозного негативного сприйняття на Заході. Санкції щодо РФ не мали належного ефекту, а західний світ фактично визнав свою неготовність до застосування рішучих антиросійських заходів.
Теза, згідно з якою Євросоюз сильний як економічний блок, але слабкий в політичному плані, підтвердилася. Залежність європейських країн від російських енергоносіїв продовжувала посилюватися, що позначалося на рішеннях у сфері політики. Європа фактично "забула" про питання безпеки, обмінявши їх на сумнівні вигоди співпраці з Росією. А от Кремль водночас зміцнював вплив у європейських країнах, розхитуючи ЄС зсередини.читайте такожЧому російські Іскандери можуть опинитися біля кордону ЄС
Ймовірно, Європейський Союз вибудовував існуючу модель, намагаючись дистанціюватися від впливу США, і не відчував загрозу з боку Росії. Така стратегія вже призвела до того, що на Заході не виключають військової загрози з боку російської держави щодо Східної Європи.
Зближення Євросоюзу з Україною може стати можливістю відновлення об'єднаної Європи в якості гравця світової політики. Ситуація з російським вторгненням заклала основу для серйозної трансформації європейської безпеки. Україна в разі реалізації повного спектру свого потенціалу в майбутньому буде здатна серйозно зміцнити Євросоюз.
До того ж, якщо Україна, отримавши статус країни-кандидата на вступ до ЄС, все ж таки здобуде військову перемогу над Росією, Європа з політичних мотивів не зможе відмовити Києву в інтеграції до Євросоюзу.
Україні нададуть статус кандидата в члени Євросоюзу
На думку політичного експерта аналітичного центру Democracy House Анатолія Октисюка, ймовірність отримання Україною статусу країни-кандидата на вступ до ЄС найближчими днями дійсно дуже висока. Європейці підтримують Київ у війні з Москвою і чинять тиск на свої еліти. Єврокомісія, певно, надасть "зелене світло", а от рішення Євроради може викликати питання.
"У громадян ЄС, які підтримують Україну у війні з Росією, є відповідний запит, і вони тиснуть на свої еліти, від яких залежить ухвалення рішення. Від своїх джерел знаю, що висновок Єврокомісії буде позитивним, і вона рекомендуватиме надати Україні статус кандидата в члени ЄС. Питання у тому, яку оцінку надасть Європейськарада", – сказав він у коментарі Главреду.
За словами Октисюка, багато що в даному контексті залежить від самої України. Потрібно виконати три вимоги: призначити нового прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, затвердити кандидатуру голови Національного антикорупційного бюро та продовжити роботу, спрямовану на реформування суддівського сектору.
"Перш за все – призначити прокурора САП. Адже проблема корупції в нашій країні є основною перепоною на шляху до ЄС. На це звертають увагу всі, навіть друзі України: Швеція, Данія, Нідерланди, Фінляндія. Ці країни не хочуть, щоб Україна водила їх за ніс, обіцяючи боротьбу з корупцією, але не здійснюючи її: внесок цих країн в антикорупційну реформу в Україні – великий, але призначення антикорупційного прокурора у нас саботується. Бездіяльність України на цьому напрямку дратує партнерів. І війна – не привід відмовитися від боротьби з корупцією. Крім того, Україна повинна провести конкурс НАБУ і продовжити реформування суддівського сектора. Це три основні вимоги до України", – пояснив Октисюк.читайте також"Ми несемо послання про підтримку і єдність ЄС": Макрон у Києві зробив першу заяву
Також експерт зазначає, що є питання щодо прав людини та засобів масової інформації. Деякі дипломати вбачають у концентрації в руках Офісу Зеленського інформаційних потоків ризик появи в Україні "інформаційної диктатури".
Слід провести і призначення нового омбудсмена, причому краще, щоб уповноважений із прав людини був представником громадянського суспільства.
"Ще одне питання, яке виникає в цьому контексті – права людини і ЗМІ. Від низки дипломатів я чув про занепокоєння з приводу консолідації інформаційних потоків в руках Офісу президента. Європейці бачать ризик створення інформаційної диктатури. Крім того, потрібно провести конкурс і вибрати людину на посаду омбудсмена, уповноваженого з прав людини. У європейців є побоювання, що на цій посаді опиниться якась політично афілійована особа, а не громадський активіст", – зауважив Октисюк.
Він зазначає, що українці стали єдиною нацією, якій довелося йти на колосальні жертви через європейські цінності. Євросоюз має моральне зобов'язання надати українській державі хоча б статус кандидата.
"Втім, є і політична складова. Українці – єдині, хто під європейськими прапорами помирав за цінності ЄС. Українці дев'ятий рік це роблять. Тому, як би там не було, ЄС має моральне зобов'язання перед нами хоча б надати статус кандидата. Ціна, яку платить Україна за євроінтеграцію, дуже висока, таку ніхто і ніколи не платив, тому у нас ексклюзивне право на отримання цього статусу", – заявив Октисюк.
Позитивний прогноз щодо отримання Україною статусу країни-кандидата на вступ до ЄС зробив і політичний експерт Тарас Загородній. Як стверджує він, роль української держави змінилася, але вимоги Європи, навіть в умовах корупції в самому Союзі, будуть стандартними.
"Час, коли Україна заглядала до рота європейським політикам, корумпованим Росією, невблаганно йде. Найімовірніше, днями Україна отримає статус кандидата в члени Євросоюзу. Питання – якими будуть умови, тобто що буде надаватися Україні в цьому статусі і що за це буде вимагатися. Схоже, набір вимог буде стандартним, перш за все, боротьба з корупцією. Втім, враховуючи, які справи з корупцією в самому ЄС (особливо в Німеччині, де практично всі чиновники куплені Росією), питань до цієї умови буде багато", – вважає Загородній.
Статус країни-кандидата в члени ЄС – далеко не формальність
Дипломат Володимир Огризко розповів Главреду про те, що статус кандидата в члени ЄС – не порожня формальність. Україні висунуть вимоги, після чого потрібно буде вирішити відповідні проблеми. Потрібно буде виконати досить кропітку роботу.
Згідно з інформацією дипломата, рішення щодо надання Україні статусу вже ухвалено.
"Згідно інсайду, Європейська комісія дасть позитивний висновок відносно кандидатства, а відтак є підстави вважати, що і Європейська рада за тиждень повторить те саме", – сказав Огризко.
"Це зовсім не формальність. Якщо нам під це рішення підкажуть декілька тем, тоді нам ці теми дійсно потрібно закрити. А вже після виконання таких вимог для нас настане етап початку перемовин про вступ до ЄС. Це не проста справа – більше 30 параметрів, які мають дуже конкретний характер. Фактично приведення українського законодавства та життєдіяльності у відповідність до європейських стандартів. Це вже кропітка робота профільних відомств", – пояснив Огризко Главреду.
Надання Україні статусу країни-кандидата в ЄС вважає найбільш вірогідним сценарієм і політолог Андрій Золотарьов. Рішення стане перемогою в скарбничку української влади.
"Україна отримає статус країни-кандидата в ЄС. Є відчуття, що таке рішення вже ухвалено. А заперечення окремих країн – думаю, їх вмовлять. Інша справа у тому, що в статусі кандидата можна перебувати дуже довго, як Туреччина. Відповідь буде позитивною. Безумовно, це буде серйозна перемога президента Володимира Зеленського", – сказав експерт.читайте такожКонсультативний орган ЄС підтримав надання Україні статусу кандидата
Втім, як вважає політичний експерт Тарас Загородній, для Києва у цій ситуації найважливіше те, як скоро держава отримає доступ до грошей європейських фондів, які будуть потрібні для відновлення України.
Вимоги з боку ЄС можуть включати як поступки Росії, так і формальності, які можуть пригальмувати євроінтеграційний шлях України.
"В умовах, звичайно, можуть бути й різні нюанси, про які прямо лідери ЄС не говорять. Зокрема, територіальні поступки, на які повинна піти Україна у війні з РФ. Відкрито про це європейські політики не скажуть, оскільки тема настільки токсична, що про неї мовчать навіть проросійські партії у Європі. Диявол, як завжди, буде критися в деталях, і європейці почнуть чіплятися до крапок, ком та інших незначних деталей, вишукуючи формальні приводи не надавати гроші Україні і гальмуючи її шлях до ЄС. Ця загроза цілком реальна", – припускає Загородній.
Шанси України на вступ до Євросоюзу
Приклад Туреччини показує, що отримання статусу країни-кандидата – не гарантія вступу до ЄС, зазначає Анатолій Октисюк. Туреччина його отримала ще у 1999 році, але обрала інший вектор розвитку. Тому процес її європейської інтеграції зупинено. Україна може зіткнутися з таким самим сценарієм або все ж таки увійде до Євросоюзу за кілька років.
"У нас може бути так само. Тобто перед нами буде два шляхи: або турецький – отримаємо статус кандидата в члени ЄС, і на тому все, або будемо здійснювати всі необхідні реформи і, врешті-решт, досягнемо членства в ЄС за 10-15 років", – припускає експерт.
Він акцентував увагу на тому, що у Європі є сили, які не хочуть бачити Україну в ЄС, побоюючись появи суб'єкта, поведінка якого може бути схожа на дії Угорщини чи Польщі. Брюссель фіксує у цих країнах зловживання конституційним судом, обмеження свобод, видалення опозиції і блокування рішень Євросоюзу з вимогою додаткового фінансування.
"Вони побоюються, що Зеленський, умовно кажучи, перетвориться на Ердогана. Тому що, з одного боку, ми говоримо про демократію і прагнення бути частиною ЄС, а з іншого – нічого не робимо для побудови потрібних міцних інститутів, всі необхідні процеси підвішені... Грубо кажучи, якщо Україна зараз стане членом ЄС, вона занадто дорого буде йому обходитися – і економічно, і політично. Об'єктивно наразі взагалі не йдеться про членство України в ЄС, тому що ми до цього не готові", – каже Октисюк.читайте такожМомент істини: чи отримає Україна статус кандидата на вступ до ЄС
За оцінкою Тараса Загороднього, на Україну в Євросоюзі можуть не чекати ще й з тієї причини, що Париж та Берлін розуміють ризик зміщення політичного впливу до тієї ж Східної Європи – на користь Польщі, України та балтійських держав. Київ, якщо опиниться в ЄС, отримає право голосу з важливих питань і фактично теж керуватиме об'єднанням. Згадається і лояльність нинішніх європейських країн-лідерів до Росії.
"Європейці розуміють, у яку безглузду ситуацію вони потрапили: відтепер вони змушені фінансувати відновлення України, але при цьому розуміють, що Україна ніколи не буде лояльною по відношенню до Німеччини і Франції, пам'ятаючи всі їхні шашні з Путіним, але при цьому буде лояльною до Британії, яка не є членом ЄС. Німці вже усвідомили, у яку безглузду ситуацію вони потрапили", – прогнозує Загородній.
З точки зору Окситюка, наразі на порядку денному немає питання про вступ України до ЄС, оскільки держава до цього не готова. Статус кандидата нададуть з низкою умов, але без вимог піти на поступки Росії. Швидкої євроінтеграції не відбудеться, і Україна змушена буде йти довгим шляхом.
"Ідея ЄС спочатку полягала в примиренні Німеччини і Франції, тобто припинення війни у Європі. Власне, ця ідея ЄС може бути застосована і для України: хочете закінчити війну у Європі між Україною та Росією, пропонуйте політичне рішення – членство України в ЄС. Втім, поки що ніхто не збирається давати гучне зобов'язання прийняти швидко Україну до ЄС, тому нам доведеться пройти довгу процедуру. І у такому випадку Україна робить ставку на звільнення наших територій військовим шляхом, тому війна триватиме", – переконаний Анатолій Октисюк.
Україні можуть запропонувати "обміняти" шлях до НАТО на вступ до ЄС
Україна визначається з варіантами свого майбутнього, розглядаючи можливості у сфері гарантій безпеки. У такій ситуації, каже Тарас Загородній, може знову виникнути дискусія про сценарій, що передбачає відмову Києва від вступу до НАТО в обмін на інтеграцію до ЄС.
"Ще до початку повномасштабної війни з Росією розглядався варіант, який передбачав, що Україна оголошує про свій нейтральний статус, але вступає до ЄС. Членство в Євросоюзі виглядає більш нейтральним варіантом, ніж вступ до НАТО. Це може бути свого роду "пряником" для України за відмову від членства в НАТО", – аналізує експерт.
Причому подібна модель вирішення питання існує, і прикладом є ситуація Кіпру, який входить до Євросоюзу, але не є членом Північноатлантичного альянсу.
"Яскравий приклад такого варіанту – Кіпр, де є спірна територія – Північний Кіпр, окупований Туреччиною: Кіпр є членом ЄС, але не є членом НАТО", – резюмував Тарас Загородній.
Реакція Росії на надання Україні статусу країни-кандидата в ЄС
Як вважає Володимир Огризко, РФ не змінить свого підходу і влаштує агресивну кампанію в інформаційному просторі. Москва всіляко намагатиметься дискредитувати європейський вибір України.
"Росія буде скреготати зубами, плюватися отрутою через Скабєєвих, Кисельових, Соловйових і через всі ці смітники. Там намагатимуться очорнити саму ідею європейської інтеграції і говорити, що це все фейки, задурювання голів українців, і що їм потрібно розвернутися і йти до Росії", – відзначив він.
Однак, на думку дипломата, можливості впливу російської влади на вибір України обмежені. Ситуація для Москви погіршується стрімкими темпами, а російські агентурні мережі неабияк підчистили.
"Не до жиру – бути б живу. Коли потік нафтодоларів був невичерпним – мільярд наліво, мільярд направо, це була одна історія. Відтепер, коли ситуація стала критичною і погіршується далі, тут уже не до таких заходів... Боюся, на такі масштабні речі не вистачить ресурсів. Тим більше, західні країни підчистили шпигунські гнізда в закордонних посольствах, і тих, хто займався підкупами і шантажем, там стало набагато менше. Тому наразі там ситуація досить-таки песимістична", – переконаний Огризко.
Політичний експерт Андрій Золотарьов вважає, що російська влада, як і раніше, працюватиме над ліквідацією української державності і збереженням її в зоні периферії.
"Механізм тільки один – прагнення знищити українську державу. Прямо опонувати цьому Кремль навряд чи буде. Але де-факто буде робити все, щоб Україна була в положенні сірої зони – територією між Європою і Російською імперією", – підкреслив Золотарьов.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Viber
