Президент країни-агресора Росії Володимир Путін відчайдушно намагається трясти геополітичну шахівницю та сподівається на посилення позицій Москви. В рамках так званої боротьби з НАТО, якою він постійно намагається прикрити напад на Україну, Кремль вже зіткнувся з тим, що Альянс ухвалив рішення посилити свій східний фланг, а Швеція і Фінляндія відмовилися від багаторічного нейтралітету і незабаром вступлять до колективного блоку безпеки Заходу. І тепер, в рамках продовження свого курсу, Путін оголосив про намір розмістити тактичну ядерну зброю в Білорусі.
В інтерв'ю Главреду полковник запасу, військовий експерт Олег Жданов розповів, навіщо Путін зібрався розміщувати тактичну ядерну зброю в Білорусі, оцінив наслідки планів Путіна для України і пояснив, чому у війні Росії проти України склалася ситуація цугцванга, а ЗСУ наразі не можуть перейти в контрнаступ.
Глава Кремля Володимир Путін заявив, що Росія збирається розмістити тактичну ядерну зброю в Білорусі. Чи здатна Москва реалізувати свої плани і про яку загрозу може йти мова?
На мій погляд, треба говорити про дві ключові складові.
Перша полягає в тому, що Росія напередодні саміту НАТО, який проходитиме в липні у Вільнюсі, прагне ближче посунути тактичну ядерну зброю до країн Балтії.
Друга, і найбільш важлива, полягає в намірі Москви застовпити за собою територію Білорусі. Остаточно і безповоротно. Путін не передає ядерну зброю, а завозить російське озброєння на територію Білорусі. Принципово важливо, що зброя не передається, а переміщається. Передавати Путін нікому нічого не буде, а охороняти озброєння будуть війська РФ.
Розміщення тактичної ядерної зброї Росії на території Білорусі - реальний сценарій?
На території Білорусі буде постійно діюча військова база Російської Федерації. Російські війська перебуватимуть там на постійній основі. Це свідчить про те, що Лукашенко зламався, все-таки дав територію, шматочок землі Путіну і Росія будує військову базу. Російська зброя буде на території Білорусі.
Наскільки серйозно реагуватиме НАТО на появу нової загрози?
Я не думаю, що з боку НАТО буде різка реакція. Ми вже спостерігаємо, як західний світ коментує це досить мляво. У США сказали, що не бачать переміщення озброєнь. Глава європейської дипломатії Жозеп Боррель зробив заяву, оскільки він є дипломатом і повинен реагувати.
Погрози Росії на адресу НАТО незрівнянні з можливостями блоку. Наприклад, минулого тижня патрулювання повітряного простору Балтики здійснювали американські бомбардувальники В-52. Бойове навантаження літака досягає 30 тонн. Одним Tomahawk він здатен стерти з лиця землі це сховище разом зі зброєю в буквальному сенсі цього слова.
Отже, Росія розмістить свої бази в Білорусі і намагатиметься лякати НАТО?
Так, буде лякати. Путін стане розмахувати ядерною дубиною.
Причому я вважаю, що Путін погодив питання розміщення ядерної зброї в Білорусі з Сі Цзіньпіном, тому що Китаю дуже важлива Білорусь. Якщо Китай не може увійти в Україну і використовувати нашу країну в якості плацдарму для експансії на європейський ринок, то Пекіну потрібна Білорусь. І Лукашенко в цьому контексті не дарма їздив до Пекіна.
Наявність російської ядерної зброї на території Білорусі свідчитиме про те, що жодної демократії в республіці не буде і вона стане під жорсткий контроль військ РФ.
Що цікаво, Кремль активізувався з ядерною риторикою на тлі провалу свого весняного наступу і очікування контрнаступу ЗСУ. Виходить, Москва, серед іншого, намагається добитися зниження обсягів постачань військової допомоги Україні від Заходу і запобігти паніці в самій Росії?
Ні, ці питання жодним чином не пов'язані між собою. Росія може спробувати вплинути на постачання зброї Україні від Заходу і пригрозити у відповідь наближенням до кордонів НАТО. Однак військовий потенціал Росії і НАТО не можна зіставити. Це дуже різні сили. Але постійну присутність біля кордонів Альянсу з ядерною зброєю Росія цілком може забезпечити.
Залякування Північноатлантичного альянсу - програма, яку реалізує Російська Федерація. Мовляв, припиніть допомагати Україні, інакше ми підемо війною і все тут розтрощимо.
Восени минулого року в Financial Times вийшов матеріал, в якому йшлося про те, що Росія могла б ризикнути застосувати проти України тактичну ядерну зброю у вигляді електромагнітного імпульсного удару, який вивів би з ладу всю електроніку. Наскільки реальним є такий сценарій?
Питання застосування електромагнітного імпульсу наразі є науковою фантастикою. Щоб отримати настільки потужний імпульс навіть на території будь-якої з областей України, потрібно підірвати 100 мегатонну бомбу за висотного ядерного вибуху. Сценарій нереальний. Не факт, що електромагнітний імпульс у великому і доступному для огляду радіусі виведе електроніку з ладу.
Це ілюзорна лякалка - така ж, як і ядерна зима, і існує тільки в теорії. На практиці її ніхто не перевіряв, бо, дякувати Богу, ядерної війни у світі досі не сталося.
Що стосується можливості застосування тактичної ядерної зброї по Україні, якщо Путін збирався б вдатися до такого кроку, який сенс його сьогодні вести до Білорусі? Тоді зброя була б на території України або ж десь у Ростовській чи Білгородській областях. Там, де є можливості для його застосування. Тактична зброя - це ракети дальністю від 100 до 150 кілометрів. Далі йдуть вже оперативно-тактичні засоби.
Вважаю, що білоруський гамбіт, в який грає Путін, це історія не про Україну. Йде бодання, спроба налякати НАТО і створити ілюзію Росії як потужної і грізної держави.
Днями в Bloomberg опублікували статтю, в якій йшлося, що Росія відмовляється від свого так званого "великого весняного наступу" і зосередиться на відбитті контрнаступу ЗСУ. Чи можемо ми зробити висновок, що наступальний потенціал Росії вже вичерпано?
Виходячи з обстановки на фронті, яку ми бачимо сьогодні, дійсно можна зробити висновок, що Росія переходить до стратегічної оборони. Росіяни ще проводитимуть атакуючі дії, можливо, не один місяць і не на одній ділянці фронту.
Але жодних проривних наступів від російської армії чекати вже не доводиться, оскільки вона вже вичерпала свій військовий потенціал. Заяви про те, що завтра вони нібито отримають 1600 танків або зберуть, мовляв, 100 літаків, це все казки. Їм би завести декілька сотень танків, які знімаються зі зберігання.
Загалом, російські війська переходять до стратегічної оборони. Навряд чи ми побачимо в Україні якесь їхне оперативне угруповання, яке здатне вирішувати хоча б оперативні, не кажучи вже про стратегічні завдання.
У Мережі публікують відео і фотографії з Москви, де на екранах показують інструкції щодо збірки тривожної валізки. Про що це може свідчити? Кремль готується до серйозного перенесення війни на російську територію і навіть в столицю?
Вважаю, що так. Кожна людина мислить в парадигмі свого світогляду. Одна з фішок Путіна - нанесення ударів по центрах ухвалення рішень, тому він дзеркально приміряє ситуацію на себе. Дуже часто військові аналітики кажуть, що у Штатів є зброя, яка дістане Путіна в будь-якому його бункері. І в Кремлі, природно, припускають, що, ракетні удари можуть бути і по Москві.
У Росії не знають, яку зброю передадуть нам західні країни і яке рішення буде ухвалено – наносити офіційно удари по території Росії, чи ні. Тому і з'явилися оголошення про тривожну валізку.
До того ж це елемент пропаганди. Набагато легше керувати народом, який охоплено острахом. Такий народ не знає, чого боятися. Тому вони і залякують людей. Мовляв, пакуйте валізи тривожні, бо завтра прийде злісне НАТО і постарається у вас все відняти.
Ми бачимо, що Росія не може вести наступ. На що тоді розраховує Москва? Які у неї могли залишитися козирі?
Жодних козирів сьогодні у Росії не залишилося. Принцип росіян полягає в тому, що вони, знаючи про свою 100% загибель, все одно підуть в атаку. У цьому їхня фішка. Вони готові до самопожертви. Принаймні, так вважає політичне керівництво країни.
Коли ми дивимося виступи Путіна, то можемо побачити, що він, як мені здається, взагалі є оптимістом. Так звана спеціальна військова операція у Путіна йде за планом. У своєму останньому спілкуванні з пресою він навіть сказав, мовляв, так, наші військові стараються – щось виходить, а щось ні. Дефіцит снарядів? Я не знаю, це там Шойгу якийсь дефіцит придумав. А у Путіна все добре - війська наступають, танки їдуть, гармати стріляють.
Під час розмови з пропагандистами Росії Путін виглядав впевнено. Не так, як на зустрічі з главою КНР Сі Цзіньпіном.
Путін при Сі Цзіньпіні просто боявся ляпнути зайвого, щоб не отримати по голові. Як учень, який провинився перед учителем. А коли Сі Цзіньпін поїхав, тепер він - цар, бог і військовий начальник.
Сі Цзіньпін все-таки "прокинув" Путіна з питанням постачання зброї і конкретною підтримкою Росії?
Думаю, певні домовленості були досягнуті. Все-таки вони сиділи 4,5 години за закритими дверима і щось обговорювали. Але навряд чи вдалося домовитися про те, чого хотів Путін. Швидше за все, світогляд Сі Цзіньпіна орієнтований на завершення війни. Китаю дуже заважає війна і тому Пекіну потрібно, щоб вона якомога швидше закінчилася.
Але за рахунок безбашенної позиції Путіна Китай отримує свою дуже сильну перемовну позицію. Хто біжить на перемовини до Сі Цзіньпіна? Європа, яка першою здрейфила і відразу починає намагатися перейти до якихось рішень. Сі Цзіньпін в такій ситуації, як великий цар, сидить вдома і чекає, коли до нього прийдуть просити про якусь велику милість. Припустимо, про напоумлення Путіна, щоб він більше не наступав.
Сам Цзіньпін не хоче особливо ні з ким розмовляти, в тому числі і з США. Він молодець - грає в свою гру і за рахунок слабкої Росії, раболіпності Путіна формує грамотну гру з погляду бачення Китаєм свого позиціонування у світі. Як казав один політолог - за рахунок Росії, на плечах Росії і на уламках Росії.
Багато хто говорить, що Китай не піде на постачання зброї Росії. Чи можливий сценарій передачі Пекіном, в тому числі, летальної зброї? Чи може йти мова про постачання озброєнь в невеликих обсягах?
Сценарій можливий. Думаю, що постачання все-таки є. Як би ми не хотіли, не брикалися. Протяжність кордону Китаю з Росією становить понад 4 тисячі кілометрів і ніхто не зможе проконтролювати все, що там відбувається. Тут потрібна супутникова розвідка. Думаю, на це питання знають відповідь американці.
Навряд чи Китай поставить Росії танки. А от боєприпаси і безпілотники відправляти може. Подивіться, скільки вже сьогодні китайських БПЛА на озброєнні російської армії. Їхня робота вже стала величезною проблемою для нас. Дрони вибивають нашу бронетехніку.
Щодо боєприпасів - кажуть, їх нібито везуть з Далекого Сходу. У Китаю є боєприпаси для російського озброєння, а історія знає досвід військового співробітництва Москви і Пекіна (СРСР постачав зброю КНР під час китайсько-японської війни, яка тривала в період з 1937 по 1945 роки, - ред.)
Сі Цзіньпін і Путін зробили практично рейнкарнацію зустрічі Сталіна і Мао Цзедуна. Причому події відбувалися в тому ж самому залі Кремлівського палацу. Щоправда, тоді Сталін 3 місяці не випускав Мао Цзедуна, допоки той не підписав всі договори, які йому потрібні (візит глави КНР Мао Цзедуна тривав з 6 грудня 1949 року по 17 лютого 1950 року. Радянсько-китайський договір про дружбу, союз і військову допомогу підписали в Москві 14 лютого 1950 року, - ред.)
У наш час Сі Цзіньпін взагалі скоротив свій візит, тому що поставив Путіну потрібні завдання. Путін все записав і Сі Цзіньпін поїхав навіть раніше.
Як постачання зброї Росії з Китаю можуть вплинути на ситуацію у війні РФ проти України?
Постачання зброї з КНР до Росії серйозно вже не вплинуть. Однак це додасть нам головного болю, тому що з наслідками передачі зброї доведеться боротися вже на полі бою. Доведеться або знищувати склади, або відбивати удари російської артилерії. У цьому плані ситуація стане проблемою.
Але, на кожну дію є протидія. Якщо Захід своєчасно поставить нам далекобійні озброєння, жодних проблем не буде. Наприклад, сьогодні РСЗВ HIMARS допомагає нам контролювати російський тил на відстані 50 кілометрів. У разі передачі ATACMS українська армія отримає можливість наносити удари на дальності 300 км. Артилерія противника не виживе за подібного вогневого ураження, причому враховуючи, що військовій техніці потрібен склад, який повинен бути якомога ближче до вогневої позиції. Причому техніка повинна знаходитися біля лінії фронту.
В цілому, не думаю, що китайські постачання суттєво вплинуть на ситуацію на полі бою. Однак тоді війна затягнеться. Російська армія - як ковбаса, нам доведеться нарізати її шматками.
Як ви думаєте, коли може розпочатися контрнаступ ЗСУ?
Сьогодні це найболючіше і невизначене питання. Навіть якщо вірити, наприклад, президенту Зеленському, він каже, що до контрнаступу ми сьогодні не готові.
Наскільки я розумію, постачання озброєнь затягуються як мінімум на один або два тижні, а окремі наші полководці вже сьогодні тягнуть резерви з угруповання, яке ми формували для контрнаступу. І ці резерви в Бахмуті. Подивіться, скільки БМП Bradley спалили росіяни. Постійно в Інтернеті ми бачимо БМП Bradley, які йдуть для контрнаступу, проте ними вже сьогодні воюють у Бахмуті.
Тому питання термінів проведення контрнаступальної операції поступово відсувається все далі. Ми казали про кінець квітня-початок травня, потім про кінець травня. Напевно, зараз вже будемо говорити про початок літа. Причому, вважаю, це не останне перенесення термінів.
Наразі склалася обстановка, коли ані ЗСУ не можуть піти в контрнаступ, ані Росія не може наступати?
Так, це цугцванг. Кожен наступний крок свідомо неправильний. Обидві сторони опинилися саме в такій ситуації. Ми ще не можемо наступати, а вони вже не можуть.
Наскільки сьогодні можлива політична криза в Росії?
Криза може статися. Коли я кажу, що Україну можуть посадити за стіл перемовин, я маю на увазі позицію Європи. Однак англосакси дотримуються іншої точки зору. США і Великобританія готові до продовження війни і налаштовані на максимальне ослаблення Росії. Їх не влаштовує хаос в РФ, але послабити її потрібно, щоб Москва стала більш поступливою і передбачуваною. Європа налаштована домовлятися тут і зараз. Невідомо, як надалі розвиватимуться події, але наразі всі підливають масло в російське багаття. І в Росії назріває внутрішнє протистояння.
Хоча, я б не сказав, що будь-яка телефонна розмова робить велику погоду. Еліта все ще консолідується навколо Путіна.
Крім того, не забувайте, якщо народ починає говорити про переворот і повалення Путіна, виникає питання: а хто замість нього?
Наступника у Путіна немає, в Росії повністю зачистили політичне поле.
А хто сьогодні готовий сісти в крісло Путіна і почати керувати країною? Особливо в тій ситуації, в якій сьогодні опинилася Росія. Немає консолідуючої фігури немає і якогось національного лідера з таким же рейтингом.
На мій погляд, США роблять основну ставку на палацовий переворот в Росії. Вони хочуть, щоб до влади в Кремлі замість радикалів або яструбів війни, прийшли, припустимо, ліберал-демократи. Як це було за часів правління Бориса Єльцина. Коли його клан прийшов до влади, на Заході всі плескали в долоні.
Саме тоді при владі в Росії була лояльна Заходу еліта.
Гадаю, західний світ розраховує на такий сценарій. Але поки, крім окремих розмов, які особливо не впливають на ситуацію, у нас немає підстав вважати, що в Кремлі вже є якась змова, яка готова зайти в кабінет з шарфиком або табакеркою.
В цілому, на Україну ще очікує низка довгих і складних подій?
У політичному плані, так. У військовому - думаю, що в найближчі півроку ситуація може вирішитися. Активна фаза бойових дій знову піде на другий план, адже війну на виснаження Росія вже не тягне, а Захід, як я розумію, особливо і не хоче її продовжувати.
Ось я вам простий приклад наведу. Знаєте, чому Макрон прагне до дружби з Путіним?
Тому що у Франції є економічні зв'язки з Росією.
Звичайно. Франція посідає 2-е місце в світі за кількістю атомних реакторів. А ви знаєте, що всі відходи атомних реакторів захоронюються в Росії? І завтра, коли потрібно буде визначити чергову партію відходів, Путін скаже: "Хрін вам". Куди поїде Франція зі своїми бочками? Нікуди. Те ж саме Голландія, вона повністю залежна від Росії щодо ядерних відходів. Росія, в свою чергу, вивозить відходи за Урал і просто викидає. У неї дуже багато необжитих територій.
У підсумку виходить, що в ситуації, що склалася у англосаксів одні інтереси, у Європи інші, а в України - трєті…
Абсолютно правильно. Медіа створили нам картинку, що у Росії проблеми з експортом газу і нафти. Так, вони зазнали втрат на ринках Заходу. Але сьогодні Китай став найбільшим споживачем російської нафти.
Атомну енергетику ніхто не відміняв. Якщо Франція почне зупиняти реактори, у Німеччині не буде світла. Тому президент Макрон і глава ЄК фон дер Ляєн їдуть до Пекіна.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред на YouTube
