Друкарський верстат і обвал курсу: що чекає на економіку України в разі нападу РФ

Поки напад РФ ніхто всерйоз не розглядає, але якщо це станеться, владі доведеться запускати друкарський верстат і готуватися до катастрофічного обвалу.

Курс валют
Курс долара по відношенню до гривні до кінця року почав зростання / УНІАН

Говорячи про зміни курсу валют, мова йде скоріше не про девальвацію, а про його волатильності (рухливості). Той рух у межах кількох відсотків, який ми зараз спостерігаємо, ще не можна вважати глибокою девальвацією, оскільки згідно з критеріями Світового банку про це можна було б говорити, якби курс змінився на більш ніж 10%. Проте, передумови для цього є.

Що впливає на зростання курсу

Взагалі те, що відбувається з гривнею - це атипова стабільність. Це токсично для економіки, тому що гривня цілий рік була стабільною і навіть зміцнювалася, але при цьому інфляція в річному вимірі становила більше 10 відсотків. В України є близько двадцяти фінансових партнерів, торговий оборот з якими більше 2%. І в даному випадку, щоб зберігати конкурентоспроможність своїх товарів, необхідно, щоб українська національна валюта девальвувала на різницю показників інфляції. Наприклад, якщо в якійсь країні інфляція на рівні 5%, то гривня повинна має девальвувати на різницю у показниках, в даному випадку - також на 5%.

Очевидно, що цього не відбувалося. Інфляція накопичується, ніби вода у водосховищі. Поки її стримувала гребля у вигляді сприятливих сировинних цін, як експортних, так і імпортних. Але після літа, коли експортні ціни зростали, а імпортні залишалися на низькому рівні, "сировинні ножиці" почали поступово складатися і гребля почала давати течу. Адже зараз почав зростати енергетичний імпорт - великі гроші у валюті витрачаються на закупівлі вугілля, газу, в той час як сировинний експорт по деяких позиціях (залізна руда, аграрна сировина) почав знижуватися або припинив зростання. Як результат, сировинний фарт закінчився.

Крім того, економіка поступово виходить з нокауту, викликаного пандемією. А пожвавлення економіки завжди пов'язане з розширенням торгового дефіциту, тому що бізнес і населення скуповує більше товарів, особливо в передноворічний період. Впливає і бюджетний фактор, оскільки в кінці року зазвичай намагаються закрити фінансування різних проектів, щоб гроші умовно не згоріли на казначейських рахунках, що також чинить додатковий тиск на гривню.

Також нерезиденти, які раніше перевкладалися в ОВДП під час погашення старих паперів, поступово йдуть з ринку. Поки, звичайно, не так активно - обсяг портфелів нерезидентів зараз вже скоротився до 91,7 млрд грн і продовжує знижуватися на кілька мільярдів за декаду. Відповідно, цей процес буде продовжуватися і далі, особливо якщо не буде змінюватися ставка НБУ.

Реклама

Є ще й геополітичний фактор. Але напад Росії ніхто всерйоз не розглядає, тому що, на мій погляд, ризик військового конфлікту дорівнює нулю.

Тут швидше впливає фактор монетарної політики Федеральної резервної системи (ФРС) США в наступному році і перехід процентних ставок до поступового зростання, що призведе до відтоку капіталів з ринків і може спровокувати кризу в ряді слабких ринків. Відповідно, коли політика ФРС почне змінюватися, Україна може постраждати однією з перших. Багато фінансових спекулянти, які заробляють на наших боргах, почали закладати цей ризик в управління портфелями. З цим якраз і пов'язано падіння українських єврооблігацій на ринку, і поступовий вихід нерезидентів ОВДП.

"Катастрофічний обвал"

Зараз більшість факторів складаються на користь поступової девальвації гривні. Якою вона буде спрогнозувати неможливо - усе залежатиме від реальної зміни політики ФРС (тут можлива комбінація декількох факторів). Якщо фактор інфляції почне виходити з-під контролю, то ФРС може перейти до радикальних дій.

читайте такожНова зрада: чому Долар падає, а ціни-ніУ той же час, якщо гіпотетично допустити можливість нападу РФ у тому форматі, яким його малює західна преса, то це буде не просто впливом на курс, а його катастрофічним обвалом. І тут вплине не стільки вихід нерезидентів з ринку ОВДП, тому що уряд, наприклад, може оголосити про тимчасовий мораторій виплат за ОВДП. Тут питання в іншому - саме населення почне розносити банки, забираючи депозити, що закінчиться або катастрофічним банкопадом зразка 2014 року, або заморожуванням депозитів населенню і ще більш потужним соціальним вибухом.

Українські політичні еліти не вміють жити у форматі військової економіки. Вона, в свою чергу, передбачає кілька факторів:

  1. Обмеження на відтік капіталу - тобто призупинення виведення коштів за кордон. Але цього не було зроблено навіть у 2014 році, під час активної фази війни на Донбасі та анексії Криму. Не зроблять цього і зараз, оскільки в цьому випадку не буде можливості виводити гроші за кордон.
  2. Замороження дрібних депозитів и списання в дохід держави великих депозитів у банках. Умовно кажучи, у доходи держави, наприклад, можуть списати депозити більше 1 мільйона гривень, інші можуть підлягати заморожуванню. Але політики, які у своїх деклараціях показують величезні суми грошей у банках, навряд чи добровільно віддадуть їх державі.
  3. Повна заборона на валютообмінні операції. Цього зараз також не зроблять, бо тоді не зможуть конвертувати свої гривневі доходи у валюту.
  4. Націоналізація стратегічних галузей економіки - приватного транспорту та енергетичного сектору, а також повна переорієнтація економіки на державне замовлення. На це влада теж навряд чи піде, тому що ці галузі доведеться забирати у олігархів.

Відповідно, у них не буде амортизаторів для пом'якшення кризи. Це означає, що економіка і податкові платежі до бюджету зупиняться. При цьому потрібно буде якось виплачувати соціальні допомоги, пенсії, зарплати і фінансувати армію, тому гроші потрібно буде брати з друкарського верстата. Тому в такому випадку можливий катастрофічний обвал.

Висновок

Стрес-тести банківської системи, які проводилися Нацбанком, припускали два курсових індикатора - по 36 і 40 гривень за долар. Ці сценарії враховували фактори кризи на сировинних ринках, але не враховували фактор війни - наприклад, якщо нафта різко зросте в ціні, а ціни на залізну руду, кукурудзу і соняшникову олію почнуть знижуватися. Якщо ж закладати фактор війни, то все буде залежати від тривалості цього конфлікту. І при такому моделюванні ситуації межі для падіння курсу немає.

Олексій Кущ, економіст, фінансовий аналітик, спеціально для Главреду

viber
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter
Реклама
Популярне
Прикмети на 21 січня: що не можна робити і як не потрапити в бідуПрикмети на 21 січня: що не можна робити і як не потрапити в біду Гороскоп на сьогодні, 17 січня 2022: Близнюкам - обман, Левам - розставання, Скорпіонам - пліткиГороскоп на сьогодні, 17 січня 2022: Близнюкам - обман, Левам - розставання, Скорпіонам - плітки Сало і м'ясо рекордно дорожчають: українцям назвали нову цінуСало і м'ясо рекордно дорожчають: українцям назвали нову ціну Гречка і м'ясо зникнуть з прилавків: українцям розкрили найгірший сценарій дефіцитуГречка і м'ясо зникнуть з прилавків: українцям розкрили найгірший сценарій дефіциту Прикмети на 20 січня: що не можна робити в день Іоанна і як не потрапити в бідуПрикмети на 20 січня: що не можна робити в день Іоанна і як не потрапити в біду
Реклама
Реклама
Реклама
Ми використовуемо cookies
Прийняти