
З 1 вересня 2025 року в Україні набуває чинності низка нововведень. Військовозобовʼязаним українцям вручатимуть повістки з відеофіксацією, студенти почнуть проходити базову підготовку замість служби в армії, а школи самі вирішуватимуть, коли завершувати навчальний рік. Про те, що зміниться для українців наступного місяця – у матеріалі Главреду.
Навчальний рік 2025 - скільки він триватиме
Кабінет міністрів затвердив дати початку та закінчення навчального року в українських школах. Він почнеться 1 вересня 2025 року та триватиме до 30 червня 2026 року.
Як повідомив народний депутат Олексій Гончаренко, Київській міській військовій адміністраціям та керівникам областей разом із засновниками шкіл доручили забезпечити організацію початку навчального року залежно від безпекової ситуації в кожній окремій адміністративно-територіальній одиниці.
"Тобто навчальний рік стартує для всіх, але де саме діти сядуть за парти - у школі чи онлайн - залежить від рівня безпеки", - заявив Гончаренко.
Як зазначили у Міністерстві освіти і науки, рішення про завершення навчання і канікули належить до компетенції закладів освіти. Зокрема, відповідне рішення ухвалює педагогічна рада, враховуючи: навчальне навантаження; безпекову ситуацію в регіоні; потреби та стан учнів і учениць; готовність педагогів і педагогинь.
"Тому дати завершення навчання, проведення останнього дзвоника і тривалість літніх канікул можуть відрізнятися в різних закладах освіти", - додали у відомстві.
Також у міністерстві уточнили, що червень не є обов’язковим навчальним місяцем. Заклад освіти може завершити навчальний рік як у травні, так і продовжити навчання у червні або ж організувати в цей час консультації, індивідуальні заняття, проєктні дні чи навчальні екскурсії. "Такі формати допомагають подолати освітні втрати, але їхнє впровадження є правом, а не обов’язком закладу освіти", - йдеться в повідомленні.
Крім того, в Україні з 1 вересня 2025 року вдвічі виростуть суми доплат для педагогічних працівників.
"З 1 вересня 2025 року доплата буде збільшена у 2 рази і буде становити 2600 гривень. Відповідно на руки вчителю буде видаватися мінімум 2000 гривень. Знову ж таки, якщо вчитель працює більше, ніж на ставку, ця доплата буде збільшена пропорційно", – сказав заступник міністра освіти і науки Андрій Сташків.
Вручення повістки – під бодікамеру
Міністр оборони Денис Шмигаль повідомив, що з 1 вересня усі співробітники ТЦК та СП зобовʼязані носити бодікамери та фіксувати на відео процес перевірки документів або вручення повісток військовозобовʼязаним.
"Цей крок дозволить забезпечити прозорість та законність діяльності груп оповіщень ТЦК, а також захистити права обох сторін", - заявив Шмигаль.
Базова військова підготовка – кого стосуватиметься
Також з 1 вересня 2025 року студенти вищих навчальних закладів зобов'язані пройти обов'язкову базову військову підготовку. Згідно з ухваленими Верховною Радою змінами до закону "Про військовий обов'язок і військову службу" в українських вищих навчальних закладах чоловіки віком від 18 до 25 років, визнані військово-лікарськими комісіями придатними до військової служби, повинні будуть пройти її замість строкової служби.
Для студентів-хлопців проходження базової загальної військової підготовки (БЗВП) є обов’язковим, а для дівчат – добровільним. Відмова від участі для хлопців вважається підставою для відрахування з вишу.
БЗВП складається з двох етапів: теоретичного та практичного. Теоретична частина інтегрована в освітній процес закладів вищої освіти. Вона включає 13 навчальних тем, що відповідають 3 кредитам ЄКТС (90 академічних годин). По завершенні цього етапу студенти проходять підсумковий контроль, який рекомендується проводити у формі диференційованого заліку – на основі балів, отриманих за опрацювання кожної теми модуля.
Практична частина відбувається після засвоєння теорії у спеціалізованих навчальних центрах ЗСУ протягом травня–жовтня та триває 7 кредитів ЄКТС (210 академічних годин). Перед її початком обов’язковим є медичний огляд. Дівчата, які вирішать пройти курс повністю, мають стати на військовий облік.
Згідно з порядком проведення БЗВП, під час практики на студентів поширюються права та обов’язки військовозобов’язаних, призваних на навчальні збори, тобто вони підпорядковуються статутам ЗСУ.

Тимчасовий захист для українців у Польщі припиняє дію – чи є заміна
З 30 вересня 2025 року статус тимчасового захисту у Польщі (UKR) припиняє дію. Українці, які планують залишатися в Польщі, зможуть оформити карту CUKR — документ на 3 роки, що дає право легально жити та працювати в країні.
Подати заявку можна буде лише онлайн через портал Управління у справах іноземців. Для отримання карти потрібно мати активний статус UKR (станом на 4 березня 2024 року та безперервно протягом року), а також оновити паспортні дані.
Після переходу на карту CUKR безкоштовні медпослуги від NFZ скасовуються — потрібна страховка. Водночас власники документа зможуть виїжджати з Польщі до 6 місяців без втрати права на проживання.
Курс долара – що буде у вересні
Як розповіла у коментарі Главредучлен правління, директор департаменту казначейських операцій Unex Bank Ганна Золотько, у серпні курс гривні залишався відносно стабільним: міжбанківські котирування трималися в межах 41,20–41,50 грн/$, а у готівковому сегменті одиничні продажі долара доходили до 42 грн. Готівковий курс традиційно трохи вищий за офіційний — різниця близько 1,2%.
"У вересні, з урахуванням звичного осіннього пожвавлення ділової активності, НБУ активно використовуватиме свої інструменти для згладжування коливань курсу та нейтралізації надлишкового попиту. Станом на 1 серпня міжнародні резерви НБУ становили $43 млрд, що дозволяє регулятору підтримувати стійкість ринку. Головні ризики залишаються незмінними: воєнна ескалація та скорочення зовнішньої допомоги можуть викликати різкі коливання курсу. За відсутності шоків та своєчасної підтримки з боку регулятора національна валюта зможе залишитись стабільною", - додала Золотько.
Про персону: Ганна Золотько
Анна Вікторівна Золотько - член правління, директор департаменту казначейських операцій АТ "ЮНЕКС БАНК".
Народилася у 1982 році у м. Первомайськ, Миколаївська область
Освіта вища (Міжнародний Соломонів Університет, спеціалізація "Програмне забезпечення автоматизованих систем" (2004 р.) та "Фінанси" (2007 р.).
У банківській системі з 2004 р., на керівних посадах - з 2013 року.
Ціни продукти у вересні - що на них впливатиме
Як розповів Главреду виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, ситуація з продуктами у вересні та загалом восени залежатиме від врожаю. Прогнози зараз різняться: Українська аграрна асоціація стверджує, що врожай буде більшим, тоді як Клуб аграрного бізнесу прогнозує менший обсяг. Тому наразі робити остаточні висновки складно. 2024 рік видався невдалим за врожайністю, і внаслідок цього ми отримали середнє зростання вартості продовольчого кошика на 22% при загальній інфляції 14%. Це ще раз показує, наскільки сильно ціни в Україні залежать від успішності аграрного сезону.
"У 2025 році ситуація виглядає стабільнішою. Картоплі та городини буде більше, тож суттєвого дефіциту не очікується. Водночас кожен виробник зацікавлений у тому, щоб продавати дорожче, і тому в інформаційному просторі з’являється багато клікбейтних заяв про "поганий врожай" та майбутнє зростання цін. Але підстав для цього поки що немає: цьогорічна погода була типовою для України — без аномальних посух і спеки. Літо було дощовим і помірним, ґрунт отримав достатньо вологи, тож урожай городини має бути добрим. Реальну картину щодо цін ми побачимо ближче до вересня, тоді стане зрозуміло, чого очікувати восени та навесні наступного року".
Що стосується інших продуктів, таких як яйця чи м’ясо, то, за словами економіста, їхня вартість значною мірою залежить від ціни на комбікорм. А комбікорм базується на кукурудзі, тому знову ж таки існує пряма залежність між врожаєм та цінами на м’ясо-молочну продукцію.
Про персону: Олег Пендзин
Олег Володимирович Пендзин - економіст, керівник громадської спілки "Економічний дискусійний клуб". Виступає в якості економічного експерта на телебаченні, а також автора матеріалів для низки українських медіа на фінансову та споживчу тематику.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред