
Про що йдеться у матеріалі:
- Чи можуть піхотні групи РФ зайти в Запоріжжя взимку
- Які два етапи потрібні Росії для просування до Запоріжжя
- Чи є реальна загроза проникнення РФ до Запоріжжя
Російські війська можуть спробувати використати осінньо-зимові умови для проникнення малих піхотних груп у напрямку Запоріжжя, однак українські військові заявляють, що наразі не бачать ознак підготовки безпосереднього заходу в місто. Ситуація на південних підступах до обласного центру залишається динамічною: РФ використовує висохле Каховське водосховище для переміщення та постачання малих груп, але українські сили контролюють ключові маршрути й ведуть розвідку.
Главред з'ясував, чи можуть війська РФ зайти в Запоріжжя взимку та що відбувається на підступах до міста.
Чи можуть піхотні групи РФ зайти в Запоріжжя взимку
Командир 1-го окремого штурмового полку імені Дмитра Коцюбайла Дмитро Філатов, позивний "Перун", оцінює зимову ситуацію на Запорізькому напрямку як складну. У середині вересня, аналізуючи можливий розвиток ситуації на фронті взимку, він звернув увагу на напрямок Степногірська та узбережжя Дніпра.
За словами Дмитра Філатова, російське командування може спробувати скористатися забудовою вздовж узбережжя, особливостями місцевості та погіршенням погодних умов. Його прогноз стосується не масштабного наступу на місто, а саме проникнення окремих малих піхотних груп.
"У зимовий період саме напрямок Степногірська й узбережжя Дніпра буде основним напрямком наступу угруповання "Днепр" на Запоріжжя за рахунок інфільтрації, за рахунок урбанізованої зони, щільної забудови уздовж узбережжя. Противник буде цим користуватись, як минулого року. Він там дійшов дуже близько до Запоріжжя. Я думаю, що цього року в зимовий період ми зафіксуємо підхід і захід у саме Запоріжжя. Не військ, а поодиноких груп. Це можливо і дуже велика ймовірність. Це будуть піхотні групи, які дійдуть до Запоріжжя. Поодинокі, але дійдуть", - повідомив Дмитро Філатов.
Окремо командир описав очікувану тактику російських підрозділів уздовж ширшої лінії фронту. На його думку, погіршення видимості восени та взимку може створювати додаткові можливості для малих груп, які намагаються шукати вразливі ділянки оборони.
"Швидше за все, противник почне рух уздовж всієї лінії боєзіткнення. Цей рух він буде робити поступово, намагаючись знайти слабкі місця, і буде перегруповувати резерви. Чим ближче у нас складні погодні умови – тумани, дощі, – то тим більш буде відчутний тиск по всій лінії фронту. Так склалось історично, що росіяни дуже добре воюють саме взимку", - сказав Дмитро Філатов.

Чому ЗСУ не підтверджують високу ймовірність заходу РФ у Запоріжжя
На заяву військового Дмитра Філатова відреагувала речниця Угруповання військ (сил) "Південь" Анастасія Шевченко. У коментарі Укрінформу вона заявила, що повідомлення про можливий безпосередній захід російських військ у Запоріжжя взимку 2026 року не відповідає дійсності.
При цьому представниця командування не виключила спроб противника діяти малими групами на окремих ділянках. Водночас, за її словами, нинішня ситуація не дає підстав говорити саме про високу ймовірність проникнення до обласного центру.
"Інформація, яку нині поширюють деякі медіа та Телеграм-канали щодо можливого заходу військ противника безпосередньо до Запоріжжя взимку 2026 року, не відповідає дійсності. Припущення щодо можливих спроб противника діяти в напрямку Запоріжжя невеликими піхотними групами не можна повністю виключати. Водночас наразі підстав говорити про високу ймовірність такого розвитку подій немає", - зазначила Анастасія Шевченко.
За її даними, українські сили відстежують маршрути пересування російських підрозділів та контролюють логістичні шляхи. Лінія бойового зіткнення, за словами речниці, розташована приблизно за 30 км від Запоріжжя, що ускладнює непомітне просування невеликих груп на таку відстань.
"Наші безпілотні системи своєчасно виявляють ворожий особовий склад, після чого по ньому завдається вогневе ураження", - наголосила Анастасія Шевченко.
Вона також повідомила, що українські військові не фіксують змін у характері дій РФ, які б свідчили про підготовку безпосередньої спроби зайти до міста. Російські війська, за її словами, зберігають намір захопити Запоріжжя, однак нині не мають достатніх сил і засобів для просування безпосередньо на обласний центр.
"Ворог не відмовився від намірів щодо захоплення Запоріжжя, однак на цей час не має достатніх сил і засобів для просування безпосередньо в напрямку міста", - поінформувала речниця.
На окремих ділянках, зокрема Оріхівського напрямку, ситуація інша: там українські військові фіксують спроби проникнення малих піхотних груп. Анастасія Шевченко назвала райони Малих Щербаків, Степового та Щербаків, але наголосила, що успіху такі дії противнику не принесли.

"В операційній зоні угруповання військ (сил) "Південь" російські загарбники продовжують зазнавати значних втрат у живій силі", - підсумувала Анастасія Шевченко.
Як РФ використовує висохле Каховське водосховище біля Запоріжжя
Окремим фактором у цій ситуації залишається висохле Каховське водосховище. Американський Інститут вивчення війни (ISW) повідомляє, що російські підрозділи використовують його для підкріплення піхотних груп уздовж східного берега.
Аналітики також звернули увагу на можливість використання русла для просування на північ у напрямку Запоріжжя. За оцінкою ISW, осінні погодні умови можуть ускладнювати українську розвідку та контроль цієї території через густу рослинність, високу вологість і тривалі тумани.
Аналітики також зазначили, що протягом літа 2026 року про використання висохлого водосховища для операцій із проникнення повідомляли російські військові блогери та українські командири.

Які два етапи потрібні Росії для просування до Запоріжжя
Військовий експерт та координатор групи "Інформаційний спротив" Костянтин Машовець допускає можливість проникнення російських піхотних груп у напрямку Запоріжжя цієї зими, однак розглядає такий сценарій як значно складнішу операцію, ніж просто висування кількох невеликих груп.
За оцінкою Костянтина Машовця, для реалізації такого задуму російському командуванню довелося б пройти два послідовні етапи. Спочатку йдеться про вихід на ближні підступи до обласного центру, після чого могла б розглядатися безпосередня операція проти міста.
"Вона з великою долею ймовірності буде реалізовуватись у два етапи: спочатку російські війська намагатимуться вийти на ближні підступи до Запоріжжя, а потім, власне, розпочнуться дії по захопленню міста", - пояснив Костянтин Машовець в коментарі Телеграфу.
Перший етап, на його думку, російські сили потенційно здатні виконувати наявними угрупованнями. На Запорізькому напрямку діють угруповання "Днєпр" і "Восток", які, за оцінкою експерта, мають достатній ресурс для спроби наблизитися до міста.
"Тих сил і засобів противника, які діють на Запорізькому напрямку - а це два угрупування військ: "Днєпр" і "Восток" - їх цілком вистачає для того, аби, скажімо так, вийти на ближні підступи. Але потім вони можуть і підсилити цей напрямок", - сказав він.
Саме можливість використання висохлого водосховища експерт окремо описував у своєму огляді від 26 вересня.
"На напрямку Кам’янське – Степногірськ противник почав дедалі частіше використовувати дно висохлого Каховського водосховища для своїх "проникних" дій", - повідомив аналітик.
За його даними, російські підрозділи намагаються наблизитися до Запоріжжя з півдня та південного сходу. Водночас у районі Степногірська та в напрямку Лук’янівського, за його описом, діють дуже невеликі групи - по двоє-троє військових або окремі піхотинці, які переховуються у лісосмугах.
Костянтин Машовець також описав ситуацію біля Плавнів. Українські сили, за його словами, утримують щонайменше північну половину села, залізничну станцію, автомобільну розв’язку між Степногірськом і Приморським, а також ділянку дороги Е-105.
"ЗСУ продовжують утримувати щонайменше половину (північну) села Плавні, зокрема місцеву залізничну станцію, автомобільну кільцеву розв’язку між Степногірськом і Приморським, а також ділянку вздовж дороги Е-105 за 2 кілометри на південь від неї. Саме тому противник вимушений постачати й поповнювати свої піхотні групи у Приморському виключно через висохле русло колишнього водосховища", - зазначив він.
За словами експерта, російське командування використовує русло не лише для логістики, а й для обходу українських позицій. Машовець також повідомляв про спробу російської штурмової групи пройти вглиб української оборони приблизно тиждень тому.
"Не маючи змоги прорватися безпосередньо через Приморське й Степногірськ, воно дедалі частіше використовує це русло для постачання й поповнення піхотних груп у районі Приморського, а також для подальшого проникнення своїх штурмових груп в обхід основних позицій передових українських підрозділів. Зокрема, воно зробило таку спробу приблизно тиждень тому, внаслідок чого одна з таких російських штурмових груп змогла пролізти досить глибоко - до Малокатеринівки, де й була заблокована", - повідомив Костянтин Машовець.
Чи є реальна загроза проникнення РФ до Запоріжжя
Аналітик групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко оцінює прогноз про можливу появу російських піхотних груп у Запоріжжі значно стриманіше. Він наголошує, що сама можливість проникнення невеликих груп не означає автоматичного створення передумов для захоплення міста.
За його словами, найближчою до обласного центру зоною активних бойових дій залишається Степногірськ. При цьому Коваленко вказує, що російські сили не контролюють повністю цей плацдарм, а тому для виходу безпосередньо до Запоріжжя їм спершу довелося б змінити ситуацію на цій ділянці.
"Найближче до обласного центру місце ведення активних бойових дій - це Степногірськ, плацдарм, який противник давно намагається захопити, але наразі, навпаки, втрачає над ним контроль", - пише він.
Він також описує розташування російських підрозділів у районі Степногірська, Плавнів та Кам’янського. За його оцінкою, навіть потенційне проникнення з цього напрямку вимагало б спочатку повного захоплення Степногірського плацдарму та виходу на північний берег Конки.
"Навіть якщо уявити собі спроби інфільтрації з цього напрямку, то це стане можливим лише в тому випадку, якщо РОВ повністю захоплять Степногірський плацдарм і вийдуть на північний берег Конки", - зазначив Коваленко.
Окремо аналітик розглянув Оріхівський напрямок. Там, за його словами, російські військові справді намагаються проникати в місто невеликими групами, використовуючи рельєф та окремі балки для обходу українських позицій.
"У районі Оріхового РОВ і справді намагаються проникнути в місто невеликими групами, в обхід Малої Токмачки та Новоданилівки. Для цього використовують переважно поодиноких смертників, які користуються рельєфними особливостями місцевості та намагаються просочитися через балку Білоглінку та Велику Кам’яну до південних околиць міста", - додав експерт.
Водночас він зазначає, що російські сили не мають прямої присутності в самому Оріхові, а спроби проникнення, за його оцінкою, зупиняються українськими підрозділами. Відстань між Оріховом і Запоріжжям, за його даними, становить близько 50 км.
Коваленко також не включає Гуляйпільський напрямок до безпосереднього сценарію загрози місту через його віддаленість. Загальну ситуацію на Запорізькому напрямку він пов’язує з обмеженими можливостями російських сил для масштабного наступу та українськими контратакувальними діями.

"Загалом, з огляду на ситуацію на Запорізькому напрямку, обмежені можливості РОВ щодо проведення активних наступальних дій та загальні тенденції з урахуванням контратакувальних дій ЗОУ, не про всі з яких можна говорити відкрито, дотримуючись режиму тиші, у мене виникають серйозні сумніви щодо того, що у противника цієї зими з’явиться можливість проникнути до Запоріжжя", - наголосив аналітик.
Водночас аналітик наголошує на іншому характері небезпеки для міста. Йдеться не про появу російських штурмових груп усередині обласного центру, а про постійні удари по Запоріжжю доступними для РФ засобами ураження.
"Для Запоріжжя на сьогодні найбільшою загрозою з боку РОВ є щоденний, цілодобовий терор усіма засобами ураження, якими російські терористи можуть дістатися до міста. Але говорити про сили та засоби в цій оперативній зоні, які б змогли забезпечити противнику до кінця року такий успіх, завдяки якому почалися б перші інфільтрації в обласний центр, - не можна", - підсумував Коваленко.
Читайте також:
- "Росіяни проспали удар і здаються в полон": фронт під Лиманом посипався, що відомо
- РФ готує новий фронт у Європі: що відбувається в НАТО і до чого готується Захід
- Patriot, енергетичне перемир’я і не тільки: що привіз Зеленський із Генасамблеї ООН
Про джерело: Інститут вивчення війни (ISW)
Інститут вивчення війни (англ. Institute for the Study of War, ISW) – американський аналітичний центр, заснований 2007 року військовим істориком Кімберлі Каган. Штаб-квартира розташована у Вашингтоні, округ Колумбія.
Наразі ISW працює як неприбуткова організація. ISW готував звіти про війну в Сирії, війну в Афганістані та війну в Іраку, "зосередившись на військових операціях, ворожих загрозах і політичних тенденціях у різних зонах конфліктів". З лютого 2022 року ISW публікує щоденні звіти про російське вторгнення в Україну, пиши Вікіпедія.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
