З 1 лютого 2026 року в Україні набувають чинності важливі зміни для громадян і бізнесу: документи будуть апостильовуватися онлайн, бронювання військовозобов'язаних стане більш тривалим, виплати ВПО та українцям у Польщі змінять порядок, посилиться фінансовий моніторинг, а військовим, звільненим з полону, нададуть 90 днів додаткової відпустки. Що змінюється для українців у лютому – в матеріалі Главреда.
Бронювання за 24 години - коли його скасують
З 1 лютого 2026 року в Україні скасовується пільговий режим бронювання військовозобов'язаних, який діяв для окремих категорій підприємств. Зокрема, окремі підприємства могли скористатися пільговою процедурою, за якою заявки на бронювання розглядалися протягом 24 годин. Після цієї дати така можливість зникає, тому всі заявки будуть розглядатися до 72 годин, незалежно від галузі або сфери діяльності підприємства.
Подати заявки на бронювання військовозобов'язаних зможуть критично важливі підприємства, які офіційно включені до відповідних переліків і мають підтверджений статус, зокрема в галузях енергетики, зв'язку, транспорту, медицини, оборони та житлово-комунального господарства. Також стандартною процедурою бронювання зможуть скористатися державні органи та органи місцевого самоврядування, а також підприємства, що виконують мобілізаційні завдання або працюють за державними контрактами, за умови наявності формального підтвердження такого статусу.
Водночас після 1 лютого переваги втратять підприємства, які раніше користувалися прискореним бронюванням в автоматичному режимі, а також бізнеси без чіткого статусу критичної важливості, які проходили процедуру за спрощеною схемою. Посилюються і вимоги до повноти пакету документів — заявки з формальними помилками або неповними даними будуть розглядатися в загальному порядку або можуть бути відхилені.
Додаткова відпустка для військових — хто матиме на неї право
З 3 лютого 2026 року в Україні набирає чинності закон № 4749-IX, який вводить право на додаткову оплачувану відпустку для військовослужбовців, звільнених з полону.
Документ передбачає додаткову відпустку тривалістю 90 календарних днів із збереженням грошового забезпечення. Вона надається військовим після повернення з полону незалежно від виду служби та займаної посади. Відпустка призначена для фізичної та психологічної реабілітації, відновлення здоров'я та соціальної адаптації військовослужбовців після пережитого полону. Скористатися нею можна одноразово, за бажанням військового, у зручний для нього період.
При цьому 90-денна відпустка не замінює і не скасовує інших видів відпусток, передбачених законодавством для військовослужбовців, а надається додатково.
Порядок оформлення такої відпустки буде визначатися командуванням відповідно до внутрішніх процедур і медичних рекомендацій. Закон також гарантує, що на період відпустки за військовослужбовцем зберігається місце служби і всі передбачені виплати.
Доплати в лютому: кому чекати підвищення зарплати
В Україні з січня по березень 2026 року Кабінет міністрів запровадив доплати для працівників, залучених до аварійно-відновлювальних робіт після російських атак. Енергетики, тепловики, газовики, комунальники та залізничники зможуть отримувати додатково по 20 тисяч гривень за кожен місяць роботи в умовах надзвичайної ситуації. Виплати передбачені для працівників підприємств незалежно від форми власності та нараховуватимуться на підставі списків, поданих роботодавцями. Перші виплати за січень надійдуть у лютому, а повідомлення про нарахування працівники отримають через "Дію" або SMS.
Виплати для ВПО – хто отримає їх у лютому
Кабінет міністрів ухвалив рішення про компенсацію витрат установам, які тимчасово безкоштовно розміщують внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Йдеться про відшкодування витрат на комунальні послуги, придбання скрапленого газу та пічного палива. Про це повідомила Національна соціальна сервісна служба України.
Згідно з прийнятими змінами, збільшується соціальна норма житла і спрощується порядок підтвердження витрат, що має забезпечити більш гнучкий механізм підтримки людей у кризових ситуаціях і безперервність надання допомоги.
Зокрема, нові умови передбачають:
- введення механізму компенсації комунальних послуг закладам, підприємствам, установам та організаціям, які тимчасово розміщують переселенців, навіть якщо ті ще не отримали офіційний статус ВПО;
- можливість отримання тимчасової компенсації строком до двох місяців з дати подання заяви — на період, необхідний для відновлення втрачених документів;
- збільшення розрахункової соціальної норми житла з 13,65 кв. м до 21 кв. м опалювальної площі на одну особу;
- спрощення підтвердження витрат — для розрахунку компенсації достатньо чеків і квитанцій без обов'язкового направлення запитів до керуючих або виконавців житлово-комунальних послуг.
Крім того, в жовтні уряд збільшив термін виплати компенсації роботодавцям з прифронтових і найбільш постраждалих регіонів за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб — з трьох до шести місяців.
Програма розширена для роботодавців, які здійснюють діяльність у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Миколаївській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях. Розмір компенсації становить мінімальну заробітну плату — 8 647 грн — за кожного працевлаштованого переселенця, за якого сплачується єдиний соціальний внесок.
Також спрощено процедуру подання заяви на компенсацію: звернутися до центру зайнятості тепер можна не тільки за юридичною адресою підприємства, а й за фактичним місцем здійснення діяльності роботодавця.
Окремо Національна соціальна сервісна служба повідомляє про безкоштовну соціальну послугу притулку для маломобільних внутрішньо переміщених осіб. Підтримка надається евакуйованим переселенцям, які мають труднощі з пересуванням, орієнтуванням у просторі або сприйняттям необхідної інформації.
Послуга надається строком до 12 місяців і передбачає проживання з повним базовим забезпеченням. Зокрема, переселенці отримують ліжко-місце з житлово-комунальними послугами, одяг, взуття, одноразове харчування, умови для особистої гігієни, приготування їжі та прання речей. Також передбачена допомога в самообслуговуванні, пересуванні, веденні домашнього господарства, формуванні соціальних навичок, вирішенні складних життєвих обставин і отриманні безкоштовної юридичної допомоги.
Обмеження в єОселя - що зміниться
З 9 лютого в Україні почнуть діяти оновлені обмеження щодо площі житла в межах державної програми "єОселя".
Для однієї людини або подружжя максимальна дозволена площа квартири становитиме 52,5 кв. м. Якщо в сім’ї більше осіб, на кожного наступного члена родини можна додатково врахувати по 21 кв. м, однак загальна площа квартири не може перевищувати 115,5 кв. м.
Для приватних будинків умови дещо відрізняються. Самотня людина або пара зможе претендувати на житло площею до 62,5 кв. м. За кожного додаткового члена сім’ї також додається по 21 кв. м, але максимальний ліміт для будинку — 125,5 кв. м.
Окремо враховується вік нерухомості. У разі придбання нового житла віком до трьох років держава допускає відхилення від установлених норм до 10% — площа може бути трохи більшою. Водночас для будинків і квартир, збудованих понад три роки тому, жодних винятків не передбачено: площа має чітко відповідати встановленим обмеженням.
Фінансовий моніторинг у лютому посилять – кого перевірятимуть
З 2 лютого 2026 року в Україні починають діяти оновлені правила первинного фінансового моніторингу. Вони стосуються банків, небанківських фінансових установ, страхових і лізингових компаній, аудиторів, нотаріусів, а також частини бізнесу та IT-компаній, що працюють з великими грошовими потоками.
Головна зміна – повний перехід на "цифру". Відтепер усі повідомлення до Держфінмоніторингу подаються виключно через електронний кабінет. Паперові звіти та старі формати обміну інформацією більше не використовуються. Ще одне важливе нововведення – зміна підходу до звітності. Якщо раніше суб'єкти фінмоніторингу часто подавали масову регулярну звітність, то тепер акцент робиться на конкретні підозрілі випадки. Кожну фінансову операцію потрібно оцінювати з точки зору ризиків і повідомляти тільки про ті ситуації, які дійсно викликають підозру.
При цьому порогові операції ніхто не скасовував: операції на суму від 400 тисяч гривень, як і раніше, підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу.
Також посилюється контроль за заморожуванням активів, якщо є підозра у фінансуванні тероризму або поширенні зброї масового знищення. Нові правила чітко прописують, що саме і в які терміни повинен зробити суб'єкт фінмоніторингу в таких випадках.
Окремо Мінфін розширив коло тих, на кого поширюються вимоги фінмоніторингу. Тобто під контроль можуть потрапити не тільки фінансові установи, а й окремі великі компанії та сервіси, через які проходять значні кошти.
У Міністерстві фінансів пояснюють, що всі ці зміни повинні наблизити українські правила до міжнародних стандартів FATF і зробити фінмоніторинг більш адресним — без зайвої бюрократії, але з більш жорстким контролем ризикових операцій.
Виплати для українців у Польщі будуть надаватися не всім
У Польщі з 1 лютого 2026 року змінюються правила отримання дитячої допомоги 800+ для громадян України зі статусом UKR. Головна зміна полягає в тому, що 31 січня 2026 року поточні виплати будуть припинені, а для їх продовження українцям доведеться повторно подати заяву на новий період виплат 2025/2026. Автоматичного продовження допомоги не буде. Нові правила торкнуться близько 150 тисяч українців, які перебувають у Польщі через війну.
Щоб і надалі отримувати виплати, заявникам потрібно не тільки подати нову заявку, а й підтвердити відповідність оновленим вимогам. Зокрема, обов'язковими є:
- наявність номера PESEL у батьків і дитини;
- законне перебування в Польщі;
- підтвердження того, що дитина відвідує польський дитячий садок або школу.
Крім того, перевірятимуть і офіційне працевлаштування (за трудовим або цивільно-правовим договором), ведення бізнесу, отримання допомоги по безробіттю, участь у навчанні зі стипендією або отримання спортивної чи докторської стипендії. Дані про зайнятість перевірятимуть через системи соціального страхування.
У деяких випадках заявники повинні будуть підтвердити, що база для сплати соціальних і пенсійних внесків становить не менше 50% або 30% мінімальної зарплати — залежно від ситуації. Водночас від цієї вимоги звільняються окремі категорії, зокрема батьки дітей з інвалідністю та ті, хто подає заяву на виплату на дитину — громадянина Польщі.
Виплату 800+ можуть призупинити або скасувати, якщо виникнуть сумніви щодо фактичного проживання сім'ї в Польщі, зайнятості одного з батьків або відвідування дитиною навчального закладу.
Апостиль по-новому
З 1 лютого 2026 року в Україні Міністерство юстиції змінює порядок проставлення апостиля на офіційних документах, які використовуються за кордоном. Нові правила затверджені наказом Міністерства юстиції від 20 листопада 2025 року № 3177/5 і набудуть чинності після його офіційного опублікування.
З цієї дати втратять чинність попередні нормативні акти 2015 року, що регулювали процедуру апостилювання та подання зразків підписів і печаток. Таким чином, система апостиля повністю переходить на оновлений порядок з використанням цифрових інструментів.
Ключовим нововведенням стане введення Електронного реєстру апостилів, через який буде здійснюватися облік всіх операцій і перевірка повноважень посадових осіб. До реєстру будуть вноситися зразки підписів, відбитки печаток і дані про сертифікати відкритих ключів. За наповнення реєстру відповідатимуть Мін'юст, його територіальні органи, Державна архівна служба та суди.
Новий порядок також встановлює чіткі терміни розгляду заяв: апостиль або рішення про відмову в його проставленні повинні прийматися протягом трьох робочих днів з моменту реєстрації заяви в електронному реєстрі.
Крім того, документ систематизує всі етапи процедури — від подання документів до отримання результату та перевірки інформації про вже проставлений апостиль.
Вартість послуги в 2026 році залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Для фізичних осіб вона становитиме 670 гривень, для юридичних — 1160 гривень.
Оновлені правила повинні спростити підготовку документів для навчання, роботи та інших юридичних процедур за кордоном, а також зменшити кількість відмов через технічні або формальні помилки.
Ціни на продукти в лютому — як зміняться
У лютому 2026 року очікується зниження закупівельних цін на молоко і одночасне подорожчання молочних продуктів у роздрібній торгівлі.
Як пояснив провідний науковий співробітник Інституту аграрної економіки Іван Свиноус, на ціни впливають кілька факторів. "Скорочення поголів'я корів, зростання собівартості виробництва, енергетичні ризики через блекаути та девальвація гривні формують тиск на ринок молока", — пояснив експерт.
Зокрема, ціни на молоко в лютому становитимуть:
- екстрасорт — 15,05 грн/кг (-0,15 грн),
- вищий сорт – 14,30 грн/кг (-0,5 грн),
- перший сорт – 14,05 грн/кг (–0,25 грн).
Водночас роздрібні ціни на основні молочні продукти зростуть: сметана 20% — 154 грн/кг (+8 грн), молоко 2,5% — 44,5 грн/кг (+2,5 грн), масло вершкове 72,5% — 370,5 грн/кг (+10 грн).
"Додатковий тиск на ціни створюють витрати на генератори та інші альтернативні джерела енергозабезпечення, а також девальвація гривні, хоча низька купівельна спроможність населення стримує різке подорожчання", – додає Свиноус.
Також у лютому 2026 року в Україні очікується сезонне зростання цін на овочі та фрукти, яке буде помірним, але відчутним для споживачів. Як повідомила головний науковий співробітник відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки", доктор економічних наук Інна Сало, на формування цін на плодоовочеву продукцію взимку впливатимуть відразу кілька факторів — обсяги поставок, витрати на зберігання і транспортування, підвищені тарифи на електроенергію для промислових виробників, а також подорожчання палива. Додатковим фактором є структура виробництва: близько 88% овочів і майже 80% плодів в Україні вирощуються господарствами населення, тому ціни значною мірою залежать від можливостей зберігання і логістики.
Станом на середину січня 2026 року, порівняно з кінцем грудня 2025-го, ціни на овочі борщового набору вже зросли. Зокрема, буряк подорожчав до 11,57 грн за кілограм, морква — до 12,10 грн/кг, білокачанна капуста — до 10,02 грн/кг, ріпчаста цибуля — до 8,16 грн/кг, картопля — до 16,90 грн/кг. Подорожчання відбулося в межах від 2,7% до майже 11%.
Зросли в січні і ціни на фрукти. Яблука подорожчали до 34,25 грн за кілограм, що, за словами експерта, пов'язано з меншим урожаєм насіннєвих культур, обмеженою пропозицією і витратами на зберігання. Також підвищилися ціни на імпортні фрукти: банани, лимони, мандарини і виноград, тоді як апельсини дещо подешевшали.
"За прогнозами Інституту аграрної економіки, в лютому 2026 року очікується подальше сезонне подорожчання: овочі можуть подорожчати до 10%, а фрукти — до 15% порівняно з нинішніми цінами, насамперед через зростання витрат на їх зберігання", — зазначила Інна Сало. І зауважила, що завдяки відносно високій загальній пропозиції ріпчастої цибулі, моркви та картоплі, підвищення цін на ці позиції в лютому буде менш різким, ніж на інші види плодоовочевої продукції.
Про ресурс: Інститут аграрної економіки
Національний науковий центр "Інститут аграрної економіки" заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування та здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень і підготовки наукових кадрів.
Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту присвоєно статус національного наукового центру.
Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень і підготовка кадрів.
Помірне зростання цін у лютому очікується і на хлібобулочні вироби, але, за словами вчених, дефіциту хліба не прогнозується. Як повідомила головний науковий співробітник відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки", доктор економічних наук Світлана Черемісіна, в лютому 2026 року зростання цін продовжиться. Зокрема, пшеничний хліб з борошна вищого сорту коштуватиме 61,5–62,5 грн за кілограм, з борошна першого сорту — 49–50 грн/кг, житній хліб — 52,5–53,5 грн/кг, а батон — 31–32 грн за 500 грам. Це означає подорожчання в межах 1,5–3%.
Експерт підкреслила, що навіть з урахуванням складної ситуації в енергетиці різкого стрибка цін або дефіциту хліба в 2026 році не очікується.
"Негативний вплив має погіршення енергопостачання через постійні обстріли, девальвація національної валюти, зростання вартості палива і сировини, а також підвищення рівня оплати праці, проте ці фактори формують скоріше стабільно-помірне зростання цін", — пояснила вона.
Додатковий тиск на собівартість хлібобулочних виробів, за словами Черемісіної, створює і підвищення мінімальної заробітної плати з січня 2026 року, а також введення нормативу оплати праці для бронювання працівників критично важливих для економіки підприємств на рівні не нижче 21 617 гривень на місяць.
Водночас, за словами провідного наукового співробітника відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" Наталії Копитець, у січні 2026 року відзначається певна стабілізація роздрібних цін на основні види м'яса – яловичину, свинину та курятину, що обумовлено завершенням періоду ажіотажного попиту, який виник у період різдвяно-новорічних свят. Тому в лютому 2026 року подорожчання основних видів м'яса не очікується.
Курс валют у лютому – скільки коштуватиме долар і євро
У лютому 2026 року курс гривні до іноземних валют очікується відносно стабільним, повідомив у коментарі Главреду економіст Олександр Хмелевський. За його словами, після корекції, яка вже почалася, долар буде перебувати в межах 42,5–43,5 грн, а курс євро – 50–52,5 грн за євро.
"Попит на валюту в лютому не очікується високим, і на даний момент Національний банк має достатні резерви для підтримки стабільного курсу гривні", — зазначає експерт. При цьому він попереджає, що закріплення долара вище 43,5 грн може відкрити шлях до подальшої девальвації.
Що стосується євро, то його курс до гривні зростає через зміцнення євро по відношенню до долара на міжнародних ринках. "На світових ринках курс євро до долара вже перевищив 1,20 і може досягти 1,25 у 2026 році", – пояснює Хмелевський.
Експерт також підкреслює, що політична ситуація в США і міжнародні ризики можуть впливати на курс євро, в той же час зростання резервів НБУ і надходження іноземних кредитів будуть підтримувати гривню протягом року.
Про особу: Олександр Хмелевський
Олександр Хмелевський – незалежний експерт з питань економіки.
Закінчив Київський національний університет імені Т.Г. Шевченка за спеціальністю "політична економія". Кандидат економічних наук, Інститут економіки НАН України.
Працював у банківській та інвестиційній сфері. Пройшов шлях від економіста до заступника голови правління великого системного банку.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред в Google News
