1 вересня під сиренами: як Україна розпочинає навчальний рік в умовах обстрілів

Читайте в матеріалі:

• 1 вересня розпочався навчальний рік для понад 25 тис. закладів
• Як батьки та школи України готуються до тривог
• Формат навчання залежить від укриттів та ситуації в регіоні
• Чому вищим навчальним закладам рекомендували проводити заняття по суботах

Російські окупаційні війська продовжують масовані удари по українських містах, і саме в таких умовах 1 вересня 2026 року в Україні розпочався новий навчальний рік. Понад 25 тисяч дитсадків, шкіл, коледжів і вишів змушені поєднувати освітній процес із постійною загрозою ворожих ударів, а формат навчання - очний, дистанційний або змішаний - тепер безпосередньо залежить від наявності укриття та ситуації з безпекою в конкретному регіоні.

Главред з’ясував, як школи, батьки та чиновники по всій Україні готуються до нового навчального року в умовах постійних обстрілів.

Як київські батьки реагують на початок навчального року в умовах тривог

Українські батьки з тривогою поставилися до початку навчального року. У соцмережах українці, зокрема кияни, масово діляться своїми побоюваннями через невизначеність щодо формату навчання та загрозу балістичних ударів.

Багато батьків скаржаться, що навіть напередодні свята школи не давали чіткої відповіді, чи будуть заняття очними, чи повністю перейдуть в онлайн. Частина сімей серйозно обговорює тимчасовий від'їзд зі столиці через загрозу "реактивного терору", а в одному з дописів згадується школа, яка закрилася перед початком навчального року - понад половина батьків вирішила вивезти дітей із Києва, і закладу довелося шукати приватні альтернативи для учнів, що залишилися.

Рекомендуємо:

Удари по складах на Київщині: чи буде дефіцит продуктів та стрибок цін у супермаркетах

Частина київських ліцеїв уже оголосила про перехід на дистанційне навчання щонайменше на перші 7–10 днів, при цьому уроки в Zoom автоматично перериваються під час тривоги й поновлюються через 10 хвилин після відбою.

"Понад половина батьків вирішила вивезти дітей із Києва", - йдеться в одній із публікацій, присвячених закриттю навчального закладу перед початком навчального року.

Скільки навчальних закладів відкриється в Україні 1 вересня 2026 року

Поки батьки діляться особистим досвідом, держава оперує конкретними цифрами. Згідно з постановою Кабінету міністрів України № 847 від 1 липня 2026 року, навчання в закладах середньої освіти у 2026/2027 навчальному році розпочалося 1 вересня 2026 року й триватиме до 30 червня 2027 року.

При цьому фактичну дату завершення навчальних занять, проведення останнього дзвоника та тривалість літніх канікул визначатимуть самі навчальні заклади. Їх встановлюватиме педагогічна рада з урахуванням ситуації та потреб учасників освітнього процесу. Тому дати завершення навчання та канікул можуть відрізнятися в різних школах.

На початку серпня в Міністерстві освіти і науки України (МОН) повідомляли, що на початку навчального року працюватимуть 25 242 навчальні заклади:

• дитячі садки: 9301 очно, 1210 дистанційно та 1111 - у змішаному форматі;
• школи: 8424 очно, 1306 дистанційно та 2211 - у змішаному форматі.

У перші класи цього року підуть 243,3 тисячі дітей.

Окрема статистика МОН стосується захисної інфраструктури: укриття вже облаштовано в 11 375 школах, що дозволяє охопити близько 80% дітей, а в закладах дошкільної освіти доступ до укриттів мають 82% вихованців. Паралельно триває будівництво та ремонт ще 113 шкільних укриттів, а також 18 підземних дитсадків за рахунок державної субвенції.

Як буде організовано навчання залежно від регіону безпеки

Оскільки укриття розподілені по країні нерівномірно, логічно, що й формат занять у різних областях суттєво відрізняється. Підхід до організації навчального процесу безпосередньо залежить від ситуації в конкретному регіоні: очне навчання залишається пріоритетом, але в прифронтових і прикордонних областях - Харківській, Сумській, Запорізькій, Херсонській та Миколаївській - освіта може відбуватися виключно дистанційно.

У безпечніших західних і центральних областях школи працюватимуть у звичайному або змішаному режимі з можливістю оперативного переходу в онлайн у разі загрози.

Головна вимога до всіх без винятку закладів - наявність укриття, здатного вмістити всіх присутніх учнів і співробітників, йдеться в рекомендації МОН.

Святкові лінійки 1 вересня міністерство рекомендує проводити лише за умови мінімального рівня ризику згідно зі спеціальним дашбордом, замінюючи масові збори тематичними уроками в кабінетах або заходами в укриттях.

Скільки шкіл і дитячих садків працюватимуть у Запорізькій області

Наочним прикладом того, як виглядає "дистанційний" регіон на практиці, є Запорізька область - один із найбільш обстрілюваних регіонів країни. У Запорізькій обласній військовій адміністрації повідомили, що в новому навчальному році освітні послуги надаватимуть 438 навчальних закладів.

У сфері дошкільної освіти 121 заклад працюватиме у змішаному форматі. Серед шкіл 137 закладів перейдуть на дистанційне навчання, а 154 оберуть змішаний режим - очні заняття чергуватимуться з онлайн-уроками залежно від ситуації та місткості укриття. В області також очікують близько 4,5 тисячі першокласників, а 17 закладів професійної освіти та шість вищих навчальних закладів працюватимуть у змішаному форматі, ще три вищі навчальні заклади - дистанційно.

Крім того, у Запоріжжі та області активно будують і відкривають підземні школи. Станом на початок 2026 року в регіоні вже працювало близько 19 таких безпечних освітніх просторів, що дають змогу організувати очне навчання. За даними ЗОВА, у серпні "підземні" школи готувалися до відкриття в Шевченківському та Олександрівському районах Запоріжжя.

Яким буде формат навчання: заява міністра освіти

Міністр освіти і науки України Андрій Бутенко наголосив, що рішення щодо формату навчання ухвалюються з урахуванням ситуації на місцях та наявності безпечного простору в кожному конкретному закладі.

"Наш орієнтир незмінний: максимально повертати дітей до очного навчання там, де це дозволяє ситуація з безпекою. І водночас не допустити рішень, які створюватимуть додаткові ризики для дітей та педагогів. Саме тому формат роботи кожного закладу залежить насамперед від ситуації на місці та наявності безпечного простору", - написав він у Facebook.

За словами міністра, там, де очне навчання поки що неможливе, використовуватимуть змішаний або дистанційний формати, а повернутися до занять у класах діти зможуть лише після створення належних умов безпеки.

Бутенко наголосив, що сьогодні понад 82% вихованців садків та учнів шкіл мають доступ до укриттів різного типу. Це понад 9 тисяч закладів дошкільної освіти та понад 11 тисяч закладів загальної середньої освіти.

Він також повідомив, що уряд цього року передбачив на створення безпечного освітнього середовища 6 млрд гривень, з яких 1 млрд вперше спрямували на будівництво підземних дитячих садків - перший такий заклад уже працює в Харківській області.

Окремо міністр зазначив, що власних укриттів не мають 23 дитячі садки та 20 шкіл у Києві - для організації навчального процесу в них використовують орендовані безпечні приміщення.

У прифронтових регіонах уже функціонують близько 100 протирадіаційних укриттів, де можна проводити повноцінні заняття, а ще 131 така споруда будується за рахунок державного бюджету.

"У деяких громадах діти навчатимуться дистанційно, в інших - поєднуватимуть дистанційний та очний формати, зокрема використовуючи протирадіаційні укриття. Остаточні рішення ухвалюватимуться на місцях відповідно до реальної ситуації з безпекою", - додав Бутенко.

Як Київ планує поєднувати очне та дистанційне навчання

Позицію міністерства детально роз'яснили на рівні столичної адміністрації, де готували конкретні сценарії для конкретних шкіл. Заступник голови КМДА Валентин Мондрієвський розповів, що перший тиждень навчального року київські школи планують розпочати в очно-дистанційному форматі. При цьому вони мають бути готові оперативно змінювати його залежно від ситуації.

За його словами, лише 28 серпня повітряні тривоги в столиці тривали 158 хвилин поспіль - це майже чотири уроки з шести за звичайним розкладом, що робить колишній підхід до організації занять фактично неможливим.

"Останні дні показують, що повітряні тривоги можуть тривати годинами й фактично переривати значну частину навчального дня. Тому ми маємо бути готові не лише до того, що під час тривоги діти спускаються в укриття, а й до того, що за певних умов навчальний процес доведеться організувати інакше", - зазначив Валентин Мондрієвський.

Чиновник додав, що місто розглядає різні варіанти - від занять у сховищах для молодших школярів до повністю дистанційного навчання та роботи у другу зміну.

"Разом із керівниками навчальних закладів плануємо кілька сценаріїв, щоб кожен заклад міг діяти відповідно до конкретної ситуації та власних ресурсів. Рішення можуть бути тимчасовими й змінюватися залежно від дроново-ракетної загрози, втім, насамперед - в інтересах безпеки дітей та працівників", - додав він.

Директор Департаменту освіти та науки КМДА Олена Фіданян уточнила, що конкретну модель навчання кожна школа обиратиме самостійно, виходячи зі своїх можливостей та особливостей укриття - батькам при цьому нададуть право обирати варіант, що підходить саме їхній ситуації.

"Одна з моделей, яку зараз розглядаємо, - організація в укритті очного навчання для учнів початкової школи та окремого простору, де частина дітей середніх і старших класів, у разі необхідності, зможуть під час тривоги продовжувати навчання онлайн. Втім, це лише один із можливих форматів", - пояснила Олена Фіданян.

Вона також попросила батьків заздалегідь обговорити з дітьми алгоритм дій на випадок тривоги - де ховатися і що робити, якщо небезпека застане їх дорогою до школи.

"Ми просимо батьків напередодні 1 вересня разом із дітьми обговорити прості, втім, важливі речі. У нинішніх умовах це така сама частина підготовки до навчального року, як зібрати портфель або підготувати шкільну форму", - підкреслила Фіданян.

Хто отримає безкоштовне гаряче харчування в школах України

Окрім питань безпеки, з 1 вересня у школах змінюється й підхід до організації харчування. Усі учні 1–11 (12) класів комунальних шкіл України з початку навчального року отримали право на безкоштовне гаряче харчування, на яке держава передбачила близько 7,4 млрд гривень субвенції на вересень-листопад 2026 року.

Безкоштовна порція гарантується дитині лише в ті дні, коли вона фізично присутня на уроках у школі - якщо клас навчається дистанційно, ні їжа, ні грошова компенсація за неї не надаються.

Окремої заяви від батьків для отримання одноразового харчування подавати не потрібно, а ось другий прийом їжі в групі продовженого дня оплачується або батьками, або з місцевого бюджету за рішенням громади. Вартість порції зафіксована на рівні 50 гривень для 1–4 класів і 60 гривень для 5–11(12) класів, а у восьми прифронтових областях у рамках програми Всесвітньої продовольчої програми ООН початкову школу співфінансують у розмірі 35 гривень із державного бюджету та 15 гривень від ООН, пише Судово-юридична газета.

Окремо передбачено сценарій на випадок відключень електроенергії та тривалих повітряних тривог: якщо відключення світла або повітряна тривога затягується більш ніж на чотири години від попереднього прийому їжі й повноцінний гарячий обід організувати неможливо, його дозволяється замінити готовими до вживання продуктами, охолодженими стравами та напоями. Для укриттів може створюватися окремий запас води та їжі з розрахунку щонайменше на 48 годин безперервного перебування дітей та персоналу в захисній споруді.

Чому університетам рекомендували проводити заняття по суботах

Зміни торкнулися не лише шкільної, а й вищої освіти - тут міністерство пішло шляхом ущільнення розкладу замість скорочення програми. Українським університетам рекомендували проводити заняття по суботах восени 2026 року та навесні 2027-го, а за необхідності - продовжити навчальний процес і на літній період, за винятком випускних курсів, йдеться у листі МОН до керівників закладів вищої освіти.

У міністерстві пояснюють таке рішення необхідністю компенсувати можливі перебої з електроенергією, через які студенти ризикують втрачати навчальний час. Якщо проводити заняття очно через відключення світла буде складно, частину навчання пропонується перевести в онлайн-формат, залишаючи очними лише ті дисципліни, які неможливо якісно провести дистанційно. ВНЗ також радять переводити більше матеріалів у цифровий формат - надавати студентам доступ до записаних лекцій та лабораторних робіт, які можна виконувати самостійно.

У разі серйозних проблем з енергопостачанням міністерство рекомендує зосередити навчання та проживання студентів у найбільш захищених та енергоефективних корпусах, а приміщення для укриття - дообладнати системою вентиляції, освітлення, опалення та зв’язку. Окрема рекомендація стосується інфраструктури енергопостачання: вищим навчальним закладам пропонують поступово переходити від окремих генераторів до надійніших систем - сонячних електростанцій, накопичувачів енергії та систем безперебійного живлення.

Навчання під обстрілами: експерт назвав головний довгостроковий ризик для України

Виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський сказав Главреду, що регулярні повітряні тривоги, які зривають уроки в школах, завдають шкоди не тільки освіті, а й економіці. Постійна загроза скорочує робочий час батьків - насамперед матерів школярів.

У довгостроковій перспективі економіст не виключає, що постійні перебої в роботі та занепокоєння щодо якості освіти дітей можуть стати додатковим аргументом для переїзду частини сімей у безпечніші регіони України. Йдеться про ситуації, коли батьки фізично не можуть повноцінно працювати через регулярні зриви графіку, а якість навчання дітей викликатиме дедалі більше побоювань.

Схожу логіку Вишлінський застосовує й до бізнесу. Якщо рівень ризику між регіонами суттєво відрізняється, нові інвестиції та розширення компаній поступово зміщуватимуться туди, де працювати безпечніше.

Читайте також інші матеріали:

• Маршрут однаковий: чому реактивні "Шахеди" долітають до Києва і чи реально їх збити
• РФ готує наступ ще на 2 області України: в ОП попередили про нову фазу війни
• Київ у багатогодинних тривогах: як нова тактика РФ може вдарити по економіці України​​​​​​​

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред