Державна служба України з етнополітики та свободи совісті закликала церковних ієрархів та релігійних лідерів виступити проти маскування злочинів Російської Федерації з боку керівництва РПЦ.
"Як стало відомо, керівництво Російської Православної Церкви, яка давно перетворилася на знаряддя розпалення ненависті і виправдання загарбницької війни проти України, отримало завдання спробувати переконати світову релігійну громадськість у тому, що не Російська Федерація чинить криваві злочини проти свободи совісті, а Україна порушує міжнародні принципи у сфері релігійної свободи. Для цього патріарх Кирил, який несе особисту відповідальність за заклики до геноциду українців, проголошення загарбницької імперіалістичної війни "священною", конкретні дії, спрямовані на знищення української державності, культури, ідентичності, має зустрітися з релігійними діячами і спробувати переконати їх, за найганебнішими взірцями кремлівської пропаганди, що зло — це добро, а брехня — правда", - йдеться у заяві.
Державна служба України з етнополітики та свободи совісті нагадує, що Україна упродовж своєї незалежності була домом релігійної свободи, в якому співіснують і користуються рівними правами вірні всіх релігійних традицій.
"Справжнє горе і біду принесло віруючим російське вторгнення. Від початків російської агресії у 2014 році російська окупація як Криму, так і Донбасу супроводжувалася погромами євангелічних церков, гоніннями на греко-католиків і православних Київського патріархату. Священнослужителів і активних мирян били, заковували у кайданки, залякували, забороняли звершувати богослужіння українською", - нагадують у Службі.
У заяві наголошується, що захоплення молитовних будівель, побиття священнослужителів набрали системного характеру. Десятки баптистських, п’ятидесятницьких церков, "Залів Царств" Свідків Єгови, молитовних будинків мормонів і адвентистів, будівлі християнських навчальних закладів, зокрема й Донецькій Християнський університет, були захоплені проросійськими бойовиками і перетворені на військові казарми, військові тренувальні бази чи адмінбудівлі.
"З початком широкомасштабного вторгнення вбивства священнослужителів, у тому числі в літургійному одязі, руйнування культових споруд, тортури, знущання стали щоденною практикою. Понад 40 священників і пасторів, ченців, викладачів духовних навчальних закладів були вбиті російськими військовими під час окупації Київської, Чернігівської, Херсонської областей; велике число священнослужителів загинуло під час обстрілів Донеччини, Луганщини і Харківщини. Російські війська повністю знищили або пошкодили щонайменше 630 храмів, молитовних будинків, синагог, мечетей", - йдеться у заяві.
Наголошується, що деякі релігійні споруди були навмисно розграбовані російськими військовими, закриті або перепрофільовані в адміністративні будівлі.
"Навряд чи патріарх Кирил, який готується лжесвідчити про "утиски Української Православної Церкви", розказуватиме про чотирнадцятьох священнослужителів цієї церкви, вбитих тими, кому він обіцяв життя вічне за злочини в Україні. Також малоймовірно, що він згадає про 187 зруйнованих храмів, де до знищення його ім’я підносили за літургією", - заявили у Державній службі України з етнополітики та свободи совісті.
Крім того, у заяві згадується, що "сотні кліриків Української Православної Церкви (Московського патріархату, - ред.) звертаються до свого священноначалля із закликом вийти зі складу Російської церкви, припинити будь-які адміністративні відносини з організацією, яка не приховує звірячої ненависті до українців".
Також особливу роль Російська церква відіграє в індоктринації депортованих українських дітей, заявляють у Службі.
"Із перших днів повномасштабного вторгнення російські чиновники депортували дітей з дитячих будинків та інтернатів з окупованої Донецької області до Ростовської області, де з ними зустрівся митрополит Ростовський і Новочеркаський Меркурій (Іванов). Священнослужителі РПЦ, за словами російського опозиційного студентського журналу DOXA та ресурсу Kidmapping, втягували депортованих дітей у мілітарно-шовіністичні заходи і прагнули викорінити в них українську ідентичність", - йдеться у заяві.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред