Після початку повномасштабної війни Київ став другим домом для тисяч внутрішньо переміщених осіб — людей поважного віку, осіб з інвалідністю, родин із дітьми. Для багатьох переїзд не був вибором: це була вимушена втеча від окупації, обстрілів і руйнувань. Війна триває, і разом із нею не зникає потреба в підтримці — не разовій, а такій, що допомагає триматися щодня.
Один із прикладів такої підтримки — Лисичанський гуманітарний хаб на Оболоні. Сьогодні він об’єднує понад 500 переселенців. Для людей, які втратили звичне середовище, це місце означає більше, ніж видачу допомоги. Це точка контакту, де можна поговорити, зустріти "своїх", відчути, що ти не сам, а поруч є спільнота, яка розуміє твій досвід.
Важливу роль у підтримці переселенців на Оболоні відіграє команда Соціального Центру "Перспектива-Оболонь", яку очолюють Володимир та Ольга Старовойт. Їхній підхід побудований на довгостроковій роботі: коли допомога — це стабільна присутність поруч із людьми та відповідь на реальні потреби. Підтримка включає регулярну продуктову допомогу, супровід людей поважного віку та осіб з інвалідністю, організацію подій для дітей, а також створення можливостей для соціальної взаємодії.
"Коли люди втрачають дім і звичне життя, найважливіше — щоб вони не відчували себе покинутими. Підтримка має бути системною. Це не одноразова допомога, а постійна присутність поруч із людьми", — зазначає Володимир Старовойт.
Особливо гостро потреба в підтримці проявляється під час кризових хвиль — коли до війни додаються побутові випробування. Узимку блекаути та морози стали для багатьох переселенців додатковим викликом: без світла — неможливо приготувати їжу, зарядити телефон чи підтримувати зв’язок із рідними. А в багатоповерхових будинках будь-яка технічна несправність перетворюється на соціальну проблему.
Так сталося і в одному з місць проживання переселенців: через несправний ліфт в гуртожитку навіть прості дії — спуститися по продукти чи піднятися додому — виявилися непосильними для літніх людей і маломобільних мешканців. Команда Соціального Центру відреагувала оперативно: організувала доставку гарячого харчування, а також підготувала звернення щодо ремонту ліфтового обладнання.
Втім, Оболонь підтримує переселенців не лише через хаби чи окремі кризові рішення. У районі десятки років діє програма Соціального Центру "Сусідська допомога" — модель адресної підтримки, яка виростає з самої громади. Її механіка проста: мешканці повідомляють про сусідів, які потребують допомоги, а команда Центру координує подальші кроки — підключає волонтерів, шукає можливості, залучає громаду та партнерів.
"Для нас важливо, щоб люди відчували не лише матеріальну допомогу, а й людську присутність поруч. Коли людина знає, що її пам’ятають і про неї дбають, це допомагає пережити складні періоди", — говорить Ольга Старовойт.
Такі ініціативи формують важливу річ — середовище, у якому люди не "виживають поодинці", а тримаються разом. Коли є взаємодія між мешканцями, громадськими ініціативами, волонтерами та бізнесом, район перетворюється на простір турботи та взаємодопомоги.
Довідково
Володимир та Ольга Старовойт — громадські діячі Оболонського району Києва, засновники Соціального Центру "Перспектива-Оболонь", який понад 20 років реалізує соціальні та гуманітарні ініціативи для підтримки мешканців громади, внутрішньо переміщених осіб, родин військових та дітей.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Viber
