Санкції проти китайських інвесторів Мотор Січі: хто заплатить за "бенкет"

Президент України Володимир Зеленський ввів у дію рішення РНБО, що передбачає застосування спеціальних економічних санкцій проти китайських інвесторів "Мотор Січі". Це рішення викликало великий резонанс як всередині України, так і в зарубіжних ЗМІ. Дії української влади, як мінімум, незрозумілі. Країна, яка наполегливо запрошує іноземних інвесторів і реально потребує інвестицій, раптом починає запроваджувати санкції проти тих інвесторів, які прийшли. Чим насправді було обумовлене таке рішення, наскільки воно доцільне, чи переслідує воно відстоювання національних економічних інтересів України чи зовсім інші цілі?

Поки що в цій історії питань більше, ніж відповідей, оскільки досі не відомі аргументи Києва, що послужили підставою для введення санкцій проти китайських інвесторів.

Що сталося

Після Майдану, коли з весни 2014 року український уряд заборонив "Мотор Січі" поставки авіаційних двигунів та іншої продукції в Росію, у підприємства почалися фінансові проблеми, і українські власники підприємства, в основному з числа вищої управлінської ланки, зайнялися пошуком іноземних інвесторів. І знайшли вже в 2015 році – китайську компанію "Skyrizon" із низкою пов'язаних із нею компаній. Китайці офіційно купили акції "Мотор Січі" у приватних акціонерів, оскільки це підприємство є відкритим акціонерним товариством з 1995 року. Зрештою, вони разом із українськими компаньйонами сконцентрували у своїх руках 80% акцій підприємства, що дало їм право повного контролю. Китайці розрахувалися за акції, надали "Мотор Січі" 100 мільйонів доларів кредиту від нових акціонерів, взяли зобов'язання зробити внесок ще на таку ж суму на розвиток українського авіабудування. Залучення китайських інвесторів йшло під контролем українського уряду, цим проектом займався один із віце-прем'єрів.

читайте такожУкраїнці сплатять мільярдний позов Китаю щодо Мотор Січі зі своєї кишеніА з 2017 року щось пішло не так. Українська влада раптом згадала, що "Мотор Січ" є стратегічним військовим підприємством, що його не можна передавати іноземцям. Тому були відкриті кримінальні справи у зв'язку з "державною зрадою", і з квітня 2018 року за зверненням слідчого СБУ український суд заарештував акції китайських інвесторів.

Можливо, для розуміння справжніх причин блокування доступу китайських інвесторів до "Мотор Січі" варто звернути увагу на візит до Києва наприкінці серпня 2019 року радника президента США з національної безпеки Джона Болтона, який досить ясно і публічно вказав українському керівництву на неприпустимість передачі військових технологій Китаю.

Та й у своєму недавньому інтерв'ю американському телеканалу, відповідаючи на питання про конфлікт довкола "Мотор Січі", президент Зеленський прямо заявив для американської аудиторії, що китайці не будуть допущені до управління "Мотор Січі".

З точки зору законодавства, не ясно, що означає "президент має намір не допустити покупки контрольного пакету акцій". Адже при цьому Зеленський не говорить, що китайці діяли всупереч закону або порушили якісь норми. 31 січня 2021 року, коли було призначено збори нових акціонерів із метою призначення нового менеджменту та наглядової ради "Мотор Січі", українські спецслужби перешкодили їх проведенню, заявивши, що запобігли рейдерському захопленню підприємства.

У грудні 2020 року китайська сторона, незадоволена тим, що її не допускають до управління підприємством, звернулася до міжнародного арбітражу і подала позов проти України на 3,5 мільярдаи доларів. Схоже, що правильніше за все буде дочекатися рішення арбітражу, який встановить, хто правий, хто винен. Якщо з України будуть стягнуті ці величезні гроші, буде очевидно, що вона винна в порушенні своїх зобов'язань щодо захисту іноземних інвестицій.

"Прогин" перед США

Пояснити таку поведінку української влади, на жаль, можна лише політичними, а точніше геополітичними причинами. Україна, швидше за все, в конфлікті з китайськими інвесторами відстоює геополітичні інтереси США.

Американці, які оголосили Китай своїм геополітичним противником №1, докладають серйозних зусиль, щоб перешкодити подальшому промисловому прогресу Китаю, особливо в таких критично важливих областях як авіабудування, виробництво авіаційних двигунів тощо.

Однак якщо це так – якщо українське керівництво діє в інтересах третьої сторони, а не України, і при цьому готове до величезних економічних втрат нашої держави, воно зобов'язане заручитися гарантіями американців, що в разі програшу арбітражу 3,5 мільярда доларів платитиме не Україна, а США. Власне, як і будь-які інші витрати, пов'язані з імовірною (це встановить суд) односторонньою відмовою України від виконання своїх зобов'язань у зв'язку з продажем акцій китайським інвесторам…

читайте такожКитай скоро викупить Україну у АмерикиМіж Києвом і Вашингтоном має бути досягнута угода про те, що, якщо Україна діє в інтересах американців, то Штати повинні відшкодувати Україні абсолютно всі витрати і забезпечити інші умови, наприклад, розмістити замовлення у "Мотор Січі" для американської авіаційної промисловості. Тим більше, що, за неофіційними даними, "Мотор Січ" повинна була отримати великий контракт на постачання авіаційних двигунів для авіабудівної промисловості Китаю.

Хто заплатить за "бенкет"

"Мотор Січ" сьогодні – в непростому становищі. Після початку конфлікту з Росією підприємство втратило найбільший ринок для продажу авіаційних двигунів – російський ринок. Тепер воно не може постачати в Росію ні двигуни для літаків і вертольотів, ні двигуни для крилатих ракет та іншу продукцію. Після того, як цей ринок закрився, підприємство опинилося перед загрозою можливого вже в недалекому майбутньому банкрутства. І ситуація із запровадженням санкцій проти китайських інвесторів наближає це банкрутство.

Тож, якщо вже українське керівництво вирішило піти на конфлікт із Китаєм (а приватні китайські інвестори майже завжди діють під контролем китайської держави, і особливо – в стратегічних питаннях, як конфлікт довкола "Мотор Січі"), то це – питання великої політики.

Якщо міжнародний арбітраж встановить, що Україна діє не в правовому полі, може виникнути конфлікт із Китаєм, що вкрай невигідно. Адже Китай сьогодні – головний економічний партнер України, і саме з ним у нас найбільші обороти і з експорту, і з імпорту. Торгівля з Китаєм в України майже в чотири рази більше, ніж із США.

У такій ситуації складно буде розраховувати на залучення інших великих інвестицій і кредитів із Китаю, а також ефективний розвиток двосторонніх відносин. Тоді економічні втрати і втрачені можливості будуть колосальні. Тому так важливо зрозуміти, за чий рахунок буде цей "бенкет", як бачить це українська влада, хто відшкодує ймовірні втрати України.

Міністр закордонних справ Кулеба заявив, що "ситуація довкола "Мотор Січі" не впливає на інвестиційний клімат в Україні". Але така заява більше схожа на заклинання, ніж на глибоке розуміння того, що відбувається.

Китайський уряд поки що не робив гучних публічних заяв щодо ситуації доавкола "Мотор Січі". Втім, китайська дипломатія далеко не завжди публічна, але завжди дуже уважна. І майже завжди ефективна.

Отже, в інтересах України публічно розкрити всі обставини, пов'язані з конфліктом із китайськими інвесторами "Мотор Січі", провести переговори з китайською стороною, включаючи інвесторів та китайський уряд, досягти угоди, не доводячи справу до розгляду в міжнародному арбітражі. А також провести внутрішнє розслідування всіх обставин виникнення цього конфлікту із притягненням до відповідальності українських посадових осіб у разі встановлення їх провини.

Віктор Суслов, Заслужений економіст України, екс-міністр економіки України, спеціально для Главреда

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред