
Головне з новини:
- Радянський побут формувався дефіцитом і відсутністю сервісів
- Багато звичних тоді практик сьогодні виглядають дивно або незрозуміло
Історію радянського минулого за підручниками не відчуєш - вони дають лише сухі дати. Справжнє життя того часу збереглося у спогадах людей, які жили в Союзі.
І деякі їхні звички сьогодні викликають у молоді щире здивування, а інколи й шок. Про це пише Oboz.ua.
Оренда холодильника чи телевізора
У великих містах працювали пункти прокату побутової техніки. Взяти напрокат можна було майже все: від телевізора до дитячого візочка. Для багатьох родин це був єдиний шанс доторкнутися до "розкоші", яку купити було нереально через дефіцит або ціну.
Підпільні відеосалони
Наприкінці 1980‑х у підвалах і підсобках масово відкривалися відеосалони. Один телевізор, відеомагнітофон, кілька стільців - і черги охочих подивитися бойовики зі Шварценеггером. Якість була жахливою, але атмосфера - культовою.
Танці навколо сумок
На дискотеках дівчата ставали колом, а сумки складали в центр. Камер схову не існувало, а залишити речі без нагляду було ризиковано. Навіть молоді артисти виходили на сцену з торбами - щоб не втратити паспорт чи гроші.
Хліб як універсальний гарнір
Хліб у СРСР був основою всього. Його їли з супом, кашею, картоплею і навіть макаронами. Причина проста - дефіцит і потреба зробити обід ситнішим за мінімальних витрат.
Похоронні ритуали в під’їздах
Труну з покійником часто залишали вдома на кілька днів, а кришку виставляли в під’їзді - знак жалоби для сусідів. Інколи труну ставили просто під будинком, щоб усі могли попрощатися.
Примірка одягу на картонці
Речові ринки замінювали магазини. "Примірочна" - шматок картону на землі та шторка, яку хтось тримав руками. Так міряли джинси і в спеку, і в мороз.
Ключ під килимком
У невеликих містах двері часто не замикали. Якщо дитина поверталася раніше, ключ залишали в поштовій скриньці або під килимком - рівень довіри був іншим.
Діти, які зникали у дворі на весь день
Малюків спокійно відпускали гуляти самих. Вважалося, що у дворі завжди знайдеться дорослий, який пригляне. Про небезпеки не говорили - це псувало б картинку "безпечного" життя.
Закупівлі мішками
Якщо на полицях з’являвся цукор чи м’ясо, брали стільки, скільки могли донести. Наступного дня товар міг зникнути на місяці.
Походи до сусідів по сіль
Магазин міг бути за кілька зупинок, а потрібного товару там часто не було. Тому сіль, сірники чи лавровий лист позичали у сусідів. Дружні стосунки були питанням виживання.
Вас може зацікавити:
- Навіщо в СРСР зводили круглі будинки та чому люди хотіли пошвидше з них виїхати
- Слова з СРСР, що можуть збити з пантелику сучасну молодь: що вони означають
- Ім'я, що підкорило СРСР: чому його носили мільйони радянських жінок
Про джерело: Обозреватель
"Обозреватель" (стилізована назва - Oboz.ua) - українське інтернет-видання соціально-політичної спрямованості. Засноване 2001 року. Належить українському політику і підприємцю Михайлу Бродському. У виданні він обіймає посаду голови редакційної ради "Обозревателя". Шеф-редактор - Орест Сохар.
Видання висвітлює соціально-політичні, культурні та інші важливі новини України та світу.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред