
Про що йдеться у матеріалі:
- Як робили паску раніше
- Яким був рецепт паски 18 століття
- Що додавали в паску раніше
Сучасні рецепти паски часто здаються "традиційними", але насправді вони можуть суттєво відрізнятися від тих, які використовували українці кілька століть тому. Історик пояснює: справжня паска XVIII століття могла здивувати навіть досвідчених господинь. Про це розповів український історик, глава Інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров у відео на YouTube.
Главред з'ясував, як раніше робили паски.
Якою була паска 300 років тому
За словами історика, рецепти старовинних пасок збереглися до наших днів, і вони значно відрізняються від сучасних уявлень.
"У нас, у істориків, є рецепти пасочок, яким по 300 років", - сказав Олександр Алфьоров.
Зокрема, один із рецептів був створений для київського митрополита Рафаїла Заборовського.
"Паску, яку приготували київському митрополиту Рафаїлу Заборовському, говорить про те, що в паску додавали родзинки, корицю та шафран", - зазначив він.
Неочікувані інгредієнти з усього світу
Ще цікавіші деталі залишив козацький полковник XVIII століття Іван Куляпка, який описував кулінарні традиції Гетьманщини.
"Що необхідно в пасочку додавати родзинки, шафран, додавати горіх мигдальний і додавати ще цукор", - розповів історик.
Водночас важливо розуміти, що цукор у ті часи був зовсім іншим.
"Вибачте, але цукор з буряків почали виготовляти в 19-му столітті. А в 18-му це був тростинний цукор", - пояснив Алфьоров.
Дивіться відео про те, чи не гріх купувати паски:
Крім того, до паски додавали навіть спеції, які сьогодні здаються нетиповими.
"В тому числі, наприклад, імбир білий, як то писали, для духу, або жовтий імбир для кольору - це куркума", - додав він.
Паска як символ достатку і свята
Історик наголошує, що паска була не просто випічкою, а важливим обрядовим символом.
"Насправді рецепт пасочок — це не просто рецепт, це концепція. Це урочистий обрядовий хліб, який прикрашали і в який додавали різні інгредієнти", - пояснив Алфьоров.
Особливу роль відігравали інгредієнти, привезені з-за кордону.
"І особливо було почесно додати щось таке, чого не було в Україні, для того, щоб продемонструвати те, що це історія торжества", - зазначив він.
Чи можна експериментувати з паскою сьогодні
На думку історика, сучасні експерименти з рецептами — це цілком у дусі традиції.
"Коли сьогодні говорять, чи можна якісь додавати інші інгредієнти до паски, ну, звісно, можна. Треба", - підкреслив Алфьоров.
Він навіть заохочує додавати нові інгредієнти.
"Додавайте шоколад, додавайте інше, цукати, все, чим можна прикрасити і зробити її ще солодшою", - сказав історик.
Ба більше, навіть купувати паску — це не суперечить традиціям.
"Купувати паски – це теж не гріх… були регіони, де, наприклад, не було білого хліба… то там купували паски", - резюмує він.
Вам також може бути цікаво:
- Цінніше за золото: що СМЕРШ знайшов у лісах Прикарпаття та до чого там Гітлер
- В українців є феномен, який важко пояснити: історик розкрив нюанс
- Не в Києві чи у Львові: де в Україні з'явилась перша ложа масонів та хто в ній був
Про персону: Олександр Алфьоров
Олександр Анатолійович Алфьоров (нар. 30 листопада 1983, Київ) — український історик, радіоведучий, громадський та політичний діяч, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України НАН України, Голова Інституту національної пам’яті України, майор запасу ЗСУ, передає Вікіпедія.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
