Спадок із секретом: хто був найбагатшою нареченою в історії України

Ви дізнаєтеся:

• Як називалась найбагатша наречена
• У чому полягала її цінність

Як відомо, в історії України є багато видатних жінок, яких можна вважати найбагатшими нареченими свого часу. Але все ж є одна, яка виділяється найбільше.

Главред вирішив розібратись, якою була найбагатша наречена в історії України.

Чим володіли багаті наречені України

Український історик Олександр Алфьоров у відео на YouTube розповів, що якщо рахувати статки містами та замками, то найбагатшою нареченою в історії України можна вважати Гальшку Острозьку.

За його словами, вона була спадкоємницею десятка міст, сотень сіл і численних замків у XVI столітті.

Водночас, додає історик, найвродливішою нареченою вважають Анастасію Марківну Голуб, яка підкорила серце гетьмана Івана Скоропадського.

"Але найбагатшою нареченою в історії України можна вважати Анну Ярославну – доньку київського князя Ярослава Мудрого, яка стала королевою Франції", - наголосив Алфьоров.

Зазначається, що її посаг вираховувався не в грошах чи красі.

"Її спадок для всіх королів Франції був у тому, що вона мала, як вірили, імператорську кров", - розповів історик.

Рекомендуємо:

Маловідомий факт: хто був найбагатшим українцем в історії України

Він також додав, що секрет полягав у її родоводі.

"Дід Анни Ярославна – Володимир Великий – одружився з сестрою візантійських імператорів. Особливість цього шлюбу у тому, що Візантія строго оберігала своїх княгинь і заборонялося віддавати їх у шлюб з чужоземними монархами. В Європі вірили, що Анна – онука візантійської принцеси. Але її батько Ярослав ніколи не зізнався, що сам був від іншої дружини", - підсумував Алфьоров.

Історик розповів про найбагатшу українську наречену – відео:

Читайте також:

• Не лише Крим - в Україні була ще одна автономна республіка, де вона знаходилась
• Що їли князі Київської Русі - історик розкрив деталі меню давніх українців
• Чому в Україні кажуть сорок, а не "чотиридесят" - розкрито несподіваний секрет

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред