Протягом листопада-грудня 2021 року і в Україні, і на Заході били в набат, попереджаючи про те, що Росія готує масштабний наступ на українську територію за кількома напрямками одночасно, причому цього разу нібито із застосуванням авіації і нанесенням ракетних ударів. Більше того, називалися ймовірні терміни цієї військової операції – січень-лютий 2022 року.
В результаті українські політики та експерти різних мастей два місяці висловлювали припущення, чи нападе Путін на Україну чи ні, якщо нападе, то – коли, а також якими можуть бути наслідки такої військової операції для нашої країни. На Заході періодично видавали інформацію про чисельність військ, які Росія стягнула до українського кордону, називали напрямки, по яких може бути завдано удару, і регулярно закликали Москву одуматися і припинити агресію.
Главред попросив експертів спрогнозувати, який розвиток подій може отримати війна Росії проти України в 2022 році, чи готова РФ до масштабної військової операції, і чи дійсно часом "Ч" для нападу стануть вже найближчі місяці.
Інтереси Росії щодо України несумісні з існуванням української держави, а тому російсько-український конфлікт може тривати десятиліттями. До того ж, у Росії є не тільки свої власні цілі та інтереси щодо нашої держави, а й засоби, щоб нав'язати нам своє бачення світу. Москва наполегливо намагатиметься переконати всіх, що Україна має бути проросійською буферною зоною.
Тому виключати можливість ескалації бойових дій у 2022 році або розширення географії зони конфлікту на нові українські території не можна. Це досить реальний сценарій розвитку подій.
Чи вдасться Росія в 2022 році до більшої агресії, зокрема, до широкомасштабного наступу, залежатиме від трьох факторів:
- від волі українського суспільства і української держави до опору. Якщо прагнення протистояти Росії буде придушене, Москва може або нав'язати свою волю політично, або вдатися до обмеженої операції, щоб поставити крапку і змусити Україну капітулювати;
- від партнерів України по регіону і того, як вони зможуть підтримати її під час війни. Сьогодні вони демонструють готовність допомагати: Литва входить до п'ятірки країн, які роблять найбільший внесок у підтримку ЗСУ та підвищення нашої обороноздатності, Польща та Румунія також підтримують Україну політично. Але ця підтримка не означає, що ці країни будуть воювати за нас;
- від США і Великобританії. Для нас важлива їхня підтримка і зброєю, і розвідданими, і іншими засобами військового характеру. Наприклад, присутність американського есмінця в Чорному морі робить росіян більш чемними і менш нахабними. Тому присутність американських і британських кораблів і літаків однозначно служитиме стримуючим фактором.
Якщо Росія вдасться до масштабних військових дій, Україна може суттєво постраждати – вона, можливо, втратить частину своїх територій і точно втратить велику кількість українських громадян (і військових, і мирного населення). Але – Україна точно не втратить свою державність.
Сама Російська Федерація, наважившись на подібну операцію, може підірватися і втратити свій статус зростаючої потужності. Це дорого буде їй коштувати. Адже в разі реалізації такого сценарію в Росію підуть "двохсоті", що, безсумнівно, викличе невдоволення російського населення цією війною.
читайте такожРосійсько-українська безнадія: чому Київ і Москва не домовляться в 2022 році
Успішні військові кампанії Росії в Сирії та інших країнах показують, що росіяни дуже інноваційні у війні і досить успішні. Але в Україні Росія може загрузнути, що боляче вдарить по іміджу боєздатної, ефективної, новітньої російської армії. Не кажучи вже про інші політичні наслідки, адже, безумовно, будуть санкції і дипломатична ізоляція, що дуже вдарить не тільки по керівництву РФ, але і по кожному громадянину, який голосував за "товарища" Путіна.
Втім, у найближчий тиждень-два Росія може вдатися хіба що до локальної операції "для телебачення", а не до масштабної операції з метою захопити Київ. Все це залежатиме від того, чи зможуть росіяни нав'язати Заходу переговори, в яких Захід погодиться тиснути на Україну, щоб змусити її йти на поступки.
Для Росії найбільш оптимальним часом для початку більш масштабних військових дій проти України є не 2022, а 2023 рік. Це обумовлено тим, що в 2024-му в РФ відбудуться президентські вибори, а в 2023-му буде повним ходом іти президентська виборча кампанія.
Тому навряд чи Кремль планує будь-які суттєві агресивні заходи щодо нашої країни з відкритим перетином кордонів на 2022 рік. Втім, це не означає, що в найближчий рік у війні на Донбасі буде поставлена крапка або все буде спокійно. У 2022 році ситуація на Донбасі буде загострюватися, проте конфлікт не отримає розвитку ні на користь Росії, ні на користь України.
Перспектив для врегулювання конфлікту на Донбасі в 2022 році немає, навіть якщо відбудеться саміт лідерів нормандської четвірки. По-перше, у Росії ще занадто величезний потенціал, щоб говорити про можливість перемоги. По-друге, РФ все частіше виявляє зацікавленість в тому, щоб долі світу вершила вона разом із США, і це відкриває перспективу створення переговорного майданчика з українського питання, де переговірниками будуть Москва і Вашингтон. США тут можуть їй підіграти, щоб не допустити сповзання Росії до Китаю: для Штатів важливо, щоб Росія не стала тінню Китаю і не перетворилася на "китайську "ДНР".
читайте такожЧотири причини, чому Росія готує наступ на Україну
Немає зараз перспектив і для зустрічі лідерів нормандської четвірки в 2022 році. Для того, щоб така зустріч відбулася, потрібно, щоб Україна виконала всі умови Кремля. Та й то, Росія погодиться на таку зустріч тільки для того, щоб висунути додаткові вимоги до України. А раз так, то виникає питання – а чи є взагалі сенс Києву наполягати на зустрічі з Путіним або саміті лідерів нормандської четвірки…
Втім, це не означає, що в 2022 році нормандський формат помре. Адже у 2022 році відбудуться президентські вибори у Франції, а новий німецький канцлер Олаф Шольц намагатиметься продемонструвати свою першість. Тому буде якась конкуренція між Шольцем і Макроном за те, хто з них головніший у Євросоюзі. Ця конкуренція серед іншого може призвести до того, що вони продавлюватимуть питання нормандської четвірки.
Тож зустрічі в нормандському форматі на рівні радників міністрів в 2022 році будуть, а от зустрічі на найвищому рівні – навряд чи.
Незважаючи на всі попередження про те, що в січні-лютому 2022 року Росія піде в наступ на Україну, я вважаю ймовірність такого сценарію вкрай низькою. РФ на це навряд чи наважиться. Адже у Росії є психологічна травма, нанесена зимовою війною у Фінляндії, і вона прекрасно пам'ятає, чим для неї закінчилися бойові дії в зимовий період.
Крім того, російські війська будуть намагатися просуватися тільки на ті території, де буде достатній рівень підтримки Росії. Чи є такий рівень підтримки, наприклад, у Полтавській чи Київській областях? Звичайно ж, ні. Українці сприйматимуть російські війська на своїй території як окупантів і, безумовно, чинитимуть опір.
Потрібно визнати, що у Росії сьогодні є і можливості, і потенціал військовим шляхом захопити Україну. Але це неодмінно матиме криваві наслідки і призведе до великих економічних втрат. До того ж, для РФ це буде небезпечно ще й тим, що в результаті таких дій вона отримає людей, які не будуть лояльні до окупаційної влади, а, значить, опір буде колосальним.
Адекватні люди розуміють, що, якщо РФ почне відкриту військову кампанію проти нашої країни, ціна для неї буде занадто великою. Але перед нами не адекватна країна, вона не живе так, як живуть інші цивілізовані країни світу. Тому логіка тут не буде працювати – буде працювати тільки "здатність дати по зубах".
Отже, якщо українці продемонструють, що кілька десятків мільйонів людей піднімуться зі зброєю в руках на захист батьківщини, у Путіна, Шойгу і всієї, вибачте за слово, навколопутінської шобли з'явиться розуміння, що цей крок матиме зовсім не ті наслідки, на які вони розраховують.
Жодні гарантії жодних країн світу не важать стільки, скільки важить відповідь, яку готовий дати Росії сам український народ. Якби українська влада почала працювати сміливіше і ефективніше в цьому плані, то у Путіна дуже швидко зникло б бажання шукати собі пригод, тому що ці пригоди будуть коштувати йому дуже дорого.
читайте такожРосія і Україна в 2022 році: чому не видно світла в кінці тунелю
Путіну потрібно це пояснити не тезами про те, що, якщо він почне операцію, ми йому "покажем кузькину мать", а реальною готовністю всієї України піднятися на протистояння Росії. Путін повинен зрозуміти, що в разі наступу Росії на Україну з кожного вікна на окупанта будуть сипатися не квіти, а град куль – РФ сюди зможе зайти, але вже ніколи не вийде, або всіх їх звідси вивезуть у дерев'яних ящиках. Недарма в Москві недавно з'явилися інструкції щодо того, як облаштовувати братські могили…
Розуміння російською владою того, що в разі масштабної операції проти України такі братські могили будуть по всій Росії, буде важливим елементом стримування російської орди.
Дані про те, що на руках в українців 5 мільйонів одиниць незареєстрованої зброї, є дуже показовими. Невипадково про цю цифру заговорила навіть пані Захарова – вона, як і всі, хто планує подібну операцію проти України, чудово розуміє, що це означає.
Крім того, Москві не слід забувати, що в Україні є, як мінімум, півмільйона людей, які пройшли через війну і військові навчання, які вміють стріляти, причому роблять це влучно. Готовність українського народу стати на захист країни – це головна гарантія нашої безпеки. І тут не важливо, чи буде українська влада активною, чи ні…
Отже, якщо Путін не буде достатньо адекватним і спробує реалізувати цю військову авантюру проти України, його оточення, яке дещо у військовій справі розуміє, підкаже йому, що це буде початком і його особистого кінця, і кінця Російської імперії.
Якщо вибудовувати прогноз про те, який розвиток у 2022 році може отримати війна Росії проти України, то можна сказати одне: статус-кво збережеться, до літа – точно. Це обумовлено тим, що зараз у Німеччині триває процес зміни влади, а навесні у Франції будуть президентські вибори. Відповідно, нормандський формат зібратися не зможе.
Нагнітання обстановки з приводу того, що "Путін завтра нападе", закінчиться тижні через три-чотири. Це нагнітання більшою мірою було політичною грою США з Росією, в якій Україна була лише інструментом.
А так, у 2022 році Росія буде продовжувати періодично тиснути на Україну, що буде виражатися в збільшенні кількості обстрілів і нанесенні нам втрат.
Ніяких несподіваних і різких тенденцій у новому році не передбачається. Перш за все, тому що стратегія України залишається незмінною: вона наполягає, в першу чергу, на припиненні вогню. А без політичних поступок із боку Києва Путін не захоче зустрічатися з українським керівництвом. На політичні поступки українська влада не піде, оскільки вони можуть призвести до повалення самого Зеленського. Тобто Україна не піде ні на реалізацію "формули Штайнмаєра", ні на створення "госсовета"... Відповідно, точок дотику в переговорному процесі у сторін немає.
читайте такожПрогноз на 2022 рік: чи почне Росія "велику війну" і чи спробує захопити Київ
Крім того, США не будуть вирішувати безпосередньо з Росією ніяких питань по Україні. Тому що навіть зараз ясно, що політика Білого дому полягає в тому, щоб використовувати Україну як інструмент і головний важіль тиску на Росію. Тому Вашингтон із Москвою ні про що домовлятися не буде – він буде Україною тиснути на Росію.
Всі розмови про те, що завтра Путін піде в наступ на Україну (не піде – він навіть не формує ударне угруповання військ, щоб здійснити такий напад), розганяють США. Таким чином, вони змушують Росію постійно виправдовуватися. А в переговорах сторона, яка виправдовується, завжди в програшній позиції.
США і Росія ділять геополітичні сфери впливу. І Штати намагаються поставити Росію в жорсткі рамки умов, особливо по європейському континенту і європейському ринку. Йде глобальна політична гра по переділу сфер впливу.
Тож і в переговорному процесі особливих трансформацій в 2022 році не передбачається. Жодних яскравих проривів і подій – теж. Для цього ні в однієї, ні в іншої сторони немає сил і засобів, а у військовому відношенні – тим більше.
Росія хоч і хвалиться якимись військовими досягненнями, але подивіться на закупівлі озброєння – РФ згортає всі свої основні військові програми. Немає у Путіна тієї армії, про яку він розповідає на прес-конференціях. Росії просто нічим воювати. Плюс всі російські військовослужбовці розкидані по зимових квартирах по території Західного і Південного військових округів, і щось не видно, щоб вони всі наближалися до кордону, сиділи в наметах і гріли мотори, щоб в якусь ніч раптово перейти кордон із Україною. Отже, ніякий наступ поки що не планується.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред в Google News
