Україна і Росія за 2021 рік ні на крок не наблизилися до врегулювання конфлікту між ними. Позиції сторін, як і раніше, непримиренні, й ані Київ, ані Москва не збираються поступатися. Відповідно, війна на Донбасі триває і загрожує перерости в широкомасштабну, Росія все міцніше вкорінюється на окупованих територіях, а всі переговорні процеси зайшли в глухий кут.
Експерти розповіли Главреду, що змінилося в російсько-українських відносинах за 2021 рік, як трансформувалися цілі і плани Кремля щодо України, а також які перспективи врегулювання конфлікту між РФ і Україною в 2022 році.
Підбиваючи підсумки 2021 року, важко оцінити те, як змінилися російсько-українські відносини за цей час: відносин між Україною і Росією сьогодні немає, тому за рік не могло погіршитися те, чого немає.
Причиною такого стану справ є виключно агресія Російської Федерації. Москва не бачить Україну незалежною державою, Путін про це неодноразово говорив і писав. Для нього Україна – це історична помилка, яку треба виправляти. Саме тому він відмовляється від контактів із Зеленським, не дає добро на контакти між Лавровим і Кулебою, а також гальмує будь-які кроки, які могли б вважатися нормальною політикою щодо України.
Ми маємо справу з країною, яка не хоче приймати нас такими, якими ми є, а, отже, буде робити все для того, щоб нас не стало. Нам потрібно взяти це за основу наших відносин із Росією і будувати їх відповідним чином.
За 2021 рік у позиції Росії щодо України на краще нічого не змінилося. Навпаки, ступінь агресивності РФ тільки зросла. За 2021 рік Росія двічі – у квітні і в листопаді-грудні – провокувала всіх, демонструючи свою готовність вдатися до широкомасштабної агресії проти України, залякувала, шантажувала, висувала якісь абсолютно неадекватні претензії і вимоги.
І в 2022 році ця тенденція нікуди не зникне. Правда, є один момент, який дозволить змінити ситуацію – консолідована позиція західних країн щодо Росії. Якщо на переговорах між Росією і США або Росією і НАТО, колективний Захід чітко і ясно дасть зрозуміти Москві, що вона може залишити при собі свої "хотелки", у нас буде шанс, що наступний рік стане роком певних змін. Навряд чи ці зміни будуть революційними, але вони будуть відчутними.
читайте такожЧотири причини, чому Росія готує наступ на Україну
Нам не варто розраховувати на позитивні зміни в двосторонніх українсько-російських відносинах у 2022 році, тому що це не входить в плани Путіна. Більше того, швидше за все, ситуація буде тільки погіршуватися, тому що останні заяви Путіна – це якась істерика. Ця істерика свідчить про те, що для Путіна тема України – це кістка в горлі. Питання лише в тому, чи зможе він цієї "кістки" позбутися, або, не проковтнувши її, цей Чахлик Невмерущий задихнеться і помре.
Цілі і плани Кремля щодо України залишаються незмінними: там не бачать можливості існування суверенної незалежної держави Україна у визнаних світом кордонах. А тому війна Росії проти України триватиме і в 2022 році, і далі в різних формах: зараз це конфлікт низької інтенсивності, але протягом листопада-грудня 2021 року часто звучали застереження про те, що в новому році РФ здійснить відкрите широкомасштабне вторгнення. Ця загроза, як Дамоклів меч, висітиме над Україною доти, доки існує Росія в її нинішніх кордонах, і доки в РФ залишається нинішнє політичне керівництво з його неоімперськими ідеями.
У цьому сенсі для України за 2021 рік нічого не змінилося.
Єдине, що змінилося – риторика і тактичні підходи Москви, яка стала погрожувати масштабним вторгненням. На те є кілька причин.
По-перше, низка кроків української влади за 2021 рік змусила росіян усвідомити: вони втрачають можливість нав'язати своє бачення Україні, а також за допомогою Мінських домовленостей обмежити суверенітет нашої держави. Путін на прес-конференції чітко зазначив, що йому не подобається ані наш закон про мову, ані про перехідний період, ані про корінні народи, ані Кримська платформа – все це його надзвичайно дратує. А, значить, Україна все зробила правильно.
Все це пояснює, чому почалося загострення в російсько-українських відносинах, і чому Росія погрожує Україні вторгненням. У гіршому випадку Росія може вдатися до військової операції, щоб показати свою велич і могутність та примусити Україну до капітуляції на російських умовах.
читайте такожУкраїна для Путіна - кістка в горлі: або проковтне, або задихнеться, втративши їїПо-друге, зустріч Путіна і Байдена посилила впевненість росіян у тому, що США є слабкими і починають відступати від своїх глобальних позицій. Нинішня американська адміністрація демонструє бажання мати стабільні і передбачувані відносини з РФ. Очевидно також її небажання втручатися в конфлікти і створювати можливості для нової конфронтації і нового конфлікту – адміністрація Байдена не хоче дратувати Путіна, а тому, навіть незважаючи на загрозу ймовірного вторгнення РФ в Україну, вона не надає екстрених обсягів допомоги нашій країні. Все це для Москви є певним сигналом про те, що можна просуватися далі і поводитися ще більш нахабно.
По-третє, Франція зайнята майбутніми президентськими виборами, що відбудуться у 2022 році, і їй не до України. У Німеччині утворилася нова коаліція, і ця країна традиційно більше хоче діалогу з Росією, ніж конфронтації із нею. А спільна заява Меркель і Байдена про Північний потік-2, яка фактично дала "зелене світло" для добудови цього газопроводу, в Росії сприймається як власна перемога і слабкість Вашингтона, а, отже, РФ робить висновок, що їй можна рухатися далі.
По-четверте, погіршення ситуації в самій Росії насамперед через економічну і політичну модель правління Путіна, а також через санкції і пандемію коронавірусу.
Росія прекрасно розуміє, що Україні ні в 2022 році, ні через кілька років не стати членом НАТО. Але в Кремлі бачать, що українське військо дуже змінилося: воно надзвичайно посилилося, в порівнянні з 2014 роком, технікою, озброєннями і тренуваннями, які проводять інструктори з США, Великобританії, Канади та деяких інших країн.
Путін усвідомлює, що, таким чином, зменшується вразливість України перед можливим вторгненням РФ. Отже, вікно можливостей у військовому сенсі для Росії стає вужчим. Тому, якщо в Кремлі не зможуть зупинити процес посилення обороноздатності України, зокрема, завдяки американській допомозі у сфері безпеки, там зростатиме відчуття необхідності кардинального вирішення "українського питання", поки Київ, як їм здається, недостатньо готовий, і ціна такої опції виглядає не надто високою.
Росія в 2021 році почала відкрито погрожувати не тільки Україні, а й Європі, і країнам-членам НАТО, розмахуючи при цьому ядерною дубиною.
Позитивом у цій ситуації стало те, що, якщо раніше Україна була наодинці з агресією Росії, то тепер вона заручилася серйозною підтримкою і США, і ЄС, і окремих країн.
У такій парадигмі ми будемо існувати не тільки в 2022 році, а доти, доки Путіна на посаді російського лідера не змінить інша людина. Можливо, новий керівник РФ буде проводити іншу політику, розуміючи, що нинішній стиль поведінки заводить Росію в глухий кут. Це – оптимістичний варіант.
Песимістичний сценарій передбачає широкомасштабну війну РФ проти України. Хоча, як правило, Росія нападає нишком – так, як вона в 2014-му напала на Крим, коли ніхто цього не очікував. Зараз же про підготовку Росії до вторгнення говорять і в Україні, і на Заході.
Цілі Росії щодо України залишаються незмінними: вона прагне повністю знищити нашу країну, а точніше захопити її.
Цілком очевидно, що Росія готувалася до наступу на Україну, схоже, чекаючи, що Захід не стане на це реагувати або злякається. Однак, судячи з того, що ми спостерігали в листопаді-грудні 2021-го, Захід не надто наляканий.
читайте такожРосія і Україна в 2022 році: чому не видно світла в кінці тунелюВтім, від РФ можна очікувати чого завгодно, в тому числі і масштабної операції в січні-лютому 2022-го, адже там приймає рішення одна людина – божевільний, що не знає спокою і нездатний у своїй рідній країні зробити що-небудь конструктивне. Путін може тільки напаскудити під двері сусіда, цим він і займається. Ні економіка, ні реформи його не хвилюють.
У 2022 році може дещо змінитися переговорний процес щодо врегулювання ситуації на сході України. Адже, схоже, американці активно вступають у переговорний процес з Росією. Вони представлятимуть інтереси України на переговорах. Мова не йде про розширення нормандського формату за рахунок американців. Штати будуть вести окремий переговорний процес. Та й росіяни ж висловили бажання говорити виключно з американцями й натівцями.
У 2021 році спостерігалася стагнація російсько-українських відносин, а також дві потужні ескалації, які можна розглядати як прелюдію до ймовірної агресії Росії. Двічі РФ показала всім, що сценарій великого наступу для неї цілком прийнятний. Росія в 2021 році здійснила низку кроків, спрямованих на відторгнення Криму і Донбасу від України: ввела в дію указ президента РФ про сертифікацію товарів, вироблених на території Донбасу, прискорила паспортизацію населення ОРДЛО, узаконила військову присутність і можливість не приховувати своїх кадрових військових на території Донбасу. Все це вказує на те, що Росія продовжує поширювати свою інфраструктуру присутності на окупованих територіях. А, отже, в 2022 році ми навряд чи отримаємо суттєві зрушення у врегулюванні ситуації на Донбасі.
У 2022 році напруга збережеться і буде лищатися "мерцающий" конфлікт, не виключені спроби ескалації із загрозою вторгнення. Можливі військові провокації на лінії розмежування, а також створення додаткових важелів енергетичного впливу на Україну.
Є й символічний ризик – річниця створення Радянського Союзу. У Путіна міфологізований світогляд, і для нього знаки і символи є важливими в контексті російської міфології "збирача земель" і "вставання з колін". Відповідно, до річниці створення СРСР можливі будь-які провокації і будь-які дії, спрямовані на ескалацію ситуації на лінії розмежування, військові провокації в Криму і на півдні України, спроби активізувати підпілля, теракти та інше.
Росія застосовувала і буде застосовувати "стратегію гопника": вона буде провокувати, тиснути, легенько бити, кусати, штовхати, а потім дивитися, як ми будемо реагувати. Наприклад, Росія вперше за багато років застосувала авіацію для розвідки поблизу Маріуполя і почала застосовувати ДРГ (диверсійно-розвідувальні групи).
читайте такожЕкономічні та соціальні виклики 2022 року: чому українці приречені біднішатиЩо стосується переговорних процесів по Донбасу, критична ситуація склалася з нормандським форматом – він не діє. При цьому мінський процес заблокований. У Вашингтоні кілька разів підкреслили, що не бачать можливості розширення нормандського формату на рівні офіційної присутності США як повноправного учасника переговорного процесу, тобто Байден не буде п'ятим у переговорах у нормандському форматі. Можливо, далі буде нормандська четвірка плюс один, тобто США будуть там в якості спостерігача і будуть представлені на рівні керівника Держдепу США. Але поки навіть на такий формат у Вашингтоні дивляться не надто оптимістично.
США і Росія говорять про необхідність налагодження роботи уповноважених зі стратегічної стабільності – це перша позиція, яка повинна насторожити Україну. Адже пошук цієї стратегічної стабільності може призвести до того, що створять модель без належного врахування інтересів України – у США ширший горизонт їхніх власних інтересів, і вони можуть розходитися з позицією Києва.
Підміна нормандського формату форматом Москва-Вашингтон навряд чи відбудеться, але активізації діалогу між Вашингтоном і Москвою можна очікувати. І тут важливо, наскільки ми будемо щирими у співпраці з американцями, наскільки сумлінно будемо виконувати "домашні завдання".
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Viber
