Воював без обох ніг на протезах: в Бучі лише на 80-й день попрощалися з першим загиблим захисником

Володимир Ковальський загинув у боротьбі з російськими окупантами на підступах до Києва. Він був ветераном АТО і ще у 2016 році втратив обидві ноги на Сході України. Проте перед російською ордою, яка насувалася на українську столицю, відступити не захотів, героїчно віддавши своє життя.

Лише через 80 днів після його загибелі рідні, друзі і просто небайдужі люди змогли провести прощальну церемонію і пройшли ходою від місця його смерті до могили героя, який похований в Бучі. Про це розповіла на своїй сторінці у Facebook журналістка ТСН Світлана Березовська.

Володимир пройшов Майдан і воював на Сході України. У 2016 році він у складі розвідки підірвався на міні і втратив кінцівки обох ніг. Тоді йому дивом вдалося вижити. Бойові побратими 2 кілометри несли його пораненого до шпиталю.

Вагітна дружина, яка чекала народження сина, переселилася у військовий шпиталь, щоб допомогти Володимиру одужувати. Кошти на протези йому збирали усім світом, і вже того ж 2016-го року боєць взяв участь в Іграх Героїв.

За протези, які він не хотів ховати, у Бучі його прозвали "бучанським термінатором". А Володимир тим часом не падав духом – розпочав свою справу і виховував сина.

Кинувся захищати місто на протезах

Коли 27 лютого на околицях Києва тривали жорстокі бої з окупантами, які намагалися прорватися в українську столицю, чоловік не зміг лишитися осторонь. Його намагалися вмовити не приймати бій, адже на двох протезах було б важко відступати, проте Володимир твердо стояв на своєму – захищатиме місто, де живе його син.

Того ж 27 лютого захисник отримав поранення у бою. До шпиталю Володимира довезти не встигли – він помер по дорозі.

У пеклі окупації навіть не було можливості нормально поховати героя, тому тіло захисника на протезах поховали в груповому захороненні вбитих у Бучі. Рідні тоді навіть не змогли з ним попрощатися.

6-річний син пішки прийшов до могили батька

Почесне прощання з героєм вдалося провести лише 17 травня – через 80 днів після його загибелі. Була проведена прощальна хода від місця загибелі захисника до його могили.

Маленький син героя, якому всього 6-років, майже весь 2-кілометровий шлях зруйнованою Бучею пройшов пішки – лише під кінець дороги хлопчика взяли на руки. Зійти з ходи маленький Дмитро Ковальський відмовився – хотів попрощатися з батьком.

На могилі дитині вручили державний прапор. І лише там хлопчик дозволив собі заплакати, адже раніше мужньо тримався.

Нагадаємо, 12-річний Тимофій Зозуля під час окупації його села на Київщині втратив маму і вітчима – їх розстріляли окупанти в автомобілі, коли той потрапив у поле зору російської колони на дорозі. Усі жахи окупації дитина описувала у щоденнику.

Також раніше повідомлялося, що російські окупанти розстріляли з бойової машини піхоти (БМП) автомобіль з цивільними, у якому люди намагалися евакуюватися. Внаслідок обстрілу в авто загинули дві жінки, дворічна дитина, 14-річний підліток і бабуся.

Дивіться онлайн новини Києва:

Читайте також:

• ЗСУ ракетами Brimstone з Британії знищують окупантів у глибокому тилу
• Трофейний танк тепер на службі України: ЗСУ показали, як їх "озброює" армія РФ
• "Ой, у лузі червона калина" зазвучала з дзвіниці Михайлівського Золотоверхого

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред