Коли в Україні зникнуть кулачні бої на 9 травня

Кулачні бої на 9 травня з бурхливою дискусією у соціальних мережах стають національною культурною традицією України.

В інших країнах - бої биків і кидання помідорами, а у нас - свої національні особливості культурного відпочинку. Пора будувати трибуни і продавати квитки на ці вистави.

Одні проплачені активісти як бики кидаються на червоний колір, а інші проплачені активісти намагаються його захистити. У будь-якому випадку, сучасний український формат народної забави кращий і ніж російське "побєдобєсіє", і ніж західне поступове стирання з пам'яті подій Другої світової. Але щорічні ритуальні протистояння радикалів заважають оцінити реальні довгострокові процеси, які відбуваются в Україні.

А процеси відбуваються цікаві. Спочатку вважалося, це пережитки темного радянського минулого. Що зі зміною поколінь совок відійде сам собою. Покоління змінилося. Культурологи ведуть дискусії про те, чим покоління Z відрізняється від покоління Y. Анізотропія залишилася. Тобто виявляється, що це не родимі плями совка, а щось більше і набагато більш триваліше. А якщо триваліше, то, отже і набагато об'єктивніше, ніж наслідки промивання мізків радянською пропагандою. Можна все звести до неправильних людей, але це не науково. Ми бачимо, як "неправильні люди" легко змішуються з правильними. Ми бачимо, як ті, які виїхали в 2014 році з окупованих територій разюче швидко інтегрувалися в західних областях України.

читайте такожВідмова від 9 травня не за горами: чи переможене "побідобісся" в УкраїніАле, якщо це не спадщина совка, то що ж? Це інша культурна традиція. А культура набагато більш стійка - при однаковому технологічному рівні і приблизно однакових темпах розвитку змінити одну культуру практично неможливо. Що ще, крім тривалості протистояння свідчить, що протистояння з конкретного історичного приводу на 9 Травня є протистоянням різних культур?

По-перше, різні історичні традиції доповнюються різними мовними та релігійними традиціями, різним менталітетом. Не вірите, що менталітет різний? Приїдьте зі Львова до Одеси або з Івано-Франківська до Маріуполя - і відчуєте.

По-друге, різні культури відповідають принципово різному голосуванню виборців протягом усіх років незалежності України. У країні як не було, так і немає політичної партії більш-менш однаково популярної на всій території країни. Спостерігається примусове нав'язування культури одного регіону України іншим регіонам і дискримінація "неправильних" призводить до типово протестного голосування, яке ми спостерігали на минулих виборах.

По-третє, спостерігається чітка географічна прив'язка різних культур. Давно пишу, що протистояння культур, яке спостерігалось всі роки незалежності, є продовженням звичайного для території сучасної України протистояння Лісу і Степу. За символічним протистоянням Леніна і Бандери в сучасній Україні криється вічне і природне протистояння Лісу і Степу.

Різноманітність культур для території сучасної України це норма - так було завжди. Починаючи з неоліту тут ніколи не було єдиної мови, історичної та культурної традиції. А боротися з нормою марно.

читайте також9 травня-День Не нашої перемоги, або Чому Україні нема чого святкуватиТому не варто дивуватися, що в той час, коли за кошти платників податків влада олігархів містить шпрехенфюррера і мовних гауляйтерів, і вчителі, і діти в школі на перервах спілкуються на рідних мовах, а не на державній. Не варто дивуватися, що тільки один з шести постів в соціальних мережах з України написаний державною мовою. Повторюю, спеціально для можновладців - в умовах однакового технологічного рівня і темпів розвитку одна культура в принципі не може витіснити іншу.

Наскільки культурна полінормальність є перешкодою розвитку України? Ні наскільки. Головною перешкодою нормального розвитку України є влада олігархічних сімей, які будують сучасне станове суспільство, а не природна для України культурна полінормальність. Тому націоналістичні радикали з обох сторін і фінансуються олігархами для поділу громадянського суспільства за культурною ознакою.

Але якщо поділ є природним, то може краще розділитися? І нехай неправильний Степ живе собі окремо? Пам'ятаєте як, не буду уточнювати хто, щоб не переходити на особистості, давним-давно, задовго до російської агресії пропонував "обгородити Донбас колючим дротом". На мою думку, ця теза періодично вкидається владою олігархів. Насправді ми спостерігаємо штучне протистояння культур, що нав'язується владою олігархів. Так, Степ - інший і завжди був іншим. Але це не протистояння, а симбіоз. Задовго до того, як слов'янські князі стали масово одружуватися на половецьких наречених, грецькі поліси на території сучасної України налагодили взаємовигідну торгівлю з кочовими племенами. За минулі тисячоліття Степ і Ліс стали симбіотами – вони не можуть жити один без одного, як не можуть розчиниться один в одному.

Що буде далі?

По-перше, реальна деолігархізація буде неминучою. Деолігархізація реальна, а не показуха, що проводиться в стилі 95 кварталу. Тобто олігархи перестануть фінансувати націоналістів з обох сторін.

читайте такожЧи доречно вважати 9 травня днем ПеремогиПо-друге, Україна не лише посідає перше місце у світі за вимиранням населення, а й давно пройшла критичну демографічну межу. Світова історія не знає прикладів демографічного відновлення етносів при досягненні критично низької риси коефіцієнта фертильності. Ось цю критичну рису ми пройшли давним-давно. Швидкість зменшення населення України становить 436 осіб на день. Цей етнічний склад населення є приреченим. А значить рано чи пізно, так чи інакше, в Україну хлине міграція з усього світу. Це зараз культурному нащадку Великого Лугу може бути ментально чужий нащадок Древлян. А коли одним вашим сусідом стане нігерієць, китаєць, або араб, то відразу місцеві представники культурних традицій Лісу і Степу стануть рідними і близькими. Протиріччя зникнуть самі собою.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред