Заліт року: ТОП феєричних провалів київських виборів

Несподіванкою виборів мера Києва став результат Олександра Попова, який, судячи з усього, має найбільші шанси поборотися за місце київського градоначальника з чинним мером Віталієм Кличком у другому турі. Поки що складно пояснити такий прорив Попова застосуванням "сіток" або інших методів, що дозволили йому стати другим. У будь-якому разі, його медійна кампанія не була активною і агресивною.

До того ж, відрив Попова від іншого кандидата, який опинився на третьому місці невеликий – 2-3%. Одні екзит-поли кажуть, що на третьому місці – Притула, інші – що Верещук. Також у списку лідерів опинився "старий господарник" Омельченко, але це зрозуміло: у Києві є запит на "старих господарників". На цьому запиті вдало зіграли і Попов, і Омельченко.

Крім того, за Поповим стоїть Льовочкін, що володіє величезним впливом на Київ і низку його районів.

Тим не менше, все це не особливо спрацювало, тому що у Кличка, незважаючи на все, було кілька плюсів, які дали такий результат. Він почав латати інфраструктуру, це стало помітно і по низці магістралей, і в плані освітлення міста, і розв'язки почали будувати. Тож у Кличка в цій сфері були конкретні досягнення.

читайте такожЗеленський замість перемоги на виборах виклопотав ляпасПлюс сам по собі бренд Кличко – дуже сильний. До того ж, у нього досить потужна команда.

Тому не було особливих сумнівів у тому, що Кличко посяде перше місце на виборах мера. Виникало лише питання, в якому турі він переможе – в першому чи другому.

Однак найважливіше в київських виборах – це провали. Київська виборча кампанія була дуже дорогою і амбітною. Всім політичним силам було важливо показати, що вони мають хороші позиції в столиці, тому що Київ розглядається з точки зору великої політики і з прицілом на дострокові парламентські вибори.

Найбільший провал у Києві – це результат Слуги народу і кандидата в мери від влади. Ірина Верещук отримала менше голосів, ніж "слуги" розраховували. Однак це не дивно, адже її кампанія була абсолютно неефективною і беззубою.

"Заліт" року – це, звичайно ж, Пальчевський. Яку кількість бабла було викинуто на цей проект! Яку кількість реклами вилито на голову київських виборців! Але зрештою це ніяк не допомогло Пальчевському не піти по стопах Думчева.

На Пальчевського чекає фіаско в дусі Думчева, тому що, судячи з екзит-полів, він не просто не проходить у другий тур і навіть близько не підходить до показників того ж Попова, але і його партія, яку так голосно назвали – Перемога Пальчевського, має всі шанси провалитися і не пройти до Київради.

Отже, гроші, які влили Столар і компанія в цей проект, виявилися викинутими на вітер.

Історія з російським паспортом Пальчевського зіграла свою роль, але для його електорату це не було критичним. Тому що його електорат – умовно кажучи, "ватний". Якщо електорат ОПЗЖ – це більш радикальна версія прихильників "русского мира", то електорат Пальчевського – менш радикальні і закамуфльовані прихильники "русского мира".

читайте такожМісцеві вибори послужать початком проблем для ЗеленськогоПальчевський тільки базікав, не показавши толком команду, не надавши ніякої конкретики. До того ж, він вів не стільки київську, скільки загальнонаціональну кампанію, що вносило суттєвий дисонанс, оскільки київська кампанія вимагала інших меседжів.

До речі, і Верещук вела дивну кампанію: її меседжі були такі ж розпорошені, як і Пальчевського.

Тож неправильне позиціонування Пальчевського призвело до того, що були витрачені величезні гроші, але при цьому навіть не була показана команда. Тези, які він поширював, не були підтверджені ні командою, ні фактажем. Наприклад, Пальчевський стверджував, що безкоштовна медицина "обґрунтована" – чим і ким вона "обґрунтована", ми так і не дізналися…

Приклад Пальчевського продемонстрував, що можна скільки завгодно малювати собі рейтинги і заливати на всіх ресурсах оцінку якихось соціологів про те, що у Пальчевського є всі шанси перемогти Кличка, але, якщо у тебе немає ні нормальної оргструктури, ні тямущої команди – нічого, крім бабла, краху не уникнути.

Якщо говорити про другий тур виборів мера, то, хто б не вийшов у нього з Кличком – Попов або Верещук, або Притула, перемога Кличка очевидна. А, схоже, у другому турі буде Попов, але він для Кличка – зручний спаринг-партнер: його точно не підтримають ті люди, які виходили на Майдан, а таких у Києві багато.

Притула – теж вигідний спаринг-партнер для Кличка через його безглуздість. Адже на тлі "бла-бла-бла" Притули Кличко виглядає міцним господарником, який розуміє, як працює міська економіка.

читайте такожВоскресіння Порошенка і печаль Зеленського: перші підсумки виборів-2020Крім того, не підуть Притулі на користь і позиції голосу – після всього того, що витворяв Вакарчук своїми "йду-не йду", позиції цієї політичної сили істотно підірвані.

Якби Верещук набрала більше голосів і пройшла б у другий тур, це було б цікавіше. Тоді б офіс президента міг її проштовхувати на позицію голови КМДА, особливо якби Верещук зуміла набрати у другому турі 20-30%. Але цього не буде, тому можна говорити про те, що Зеленський в Києві зазнав повного фіаско. Для партії влади в цілому ці вибори – фіаско.

Що стосується Київради, куди, судячи з усього, проходять УДАР, європейська солідарність, Слуга народу, Голос і Батьківщина. Ситуація цікава тим, з ким буде створювати коаліцію Кличко. Хоча забудовники і київські групи впливу розіпхали своїх людей за списками всіх партій.

Однозначно за підсумками цих виборів Кличко в Київраді отримає більший простір для маневру, ніж було у нього раніше.

Адже після попередніх виборів Кличко був пов'язаний зобов'язаннями і домовленостями Порошенка з Фірташем і Льовочкіним. Тепер Кличко буде більш вільний. Хоча говорити, що в результаті цих виборів Кличко вирвався на широкі простори, рано, тому що вплив київських груп на формування списків був дуже великий. Тому потрібно ще подивитися, хто саме пройшов до Київради…

Головна інтрига – з ким УДАР формуватиме коаліцію. Євросолідарність і Порошенко підлизувалися перед виборами до Кличка. Кличко як політик, звичайно, може піти на коаліцію з ЄС, але він, по-перше, не особливо любить Петра Олексійовича, а, по-друге, буде намагатися маневрувати, щоб зберегти хороші відносини з владою. Тому, швидше за все, коаліція буде зі Слугою народу.

Юрій Романенко, керівник політичних програм Українського інституту майбутнього, спеціально для Главреду

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред