Американці остаточно втратили свою Америку

У США відбулася безпрецедентна подія - захоплення його прихильниками Капітолію, бійки, стрілянина і навіть жертви. І це не просто шумовий інцидент без наслідків, аж ніяк. В історії США були події, коли штурмували університети і жорстко гасили протестувальників, і в тих замісах були десятки вбитих. Всяке було. США ж не Ліхтенштейн і там від нудьги точно не вмирають.

Але ті - криваві і дуже жорсткі протистояння - це завжди був конфлікт між владою і якоюсь частиною суспільства. А так як влада в США регулярно змінюється, то і конфлікти регулярно спускали пар. Ну так, потоптали студентоту ("вони ж діти!"), але ж це не ми, це наші "попередники". І так у всьому, від справи "Іран-контрас" до нашого "кольчужного скандалу".

читайте такожЧим протести в Америці відрізняються від українського МайдануАле тепер в Америці все інакше. Демпартія провела у себе прискорену майданізацію України. Поділила своє населення на сорти. І сама ж виростила гігантський внутрішній конфлікт, який виборами вже не гаситься.

Конфлікт в США так, як і у нас, почався з культури і мистецтва. Щоб одну частину України клинило від словосполучення "російський борщ", це ж потрібно постаратися. МЗС України воює з ресторанним гідом "Мішлен", який шляється по шинках Москви. І це не черговий сатирико-абсурдний роман Крістофра Баклі. Це сучасна Україна з усіма її клінічними особливостями.

У США все почалося в кіно. Легким рухом руки модна тема "захист прав меншин" перетворилася на повноцінну диктатуру цих самих меншин. Я ж ще пам'ятаю вихід "Горбатої гори" якихось 15 років тому. Чудовий був час. А пам'ятаєте, в чому полягали чудеса? Одні могли зняти фільм про геїв-ковбоїв і отримати за це "Оскари". А інші, наприклад, в "Дуже страшному кіно" або "Сімпсонах" висміяти цей фільм до свинячого вереску.

Тоді здавалося, що саме це і є ідеал свободи. Всі ці геї, чорношкірі і феміністки виглядали такими мімішечками, які нікому особливо не заважають в світі реальних речей. Але так вийшло, що саме світ реальних речей дуже сильно заважав цим мімішкам.

читайте такожКризи в США вже немає-почалася катастрофаЯкісь 15 років і світ в США перевернувся. Сьогодні знімають фільми про епоху Генріха VIII, і там будуть в головних ролях бродити лорди-чорношкірі.

Америка стала зовсім іншою. Ось вам новина з минулого року - "Біржа NASDAQ зажадала ввести геїв в раду директорів". Ось що спільного у фондової біржі з анально-статевими відносинами? Виявляється, рада директорів. І це знову не роман Крістофера Баклі.

Тому, поява в Америці Трампа - це був не збій системи. Це був бунт суспільства реальних речей. Суспільства, де можна було знімати фільми на кшталт "Таксиста", в якому двоє білих можуть застрелити чорношкірого грабіжника, і ніхто це навіть не додумався розглядати під соусом расизму.

Але американці втратили ту Америку. Тепер у них теж російський борщ. А трампісти - це тупі відморозки, які слідувати за тональністю ЗМІ, підконтрольних Демпартії. І, зауважте, що демократи (слово, до речі, давно вже стало бродячим евфемізмом) взагалі не люблять хоч якогось публічного батлу ідей. Тактика у них абсолютно сталінська - вішаємо ярлик і закриваємо рот. Поки, правда, без розстрілів. Практично всі провідні соцмережі США - Твіттер, Фейсбук, Інста – знесли або заблокували акаунти Трампа після подій біля Капітолію. А до цього той же Твіттер майже всі підряд пости Трампа позначав ярликом "спірний контент".

читайте такожПутін жорстоко поплатиться за Американський майданБайден без сумніву стане президентом. Хоч тушкою, хоч опудалом, але його внесуть в Білий дім. Але тепер Байден - не президент всієї Америки, точно так само як Порошенко ніколи не був президентом всієї України. Демпартія всі 4 роки гасила Трампа. Вішала ярлики, зробила з нього російського агента, неадеквата і расиста. А Трампа все-таки обирав не пленум ЦК КПРС, а пересічні американці. І це їх чотири роки ображали і принижували. І так само образливо і принизливо відбувається прямо зараз трансформація влади в США. Тепер і вони дотр*халися у взаємній ненависті до російського борщу.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред