Скільки нас залишилося: демографічна прірва, яка вирішує майбутнє України

Про що ви дізнаєтесь:

• Скільки українців проживає на території України
• Головні причини зменшення кількості українців

У 1990-х роках цифра "52 мільйони" звучала як аксіома. Сьогодні ж Україна переживає найбільше демографічне випробування у своїй сучасній історії. За оцінками Інституту демографії, на підконтрольних Україні територіях нині проживає близько 28 мільйонів людей. Главред розповість про головні причини зменшення кількості українців.

Питання "Скільки нас?" перестало бути сухою статистикою — воно стало питанням виживання держави.

Як наголошує журналіст і дослідник Акім Галімов, демографічна криза є наслідком не одного фактора, а 150-річного ланцюга трагедій, міграцій та політики знищення.

П’ять хвиль, які розсіяли українців

За різними оцінками, поза межами України сьогодні живе близько 25 мільйонів українців та їхніх нащадків. Це результат п’яти великих хвиль еміграції, кожна з яких мала свої причини — від економічного відчаю до порятунку від терору.

Перша хвиля (кінець XIX ст. – 1914): земля як мрія

Українці Галичини та Буковини тікали від перенаселення і бідності. Почувши про безкоштовні землі в Канаді та США, селяни продавали все майно, щоб оплатити квиток на пароплав.

Саме тоді Іван Пилипів і Василь Ілиняк стали першими офіційними українськими колоністами в Канаді. Водночас із підросійської України селян масово переселяли на Далекий Схід — у так званий Зелений Клин, обіцяючи пільги, які згодом скасували.

Друга хвиля (1920–1939): політичний порятунок

Після поразки визвольних змагань і встановлення радянської влади Україну залишили військові УНР, інтелігенція, науковці та діячі культури.

Центрами еміграції стали Прага, Варшава й Париж. Більшість емігрантів були переконані, що це — тимчасово: вони готувалися повернутися і відновити незалежну державу.

Третя хвиля (1940–1954): втеча від ГУЛАГу

Після Другої світової війни мільйони українців опинилися в Європі як остарбайтери або в’язні концтаборів. Понад 200 тисяч з них категорично відмовилися повертатися в СРСР, розуміючи, що на батьківщині на них чекають репресії.

Саме ці люди стали ядром сильних українських громад у США, Канаді та Австралії, десятиліттями залишаючись голосом України на Заході.

Рекомендуємо:

Міф про "одну мову": чому українська, польська та російська — це різні світи

Четверта хвиля (1987–2014): економічний розпад

Відкриття кордонів наприкінці існування СРСР збіглося з тотальним зубожінням. Країну залишали мільйони молодих фахівців, науковців і студентів.

Ця хвиля інтегрувала українців у глобальний світ і подарувала міжнародну впізнаваність — від наукових до культурних здобутків, зокрема відомих зірок українського походження.

П’ята хвиля (2022 – дотепер): втеча від війни

Повномасштабне вторгнення Росії спричинило найбільший і найшвидший відтік населення в історії України. За різними оцінками, від 5 до 7 мільйонів людей були змушені покинути країну.

Це не еміграція вибору — це вимушене виживання.

Відео про те, скільки насправді українців зараз проживає в Україні, можна переглянути тут:

Хто винен в тому, що кількість українців зменшується

Росія протягом століть залишалася ключовим чинником демографічної катастрофи України.

Окрім воєн, населення нищили:

• штучні голодомори (від 3,9 до 4,5 млн загиблих);
• розкуркулення та масові депортації;
• каральні операції, зокрема операція "Захід" 1947 року, коли за одну добу було вивезено 78 тисяч людей.

Паралельно радянська влада цілеспрямовано заселяла українські регіони переселенцями з РРФСР, прагнучи не лише компенсувати втрати робочої сили, а й розмити національний опір.

Народжуваність як червоний сигнал

Сьогодні коефіцієнт народжуваності в Україні впав до 0,9. Для простого відтворення населення необхідний показник не нижче 2,1.

Це означає, що без: повернення мігрантів, масштабної сімейної політики, переосмислення ролі діаспори, населення країни й надалі стрімко скорочуватиметься.

Чи можливе відродження

Історія дає відповідь: так.

У 1948 році населення Ізраїлю становило лише 800 тисяч осіб. Завдяки системній політиці репатріації та ідеї "дому для всіх євреїв" країна зросла до 10-мільйонної держави.

Українці світу — не проблема, а ресурс

Сьогодні світова українська спільнота налічує близько 59 мільйонів людей — з урахуванням діаспори, мешканців окупованих територій та вільної частини країни.

Діаспора завжди була опорою України — від символічних жестів на світових аренах до багатомільярдної підтримки ЗСУ під час війни.

Кордони можуть розділяти території, але не повинні розділяти людей.

Україна має стати центром тяжіння для всіх своїх синів і доньок — незалежно від того, в якій хвилі еміграції опинилися їхні предки.

Наш головний потенціал — не лише в цифрах, а в здатності залишатися єдиними, коли йдеться про право на вільне майбутнє.

Вас може зацікавити:

• Самодурство, параноя і смерть: закономірності російської історії
• Колись із ним ходили усі гуцули: названо справжній символ сили Карпат
• У Києва була друга, майже забута назва: історик розповів про загадковий топонім

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред