Не казки, а шифр: яку історію України заховав Микола Гоголь

Про що ви дізнаєтесь:

• Що приховував у своїх творах Микола Гоголь
• Для чого він це робив

Микола Гоголь увійшов у світову літературу як майстер містичної прози. Проте за образами відьом, чортів і фантастичних пригод приховувався глибокий історик та свідомий патріот. Дослідження його творчості відкривають несподівану істину: "Вечори на хуторі біля Диканьки" — це не просто збірка фольклорних оповідань, а зашифроване послання про трагедію знищення українського козацтва.

Використовуючи містику як камуфляж, Гоголь намагався обійти імперську цензуру й розповісти правдиву історію свого народу — ту, яку офіційна наука Російської імперії прагнула стерти або перекрутити. Главред розповість більш детально.

Гоголь як історик: заборонена мрія

Як розповідають на каналі "У пошуках істини", захоплення історією України розпочалося ще в Ніжині. Там Гоголь дбайливо збирав усні перекази старожилів про козацьку добу, легенди та спогади, які не потрапляли до підручників.

Переїхавши до Петербурга, він мріяв створити фундаментальну багатотомну історію України. Проте швидко зіткнувся з суворою реальністю імперії: єдина дозволена версія минулого зображувала козаків або зрадниками, або напівдикими маргіналами, позбавленими власної державницької традиції.

Містика як спосіб обійти цензуру

Щоб достукатися до читача, Гоголь обрав непрямий, але витончений шлях. Він використав популярний у той час романтичний містицизм, замаскувавши в ньому реальні історичні сенси.

Саме тому поруч із чортами та відьмами в його текстах з’являються реальні постаті — запорізькі козаки, імператриця Катерина ІІ, князь Потьомкін. Їхня роль значно глибша, ніж здається на поверхні.

Рекомендуємо:

Україна зіграла важливу роль: чому Наполеон не захопив Росію

Вакула і Катерина ІІ: алегорія знищення Січі

Сюжет про коваля Вакулу, який летить до столиці за черевичками, приховує алегорію реальної історичної події — останньої аудієнції запорізьких козаків у цариці.

Гоголь зашив у тексті маркери, що вказують на конкретний рік, коли доля Запорозької Січі була вже вирішена. Катерина ІІ та Потьомкін у творі грають роль доброзичливців, тоді як наказ про знищення козацької фортеці вже готувався.

Підмінивши важливу політичну розмову на наївне прохання про черевички, письменник гірко іронізує: волелюбну спільноту знищили не у відкритому бою, а хитрістю та "розчерком пера".

Відео про таємниці Гоголя: містику, Диканьку і ненаписану історію України, можна переглянути тут:

Чому саме Диканька

Диканька стала центром гоголівського всесвіту не випадково. Окрім того, що село було резиденцією впливового роду Кочубеїв, воно мало особливу містичну репутацію.

Краєзнавчі дослідження підтверджують легенди, які Гоголь чув у дитинстві: під селищем простягається розгалужена система рукотворних підземель.

Ці коридори, викопані та вдосконалені козаками, дозволяли цілим родинам зникати під час набігів ворогів. Саме здатність "йти під землю" породила чутки про чаклунів і відьом, що згодом перетворилися на літературні образи.

Ціна містики для самого Гоголя

Містика зіграла з письменником злий жарт. Намагаючись сховати національну трагедію в канонічних сюжетах, він сам поступово потрапив у полон потойбічних образів. Постійна робота зі "страшними" темами виснажила його вразливу психіку.

Гоголь планував видати історію України у шести томах, але від цього задуму залишилися лише уривки. Значну частину матеріалів він знищив у періоди глибоких внутрішніх криз.

Особисті речі та рукописи письменника, які могли б пролити світло на його дослідження, зникли за загадкових обставин під час евакуації в роки війни.

Народна пам’ять перетворила самого Гоголя на містичну постать: довго вірили, що він не помер, а мандрує світом, молячись за майбутнє України.

Гоголь і зашифрована історія

Микола Гоголь створив унікальний літературний феномен. Його твори — це не просто фольклорна "чортівня", а спроба врятувати національну ідентичність у часи тотальних заборон.

Він довів: історію можна не лише писати в літописах, а й ховати між рядками казок — для тих, хто здатен читати уважно й чесно.

Вас може зацікавити:

• Чому відмовлятися від "Повісті врем’яних літ" — подарунок для Росії
• За що насправді люблять СРСР: що приховувала ностальгія
• Паразити тут ні до чого: чому свинина стала релігійним табу

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред