В останні тижні в окупованій країною-агресором Росією Чечні сталися кілька вибухів біля поліцейських дільниць. На тлі цього глава Чечні Рамзан Кадиров став активніше висловлюватися про війну в Україні після довго мовчання, а українська влада ввела нові санкції проти однієї з дочок ватажка Чечні.
В інтерв'ю Главреду член президії уряду тимчасово окупованої Росією Чеченської республіки Ічкерія, представник ЧРІ у Франції, племінник Джохара Дудаєва Муса Таїпов розповів, чому в Кремлі бояться вибуху на Кавказі, чи утримає Кадиров владу в разі програшу Росії у війні, що чекає Україну після перемоги і чому розвалу РФ ще доведеться почекати.
Президент України Володимир Зеленський ввів санкції проти дочки Рамзана Кадирова. Оскільки про неї практично немає даних у відкритому доступі, не могли б ви пояснити, в чому може бути причина введення обмежень саме проти дочки, а не самого Кадирова або його сина, який знаходиться на виду?
Ви знаєте, в діях української влади я іноді не бачу логіки. У нас є таке прислів'я: "Побоявшись вдарити коня, відшмагав сідло". Тому я не бачу тут логіки. Почнемо з Кадирова – він просто призначенець, глава окупаційного режиму. Це – функція. І роль Кадирова, і його вплив сильно перебільшені. У мене іноді складається враження, що прес-служба Кадирова знаходиться в Україні, тому що українські ЗМІ його так підносять, ніби він президент Росії, він вирішує і проводить військові операції і так далі. Я цієї логіки не розумію.
Припустимо, колаборант Аксьонов в Криму, хіба він щось вирішує? Чи ватажки Луганської, Донецької, Херсонської окупаційної адміністрацій? Вони – ніхто. У чеченців є дуже гарне прислів'я: "Хто не знає свого ворога, той раб". Ворог України – імперська Росія.
Ви бачили, що робить собака, коли її б'ють палицею? Вона її кусає. Іноді мені буває соромно дивитися і читати заголовки ваших Ютуб-каналів. Вони якось негідно поводяться (не в образу буде сказано). Завжди потрібно знати причинно-наслідковий зв'язок. В тому числі, і медіа в Україні повинні відстежувати і розуміти це, доносити до аудиторії. В України не настільки багато сил, щоб їх розпорошувати на всякі дрібні сошки. Потрібно знати ворога, потрібно позначити його. Донька Кадирова – хто вона? Вона командує дивізіями, батальйонами, полками, розробляє військові операції? Ні, це просто дочка Кадирова. Ну призначив він її кимось, чи то в культурі, чи то ще десь, але у Кадирова ще є домашній звіринець – може проти них теж санкції ввести? Проти коней, тигра, який у нього, кажуть, є, лева десь в клітці, можливо крокодила. Це щось принизливе – не в образу буде сказано, але мені сумно це спостерігати.
Все-таки хотіла уточнити у вас з приводу Кадирова. Наскільки правдиві, на вашу думку, чутки про його хворобу? Як ви вважаєте, що з ним відбувається?
Це питання не до мене, а до Закаєва. У нього є інсайдери, він бере його кал, сечу, знає його стан здоров'я. Я не займаюся конспірологією, ворожінням, не вангую. Я взагалі не вважаю Кадирова суб'єктом. Це об'єкт для маніпуляцій імперії. Захворів він, чхнув, спіткнувся десь – мене це не хвилює. Я знаю одне – щойно у Росії погіршиться ситуація, всі ці мильні бульбашки луснуть. Це – мильні бульбашки, вони блищать, за ними цікаво спостерігати, але вони дуті.
А до яких пір цей "мильна бульбашка", як ви висловилися, буде потрібен російським спецслужбам?
Я не перебільшую, але справа в тому, що Чеченія (не Чечня), Ічкерія – найважливіший регіон на Кавказі. Якщо там спокійно – Кавказ спокійний, якщо ні, то Кавказ вирує. На Кавказі найважливіший народ для імперії, народ – бунтівник – чеченці. Якщо за часів царизму війна тривала 25 років і втрати Росії були незрівнянно вищі, ніж у війні з Францією. Як довго це триватиме – я не знаю. У Росії не тільки майбутнє, у неї і минуле непередбачуване. Там кожен цар (а в Росії лише царі) пише свою історію, і тоді найбільша увага приділялася чеченцям. За радянських часів в союзних республіках районні відділи КДБ були тільки в районах, які мали зовнішні кордони, а у нас тоді не було зовнішніх кордонів, але ми були єдиною республікою, де такі відділи КДБ були в кожному районі.
Як Сталін став "царем"? Тоді була Закавказька Республіка, Грузія, Вірменія, Азербайджан заявили про незалежність, проголосили суверенітет. На Північному Кавказі була проголошена Гірська Республіка, і тоді потрібно було Закавказзя, щоб підперти Північний Кавказ. Тоді ще не було поняття "злодій в законі" і говорили, що Сталін шляхом маніпуляцій прийшов до влади, але я думаю, що його висунули у владу. Точно так само сьогодні з Шойгу – кажуть, що його знімуть з посади, називають фанерним генералом і ображають. Але чому його тримають на посаді? Він – тувинець, а Тува була приєднана до СРСР ще у військовий період. На Далекому Сході тувинці в сучасній Росії вважаються кримінальним народом. Виходячи з цього, його і тримають. А якщо його зняти, що станеться – Тува може в будь-який момент збунтуватися. На початку 90-х, в кінці 80-х у Туві відбувалися події, які загрожували розвалом Далекому Сходу. Там ще є буряти, які теж мріють про суверенітет. Їх розділили між чотирма суб'єктами, хоча це єдиний народ. Точно так само відбуваються події і на Кавказі, і в той час Сталін там з'явився не просто так. Зараз Закавказзя, а саме Азербайджан і Вірменія зчепилися через Нагірний Карабах, хоча згідно з міжнародним правом це – суверенна територія Азербайджану. Проте, поки "миротворці" Росії там присутні, а конфлікт триває, Росія має там владу. Ситуацію в Грузії ви теж розумієте – вона, по суті, знаходиться в режимі внутрішньої окупації, де Іванішвілі через його квазіпартію контролює Грузію. На Північному Кавказі очікування і тому, хто знаходиться там при владі, будуть робити будь-які преференції тільки для того, щоб він контролював ситуацію. Це не данина, це плата за лояльність, якою користується Кадиров. Він не дуже розумний і не освічений, але він діє інтуїтивно (або у нього є хороші радники). І тому я б не здивувався, якщо Пригожин або Кадиров стануть президентом Росії.
Як ви вважаєте, чи є такі амбіції у самого Кадирова і чи може бути такий план у російських спецслужб як заміни Путіна, більш медійної?
Головне їхнє завдання – зберегти цю імперію. Демократичний шлях ми відразу відкидаємо, тому що це неможливо. Якщо Росія стане демократичною, то всі однозначно розбіжаться. Отже, потрібно зберегти вертикаль, а це можна зробити тільки за однієї умови – при тотальному контролі. Хто його може забезпечити, той і буде.
Тобто незалежно від персоналій, так?
Абсолютно. За радянських часів у чеченському середовищі існувала така розмова, що нібито ми дурні і весь час б'ємося з імперією, а потрібно було, як євреї, вірмени проштовхувати своїх у владу і через них потім захопити владу. Такі наративи проштовхували, в основному московські чеченці. Як я розумію, ці наративи зараз теж присутні, при тому що кожен чеченець знає, хто вбивав їх батьків, предків і неможливо, щоб вони не знали і не пам'ятали про це. Ймовірно, вони розраховують, що в довгостроковій перспективі вони займуть якісь знакові посади. Зараз, серед чеченомовних росіян розвелося генералів, як собак нерізаних. Їх потихеньку проштовхують. Хто це робить, я не знаю, але генералів дуже багато. Наприклад, Кадиров – генерал-полковник, хоча це людина, у якого немає середньої освіти. Але при цьому він кандидат наук, академік трьох академій РФ. Уявіть тоді рівень освіти, якщо Кадиров при цьому академік.
Хотіла б уточнити у вас, якщо вже ви заговорили про те, що чеченці пам'ятають, хто вбивав їх родичів. Як ви вважаєте, що буде відбуватися в Чечні після Кадирова (адже колись же це станеться)? Наскільки в нинішній Чечні сильні протестні настрої-чи може, умовно кажучи, спалахнути полум'я в Чечні і далі розкинутися по Росії?
По-перше, у нас за дві війни вбито понад 300 тисяч наших співгромадян, при тому, що населення на момент початку війни становило близько 1 200 000. Тобто кожен четвертий з нас убитий.
По-друге, коли ми воювали, весь світ спокійно спостерігав. Зараз Україні все в тій чи іншій мірі допомагають, або хтось нишком допомагає Росії. Нам ніхто не допомагав, всі допомагали Росії. Ви, напевно, не в курсі, що Росії видавали кредити, надавали військову та іншу допомогу для війни проти нас. Тепер чеченці, на щастя для нас, стали розумнішими і навчилися чекати.
Я знаю одне – якщо там щось трапиться, то це буде одномоментно, різко і несподівано для всіх. Може виникнути іскра, як в загазованому приміщенні, і спровокує вибух. Там не буде ніякого перманентного переходу – це неможливо, оскільки накопичилося дуже багато злості. І цього я боюся, тому що найчастіше страждають невинні, адже винні сховаються десь в Дубаї. Я не впевнений, що вони потім залишаться живими, тому що зараз немає такого куточка, де немає чеченців. Але якщо цей режим впаде, то мені навіть страшно уявити, що буде.
Ви маєте на увазі режим у Чечні чи в Росії взагалі?
У Росії в цілому і в Чеченії теж.
Росія передбачувана тільки в своїй імперській хижості, в іншому вона непередбачувана.
І потім, коли зараз кажуть, що вона розвалиться, я на це дивлюся з часткою скепсису, тому що, як я писав багато разів, цей паркан тримають ззовні. Розвалу Росії бояться всі сусіди. Хімічне, Бактеріологічне, ядерне, стрілецьке озброєння – величезна маса зброї і те, до кого воно потрапить, лише нагнітають ці страхи. Насправді, коли розпався Радянський Союз, хоча це, скоріше, був керований розпуск, адже не було суверенних республік, крім трьох балтійських. І коли я писав, що після розвалу СРСР крім них незалежною була і Ічкерія, адже основою завжди є економічний суверенітет. Тобто був економічний суверенітет, воля народу і політичне керівництво, яке відстоювало цей шлях, грунтуючись на волі народу. В інших республіках колишнього СРСР партократи і номенклатура так і залишилися у владі, в тому числі, і в Україні. Нагадаю вам одну річ – Україна входила до десятки світових експортерів озброєнь. У вас був найсильніший ВПК, а на момент розвалу СРСР рівень життя в Україні був вищим, ніж у Росії. Куди він потім злився?! Коли я написав, що все попереднє керівництво України я б закликав до відповіді, багатьом це не сподобалося. Наприклад, стратегічна авіація, ось ці Ту, які з Каспію і з території РФ запускають ракети по Україні, ви їх віддали. Ця війна надовго, я впевнений. Дай бог, щоб вона швидше закінчилася, але я б зараз зайнявся відновленням ВПК і випуском власних озброєнь. Не дай бог зміниться ситуація в Європі (а ця тенденція присутня, тому що бізнес завжди аморальний, він ніколи не був патріотичний), тому Україні потрібно відновлювати власні сили і ресурси.
Ми з вами говорили про Чечню. Якщо Кадирова не стане, буде його син, адже саме для цього намагаються якось готувати грунт. Ви сказали, що найголовніше для Кремля, якщо я вас правильно зрозуміла, утримувати ситуацію на Північному Кавказі. Чи готові спецслужби допомагати синові Кадирова і як ситуація розвиватиметься далі – чи зможуть вони це утримати?
Нинішня ситуація у нас вдома залежить від ситуації в самій Росії. Багато що залежить від результату війни в Україні. Спецслужби, звичайно, будуть намагатися утримати ситуацію, але, розумієте, теорія керованого хаосу приблизно присутня і в Росії. Це означає вплив за відхиленнями – є широкий спектр, за яким можна робити певні дії, але відхилення реагує тільки на якісь конкретні дії. Тому я не можу сказати, що російські спецслужби повністю контролюють ситуацію – завжди втручається пан випадок. Наприклад, Юсуп Тімерханов, який убив полковника-насильника Буданова, на чий похорон прийшли мільйони людей з усього Північного Кавказу. Влада тоді злякалася. Тобто статися може все, що завгодно.
Готувати вони можуть і сина, і онука, і дочок, але в чеченському менталітеті немає поняття успадкування влади, таке можливо тільки при зовнішній підтримці. І якщо зовнішня підтримка ослабне, то не буде і режиму, адже він тримається на багнетах і фінансах Росії.
Те, що українська влада і медіа акцентують увагу на національній приналежності російської армії – це величезна помилка. Тому що тоді виходить, що напала не Росія, а якісь етнічні банди, а самі російські хороші. Мовляв, братів-слов'ян змушували, а так вони нас люблять. Українцям потрібно позбутися цієї павутини. Я не виступаю за колективну відповідальність, але Росія як держава винна. У Німеччині теж були хороші німці, але тим не менше їм всім довелося пройти через денацифікацію, вони всі покаялися. Якщо з Росією цього не станеться, в перспективі нас будуть точно такі ж ексцеси. Всі ці "хороші росіяни", які катаються по Європі, про що думають?
Ймовірно, про те, що все закінчиться, і вони будуть жити, як раніше.
Так, їм потрібно прийти до влади. Вони в образі тільки тому, що їх відігнали від корита, з усім іншим вони згодні. Їх зачепило те, що вони не змогли взяти Україну "за три дні". Якби росіяни змогли, вони б зараз були в перших рядах, вихваляли і оспівували. Всі вони брали участь у створенні цього режиму, у них особиста образа. Потрібно чітко усвідомити – немає хороших росіян чи поганих. Є чужі росіяни і є ваші росіяни, які проживають на території України, вважають себе українцями і воюють на боці України. Тобто ті, хто прийняв менталітет і пов'язав своє майбутнє з цією країною, її народом, і є частиною цього народу.
Чи вірите ви в те, що Росію як державу в осяжному майбутньому можна буде притягнути до відповідальності? Чи дадуть це зробити? І що потрібно нам зі свого боку робити, щоб це сталося?
Реально зараз це неможливо зробити.
Чому?
Уявіть собі терориста, який входить в натовп з гранатою, висмикує чеку і каже: "Ідіть, заарештуйте мене". Путін і є цим терористом, тільки у нього граната ядерна. Хто його заарештує? Вірменія, яка підписала Римський статут, Таджикистан, Німеччина? Декларації про це – лише понти. Росії на сьогоднішній день навіть в такій ситуації є що запропонувати цьому світу. А що може запропонувати Україна чи Ічкерія? Ми їм нецікаві, ми – тягар. І ми – об'єкти світової політики. Україна повинна стати суб'єктом. На сьогоднішній день через ставлення до України змінюються уряди, ті чи інші політичні партії приходять до влади або зникають з політичної арени.
В України склався величезний авторитет, і зараз цю ситуацію потрібно використовувати так, щоб тема України не сходила з перших шпальт. Я спостерігаю тут за українською діаспорою, і робота з нею недостатня. Тому що потрібно проводити масові акції навпроти посольств Росії в країнах ЄС. Українці не повинні забувати, що поки вони тут у безпеці, країну, звідки вони родом, бомблять. Ніхто не знає, куди потрапить наступна ракета, і весь народ України знаходиться під загрозою. І ті люди, які знаходяться тут, в Європі, не мають права забувати про це. Я спостерігаю за ними і стає сумно – є активні, які збирають гроші, але крім грошей потрібна ще й політична активність. Тому на це МЗС України має звернути увагу своїх співробітників. Зараз на Заході у зв'язку з війною в Україні через зростання цін та інфляцію з'являється невдоволення. Росія вміє використовувати ці нюанси, і врешті-решт настрої можуть змінитися. І це небезпечно. Я завжди розглядаю всі варіанти, починаючи з найгіршого. Коли була війна з Ічкерією, ми теж спочатку були на хвилі, а потім набридли. На жаль, приходить втома. І цієї втоми потрібно намагатися уникнути.
Що, на вашу думку, чекає Україну, якщо нам, наприклад, стануть допомагати менше? До чого це може призвести – до того, що Росія зміцніє і заново почне війну вже в Європі?
Зараз Росія не в змозі піти на Європу, але як зміцніє – піде. На тих позиціях, на яких вони зараз перебувають, вони чинять тиск. Такі кидки про те, що Путін божевільний, Росія застосує ядерну зброю, дуже небезпечні. Путін не божевільний-він якраз абсолютний прагматик, цинічний і підлий. І він, і інші крали не для того, щоб забрати це на той світ – вони знають, що туди ніхто нічого не забирає. І ті "хороші росіяни", хто лякають весь світ ядерною зброєю, грають на руку Кремлю, адже вони лякають Захід. Це Кисельов, Симоньян або Соловйов можуть кричати про те, що вони перетворять світ на попіл, але вони так хочуть жити, що не посміють цього зробити. Для цього до влади в Росії повинен прийти повний відморозок, але поки я таких не бачу. Ядерна зброя – це бумеранг. Якщо його розмістили в Білорусі, то Захід тепер має відновити ядерний статус України і надати їй ядерну зброю. Тоді буде паритет. З хамом можна розмовляти тільки його мовою, а всі вмовляння тут марні.
Давайте все-таки трохи повернемося до Кавказу. Ви говорили на початку, що там є кілька республік, які мріють про суверенітет. Серед них називали Бурятію, Ічкерію. У нинішній Росії, які ще республіки крім Чечні можуть заявити про суверенітет? Або хоча б спробувати це зробити?
Трохи передісторії-на момент розвалу СРСР Ічкерія була союзною республікою. З 1990 року ми не мали ніякого відношення до РРФСР. Усі інші республіки, якщо ми говоримо про Кавказі, мали таку можливість, але вони не зробили цього. Вони провели референдум і заявили про своє бажання перебувати у складі РРФСР. Пізніше вони підписали Федеративний договір і замість РРФСР з'явилася Росія. Ми пройшли весь цей шлях і не мріємо про суверенітет, ми є суверенною республікою в стані окупації. Ми володіли точно таким же правовим статусом, як Україна, Грузія, Азербайджан і всі інші. Татарстан, Башкортостан і інші цього не захотіли, Дагестан навіть декларації про суверенітет не приймав. У них був поет Расул Гамзатов, який сказав, що "ми добровільно не пішли і добровільно не вийдемо".
Тобто, якщо я вас правильно розумію, по суті єдина надія України якраз на Чечню?
Ми і так багато робимо для України – на нашій території було 160 тисяч російських військ. Зараз вище 100 тисяч, і їх не сміють вивести на допомогу, посилають тільки "тіктокерів". І ще, як пишуть українські медіа, кадирівці роблять загороджувальні загони, щоб розстрілювати росіян. А за кого вони переживають? Мочіть з двох сторін і тут треба навпаки говорити, мовляв, спасибі, Рамзан Ахматович, за допомогу, ми знали, що ви пам'ятаєте, хто ваш ворог. Треба працювати по-іншому – ви робите все, щоб росіяни любили його.
Ви сказали, що ця війна може бути довгою. Як ви вважаєте, від чого залежатиме тривалість війни і як надовго це може розтягнутися?
Від ресурсів-політичних, економічних, військових, моральних. Зараз Україні важливо зберегти своїх воїнів, в РФ "бидла" вистачає. Адже коли людина отримує 12 тисяч рублів, а тут 200 тисяч (сума виплат мобілізованим в РФ. - Главред), то уявіть собі – сидить якась Мотрона, дивиться на свого чоловіка-алкаша, як на товар, мовляв, іди повоюй. Якщо тебе приб'ють, 6 або 7 мільйонів дадуть. Тобто цього ресурсу там достатньо. Плюс до всього, у будь-якої війни є моральна сторона. З точки зору моралі Україна абсолютно права, тому що вона захищається. Симпатії завжди на боці того, хто веде справедливу війну. А Росія цікава з точки зору своїх природних ресурсів. Крім того, досі низка західних підприємств не можуть піти з російського ринку, так що уявіть якою була колаборація Заходу з РФ.
Це надовго – маховик великий. Тут зосереджені величезні інтереси, не тільки російські, а й зовнішні. І поки все це буде крутитися, перемелють багато доль, і потрібно готуватися. Україна не має права на програш, тому що тут йдеться про те, бути чи не бути, а Росія не може перемогти. Головне тут те, як себе поведе США, адже вони головний помічник у наданні фінансової та військової допомоги. У міру своїх сил поки надають допомогу Польща, країни Балтії, Чехія, оскільки вони розуміють, що вони можуть бути наступними. Решта діють, виходячи з інтересів і потрібно, щоб ці інтереси завжди замикалися на Україні. Як це зробити – це інше питання. Але це надовго, на жаль.
Надовго, мається на увазі на кілька років, на десятиліття?
Рік-два ще, можливо, буде. Адже санкції Росія обходить. Казахстан, Узбекистан, Вірменія, Грузія точно так же, хоч і трохи дорожче, але все необхідне отримують. Азербайджан об'єднався з Туреччиною і він розуміє, що поки існує РФ, він не вирішить карабаський конфлікт. Вони точно так само отримують, нафту, метали, уран, ліс, енергоресурси – на це завжди знаходиться попит. Сьогодні від країн ОПЕК залежить дуже багато, і з ними потрібно працювати. Я не хочу радити, але я бачу ці недоліки.
Якщо Путін відійде від влади, сам або йому допоможуть це зробити, чи допоможе це прискорити процес завершення війни?
Справа ж не в Путіні – це не він в літаках, танках сидить, це Росія. Ця війна була запланована ще з моменту розвалу СРСР з метою повернення України в лоно РФ. Ми весь час акцентуємо увагу на якихось іменах, а справа ж в самій імперській суті. Коли Джохар Дудаєв говорив про те, що Україна зіткнеться з Росією, це було не просто так. Оскільки він був генералом стратегічної авіації, а генерали стратегічних військ відрізняються тим, що вони мислять стратегічно, на перспективу. Путін з'явився так само, як Гітлер, зігравши на настроях мас. Він – функція, голограма. Зараз усі гадають, скільки у нього двійників, але це просто засмічує ефір. Яка різниця, хто був у Маріуполі, яке це відношення має до війни?! Припустимо, він гей – хіба це полегшило завдання України? Абсолютно ні. Чітка концентрація всіх сил, інтелектуальних, фінансових, економічних, військових, людських – ось що сьогодні потрібно.
Як Україні боротися з російською імперськістю?
Чесністю. З народом потрібно бути чесними. Не потрібно давати помилкових надій, потрібна чесна, об'єктивна розмова. Мовляв, так, друзі, якщо ми програємо, нашої країни не буде. Для чого РФ вивезла дітей з окупованих територій? Для асиміляції, щоб вони забули країну і після того, як підростуть, воювали проти України або іншої країни. Це манкуртизація, адже на території Росії живуть кілька мільйонів українців. Нещодавно Україну бомбив льотчик, чиї батьки живуть в Україні, Маріупольський театр теж бомбив льотчик з українським корінням. Це і є манкурти, точно такі ж, як і чеченомовні – їх батьків, родичів вбивала Росія, але вони воюють за РФ (слава богу, їх небагато, але тим не менше). З народом потрібно розмовляти чесно, а питання корупції у воєнний час потрібно вирішувати інакше. Наприклад, корупціонерів потрібно відправляти на передову – приїхали 3-4 хлопці і туди його забрали. Смертної кари у вас немає, але якщо з боку ворога шмальнуть, це полегшить завдання.
За підсумками цієї війни яким ви бачите подальший розвиток України і що буде з Росією?
Що буде з Росією я не беруся судити, це марно. Що буде з Україною я приблизно знаю. Думаю, що центр сили в Європі переміститься і основою для нього цілком можливо стане Польща, Україна та інші країни Східної Європи. Я в'їхав до Європи в 2004 році і пам'ятаю, якою вона була на той час. Пізніше я туди знову поїхав і не впізнав – вона абсолютно європейська. У поляків з українцями були конфлікти, які абсолютно вирішувані. Якщо буде польсько-український союз, це буде чудово. Плюс країни Балтії, Молдова може до цього підключитися, Чехія, Словаччина, Грузія. Коротше кажучи, може утворитися міцний союз – зачатки його були закладені в 2015 році, коли створювався Балто-Чорноморський альянс. Цей амортизаційний пояс між старою Європою і Росією буде корисний. Перспективи в України величезні, я дуже на це сподіваюся. Плюс я трохи знаю українців – це дивовижний народ-парадокс. Вас неможливо передбачити, і бунтарський дух присутній постійно. Але до цих перспектив доведеться йти ще довго. По-перше, процес очищення займе час. Вже жартувати ніхто не буде – воїни, які зараз воюють, цього не дозволять. У нас народження і смерть позначаються одним словом: щоб щось нове народилося, щось старе має відмерти. І зараз народжується нова Україна, яка здивує весь світ. В хорошому сенсі слова.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Viber
