Путін забрехався і воюватиме до повного розгрому - Ігор Ейдман

​​Путін у рамках засідання Ради РФ з прав людини зробив ряд суперечливих заяв щодо України. Зокрема, кремлівський диктатор знову пригрозив світу ядерною війною за допомогу Україні, а також цинічно зажадав від України репарацій за "руйнування Донбасу".

В інтерв'ю Главреду російський соціолог, публіцист, автор книг Ігор Ейдман розповів про те, чому змінилася риторика Кремля, чи готовий Путін вести "народну війну", навіщо йому знадобився черговий ядерний шантаж і як на путінському режимі позначиться новий контрнаступ України.

Путін за 9 місяців вперше назвав війну в Україні саме війною, а не "спецоперацією", а також сказав про те, що війна може стати тривалим процесом. Наскільки Кремль зараз зацікавлений в такому сценарії, і як він може це використовувати?

По-перше, виступи Путіна можуть бути цікаві тільки в чисто естетичному плані. Тобто як якісь виступи в жанрі театру абсурду, коли людина несе повну ахінею, що не має ніякого зв'язку з реальністю, і можна просто спостерігати за цим, як за феноменом безпрецедентної за масштабом брехні. Тому що вслухатися в те, що він несе, немає ніякого сенсу. Він може нести що завгодно - це як серйозно сприймати Хармса або іншу абсурдистську літературу. По-друге, те, що він сказав конкретно - сказати по правді, порпатися в цих екскрементах, які він ротом вивергає, у мене немає жодного бажання. Але можу відповісти на ваше запитання про те, чи припускав Путін або російське керівництво такий сценарій як тривала війна? Звичайно, ні. Було цілком очевидно, що вони хотіли все завершити досить швидко. Тобто влаштувати не просто анексію України. План був такий (і це проговорювалося у всіх російських ЗМІ в перший момент війни, коли вони ще сподівалися на швидку перемогу) – влаштувати анти-Біловезьку Пущу. Ви пам'ятаєте, що на нараді трьох лідерів держав у кінці 1991 року Кравчук, Єльцин і Шушкевич тоді сказали, що все, Радянський Союз треба розпускати. Путін це дуже болісно сприймає - він безліч разів називав крах СРСР найбільшою геополітичною катастрофою століття. Тобто він, мабуть, вважає, що його історична місія полягає в подоланні наслідків цієї "катастрофи" – відновленні СРСР в тому чи іншому вигляді. Ймовірно, у Путіна, як і у Солженіцина, була ідея "російського союзу" Росії, України та Білорусі, яку той озвучив в кінці 80-х. Путін хотів зібрати Лукашенка, якого він вже повністю прогнув під себе, і нового якогось маріонеткового лідера України (можливо, це був не новий, а старий Янукович, якого, за деякими ознаками, хотіли відновити у владі), щоб вони підписали угоду про створення нової держави на чолі з Путіним. Ось такий подаруночок він хотів собі піднести на 70-річчя і увійти в пору старості в якості "відновника Російської імперії і великого государя".

Треба сказати, що Путін це проговорював і раніше. Більше року тому, виступаючи на так званій гарячій лінії, Путін, відповідаючи на питання про його звершення, сказав, що основне його звершення ще попереду. Тоді ж він сказав, що мусульманські або середньоазіатські республіки не треба інтегрувати в РФ, адже тоді слов'янське ядро Росії розмиється, доповнивши це (в черговий раз) своєю маячною ідеєю про те, що українці і росіяни по суті "один народ". Тобто він вже тоді фактично натякнув, що його мета – це возз'єднання СРСР, але без Середньої Азії і, мабуть, Закавказзя як країн із більшістю неслов'янського населення. Тобто все було заплановано заздалегідь. Хотів він все це робити швидко і спритно, але, на жаль, у нього все це обламалося. Причому він до останнього сподівався, вірив у щось, але оскільки він все-таки не ідеолог, а гопник, то і думає він так само. Мовляв, не вдалося вкрасти шубу, то хоч шапку стягну, тобто якщо не захоплю всю Україну, то хоча б анексую ті області, які вже частково захопив. Тепер він жене нову пургу про те, що Азовське море – внутрішня водойма РФ, і є чотири нових регіони (хоча з цих регіонів після анексії його вже женуть поганою мітлою).

Природно, бо жодної перемоги немає і не передбачається, а поразки Путін допустити не може, тому що вона для нього в цій війні подібна до смерті, адже тоді він втратить владу. А якщо втратить владу, то, ймовірно, свободу і життя, тому йому залишається тільки воювати до повного розгрому. Путін сподівається, що він все-таки переламає ситуацію - війна буде на виснаження, і він якось викрутиться, але насправді це буде війна до повного розгрому. Ніякого іншого варіанту і будь-яких проміжних можливостей домовитися, припинити кровопролиття немає. І тому Путін буде воювати або до реалізації своїх маячних ідей, або до того, коли його просто розгромлять (що неминуче) на полі бою.

Ось ці слова Путіна про тривалу війну, оскільки, як ви сказали, у нього залишився варіант тільки воювати – чи готовий він починати так звану народну війну в Росії? Адже якщо послухати пропагандистів, то вони вже потихеньку починають готувати до цього населення.

Тут є два моменти. З одного боку, в Кремлі багато хто починає розуміти, що війну вони не виграють і їм необхідно вести тотальну війну, щоб хоч якось намагатися протистояти Україні і постаратися вирулити з ситуації, яка для них весь час погіршується. Те ж саме було під час Другої світової війни - коли німці почали програвати, Геббельс зібрав великий стадіон, штовхнув промову і кричав: "чи готові до тотальної війни?". Німці кричали у відповідь:"Так, готові". Після цього вони підтягнули ще більше ресурсів, влаштували тотальну війну, але вона їх не врятувала. Не врятує вона і путінський режим. Однак Путін і сам на це йти не хоче. Тому що ні ментально, не в силу віку і стану здоров'я, ні в силу своєї особистісної специфіки він не може бути вождем народу, що згуртувався та воює. Він не може бути Гітлером або Сталіним, які підім'яли всю країну під себе і були вождями народу, що воює. Путін - людина літня, ледача, сибарит, любитель красивого, солодкого життя. Він не харизматичний, не енергійний, він з великими труднощами і небажанням змушує себе виступати і відчувається, що все це абсолютно не його. Якщо ми порівняємо його з тим же Гітлером, який горів, наче свічка, у своїх виступах, то Путін щось мукає і триндить як старий-доміношник перед такими ж старими-пенсіонерами. А раз він розуміє, що не може бути таким народним вождем, то він думає: "А якщо оголосити народну війну, вождем я бути не можу, то що далі? Мене можуть змінити!". І цього йому не хочеться, тому він весь час намагався робити так, щоб ця війна перебувала десь осторонь від людей. Тож ця концепція народної війни пішла врозріз із самовідчуттям потенційного фюрера Володимира Путіна.

А якщо він не готовий до ведення війни, то, знову таки, від нього лунали заяви з приводу чергового ядерного шантажу. Судячи із заяв західних лідерів, які звучали раніше і почали звучати після, це залякування діяти на них перестало. Тоді кому це було адресоване - це спроба хизуватися перед росіянами?

Путін все-таки намагається залякувати Захід ядерною війною, і не сказати, що це зовсім не діє. Адже якщо розібратися, то чому, наприклад, американці не постачають Україні ракети дальнього радіусу дії? Саме тому, що бояться ядерної війни. Та й німців це теж здорово обмежує в можливостях.

Цей шантаж глобально не грає ролі - не виходить так, як хотів би Путін. Що він стукне по столу і скаже: "Негайно припиняйте допомогу Україні, інакше я буду використовувати ядерну зброю". Такого він, звичайно, зробити не може, тому що китайці, індуси та інші, хто поки що з ним не конфліктує, теж почнуть діяти проти нього разом із іншими країнами.

Тому він проводить ядерний шантаж, але ситуативно. Що це йому дає? Безумовно, це стримує Захід від нарощування військової допомоги Україні та вступу у війну. З іншого боку, це не може йому дати якогось переломного ефекту, повного успіху в цій війні. Так він світ не залякає, щоб той відмовився від підтримки України – цього немає і не буде. Тому у фоновому режимі ядерний шантаж все ж існує.

А на даний момент на що він спрямований, якщо він, як ви говорите, ситуативний?

На даний момент він спрямований на те, щоб обмежити допомогу Україні такими озброєннями, які можуть привести, як вважає Захід, до якоїсь ескалації конфлікту. Наступальних озброєнь з великою дальністю, які можуть вдарити по російських містах. Можливо, ті ж танки, які Захід ніяк не може поставити і переговори по яких все ще ведуться. Я думаю, що в цьому напрямку.

А Путіну це може зараз вдатися? Ну або хоча б на час відтягнути поставки? Чи спрацює його план?

Як я вже сказав, цей шантаж відбувається у фоновому режимі. Поки він не дає стовідсоткового ефекту, але певний результат є. Я думаю, що Захід поки що утримається від постачань далекобійних ракет, якими можна бити по великих російських містах і військових базах. Якби взагалі не було ядерної зброї, з Путіним Захід вже давно вчинив би, як із Мілошевичем, тобто західні збройні сили включилися б у цю війну. Принаймні, точно закрили небо над Україною і, можливо, зробили б і інші дії. Західна конвенціональна зброя настільки краще російської, що вони б просто розгромили росіян досить швидко, якби ті стали рипатися. Але вони бояться зв'язуватися з РФ саме через ядерну зброю. Навіть із Північною Кореєю, у якої від сили є кілька атомних бомб, бояться зв'язуватися. А що вже говорити про Росію, де 90% ядерної радянської зброї вже заіржавіло і згнило. Але і 10% - це все одно загроза для життя десятків мільйонів людей.

Чи може Путін задіяти цю загрозу і перейти від слів до справи, якщо щось піде не за його планом?

Швидше ні, ніж так. Крім того, він не один. Він, звичайно, збожеволів (і це помітно по ньому), зійшли з розуму деякі його соратники типу Медведєва, або, можливо, під впливом наркотиків і алкоголю марять. Але не може бути, щоб зійшли з розуму всі. Та ж російська правляча верхівка не для того крала сотнями мільйонів доларів і не для того влаштовувала собі і своїм дітям красиве життя, просторікувала про нове дворянство, щоб в один момент все це спалити і перетворити на попіл у полум'ї ядерної війни.

Рекомендуємо:

"Ядерній війні не бути": експерт розповів, хто зі світових лідерів дав чіткий меседж Путіну

Також у Путіна була заява про відшкодування Україною збитків, завданих Донбасу та іншим новим територіям Росії. Мовляв, що це "зайвим не буде". Що може означати подібна заява – чого він збирається нею домогтися?

Це - просто принцип звичайного бикування. Захід визнав Росію відповідальною за втрати, яких зазнала Україна. Будуть подальші дії (зараз вони вже готуються) з передачі російських ресурсів, які заморожені на Заході. Тому Путін намагається просто бикувати у відповідь, більше нічого. Взагалі, у всій його промові, як я вже сказав, розбиратися не варто. Вона не варта того часу, який ми будемо на них витрачати, тому що це все – або бикування, або спроби гнилих відмазок – доводить, що диктатор збожеволів. Він і був просто середньою людиною, дрібною шпигунською чекістською міллю, як його називали в Пітері, а в результаті двох з гаком десятиліть правління великою країною і того, що йому з ранку до вечора у вуха наговорювали, який він великий і могутній, у нього розвинулося явне психічне захворювання. І зараз він абсолютно неадекватний, що видно з будь-якого його виступу.

Взагалі, якщо дивитися за заявами не тільки Путіна, але і Лаврова напередодні, вони різко стали поводитися, як переможці, хоча ще недавно було все навпаки, коли вони усіма способами просили переговорів. Що зараз могло змінитися - чому так змінилася риторика?

Мабуть, вони сподівалися на щось. Ми ж не знаємо, але там напевно йдуть підкилимні зондажі з російського боку на Захід. Який-небудь Абрамович туди-сюди літає і говорить про щось з Ердоганом. Ймовірно, в якийсь момент вони сподівалися, що їм вдасться заморозити війну. Вони хотіли б це зробити, щоб остаточно переварити захоплені території і підготуватися до нового етапу війни. І, мабуть, вони відчувають, що їм це не вдається. А раз не вдається, то, значить, треба бикувати - авось, противник злякається і здрейфить. Але це - не політика, а рівень дворових хуліганів-відморозків, пітерських ПТУшників. Але все це несерйозно і розбиратися в цьому безглуздо.

Судячи з настроїв, які зараз є в ЗСУ і звучать від української влади, взимку нічого зупинятися на фронтах не збирається. Якщо все продовжить йти по наростаючій, Україна почне новий контрнаступ – до чого це може призвести - як це позначиться на позиціях Путіна?

Усе буде залежати від обсягу контрнаступу. Якщо Україна проводитиме його так, що російські війська будуть змушені тікати, принаймні, до лінії розмежування до 24 лютого, то це призвело б до падіння режиму. Навіть близьке оточення Путіна, великі чиновники категорично незадоволені тим, що відбувається, тому що вони розуміють, що це авантюра і хотіли б жити так, як вони жили до 24 лютого. А жили вони, м'яко кажучи, непогано, а тепер вони в повному стресі і не знають, що буде далі. А якщо вони побачать, що Путін остаточно облажався і програє цю війну, то вони його усунуть. Таких прикладів в історії було багато. Наприклад, коли італійці почали програвати війну, а американці висадилися на Сицилії, Муссоліні скинула власна фашистська рада – найближчі соратники, включаючи власного зятя. Або як Хрущова зняли його найближчі соратники. Так що все це можливо, і, ймовірно, що все закінчиться саме цим.

Вже наступного року це може статися?

Я сподіваюся, що так. У мене є внутрішнє переконання, що цей режим до наступного Нового року не проіснує.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред