
Читайте у матеріалі
- Чому годинники переводять саме в ніч на неділю
- Чому Зеленський не підписує закон про скасування переходів
- Як зміна часу впливає на серце, сон і психіку
У ніч на 25 жовтня 2026 року Україна знову перейде на зимовий час: о 04:00 стрілки годинників переведуть на годину назад. Попри ухвалений Верховною Радою закон про скасування сезонного переведення годинників, восени 2026 року українці знову житимуть за зимовим часом.
Главред з’ясував, чому Україна досі переводить годинники, чому закон про скасування сезонних переходів не набув чинності та як зміна часу впливає на здоров’я.
Коли в Україні переводять годинник на зимовий час у 2026 році
В Україні перехід на зимовий час у 2026 році відбудеться в ніч із суботи, 24 жовтня, на неділю, 25 жовтня. О 04:00 стрілки годинників повернуть на 03:00, тож одна година повториться двічі, а сама доба триватиме 25 годин. Країна залишить літній час UTC+3 і повернеться до UTC+2.
Смартфони й комп’ютери з доступом до мережі оновлять показники автоматично, а механічні годинники та прилади без автоматичної синхронізації доведеться налаштувати вручну.

Чому годинники переводять саме в останню неділю жовтня
Сама дата не випадкова: її визначає не календар окремого року, а правило, закладене ще 1996 року. Порядок обчислення часу регулює постанова Кабінету Міністрів №509: в останню неділю березня о 03:00 стрілки переводять на годину вперед, а в останню неділю жовтня о 04:00 - на годину назад.
Вихідний обрано через нижчу активність людей: до понеділка є час адаптуватися, громадський транспорт і нічні зміни завантажені менше, а зміна часу менше впливає на роботу підприємств та інформаційних систем. Крім того, міжнародні розклади транспорту простіше синхронізувати саме в період мінімальної ділової активності.
Міністерство економіки, яке інформує про сезонні зміни часу, також нагадує, що аналогічні терміни для країн Європейського Союзу визначає директива 2000/84/ЄС.
"Запровадження літнього часу є загальноприйнятою міжнародною практикою", - зазначали в Мінекономіки.
Чому закон про скасування переведення годинників досі не діє
Чинний порядок переведення годинників міг змінитися ще у 2024 році. 16 липня того року Верховна Рада ухвалила законопроєкт №4201 "Про обчислення часу в Україні", який передбачав встановлення в Україні постійного зимового часу - UTC+2.
Згідно з карткою законопроєкту №4201, 21 серпня 2024 року документ із підписом голови Верховної Ради направили президентові. На цьому його проходження фактично зупинилося.
Проти ухвалення закону виступила громадська організація "Академія наук вищої школи України". Її голова Олександр Наконечний звернувся до Володимира Зеленського з проханням накласти вето.
На його думку, документ ухвалили без висновків НАН, НАМН та провідних університетів, а постійний зимовий час може мати негативні наслідки для частини країни.
"З ухваленням законопроєкту № 4201 Україна відійшла від практики обчислення часу, загальноприйнятої для країн ЄС. Таке рішення важко пояснити з погляду будь-якої політичної логіки", - наголошував Наконечний.

Чому Зеленський не підписує закон про скасування переведення годинників
Звернення науковців стало не єдиним сигналом проти закону. Восени 2024 року з’явилася інформація, що президент не планує підписувати документ.
Співрозмовники BBC News Україна в Офісі президента та президентській фракції розповідали, що глава держави не планує давати закону хід, а термін на його повернення до парламенту вже сплив.
Один із них оцінив можливі економічні втрати від скасування переходів у кілька мільярдів, не уточнивши валюту й розрахунки. Автором законопроєкту був голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, який виступав за постійний зимовий час.
"Спікер проти, це його ідея, тому щоб його не ображати, вето не буде, але й підпису не буде", - сказав депутат від президентської фракції в коментарі BBC.
Ще один співрозмовник видання сформулював головний аргумент противників ініціативи значно коротше.
"В українців вкрадуть їхні вечори", - сказав співрозмовник BBC.
Чому постійний зимовий час може зашкодити сходу України
Аргумент про вечори має цілком конкретну географію. У разі відмови від літнього часу на сході країни влітку сонце сходило б дуже рано, а світловий день завершувався б раніше. Це могло б збільшити потребу в освітленні та позначитися на вечірньому енергоспоживанні.
Схожу логіку обстоював заступник голови комітету Ради з питань економічного розвитку Олексій Мовчан, який виступав проти скасування сезонних змін. У коментарі "Телеграфу" у жовтні 2025 року він пов’язав збереження чинного порядку із ситуацією в енергосистемі та орієнтацією України на Європу.
"Економічно це вигідно, бо менше видатки на електроенергію. Тим паче, що вона у нас не в профіциті зараз. Політично хотілося менше російського, більше європейського", - сказав нардеп.
Чи економить переведення годинників електроенергію
Водночас енергетичний аргумент прихильників сезонних змін дослідники ставлять під сумнів. Чеські економісти Томаш Гавранек і Зузана Іршова в метааналізі оцінили середню економію приблизно в 0,34% споживання.
Сам Стефанчук, обґрунтовуючи законопроєкт, говорив про "сезонний часовий стрибок", який збиває біоритми й загострює хронічні хвороби. За даними опитування групи "Рейтинг" 2024 року, 55% українців підтримували скасування переходів, 39% виступали проти.
Чи переводять годинники в інших країнах
Дискусія про скасування сезонного часу триває не лише в Україні. 2018 року 84% учасників опитування Єврокомісії висловилися за відмову від переходів, а 2019-го Європарламент підтримав відповідну ідею. Однак остаточного рішення країни ЄС так і не ухвалили.
У жовтні 2025 року прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес запропонував зробити 2026-й останнім роком сезонних змін.
Україна при цьому залишається в меншості. За підрахунками Еспресо, сезонні зміни зберігають близько 70 держав, тоді як 120 країн від них відмовилися.
За опитуванням 2021 року, 42% українців виступали за повну відмову від переходів, 25% хотіли постійного літнього часу, 17% - зимового.
Чому зимовий час вважають кращим для здоров’я українців
Окремий аргумент на користь постійного зимового часу - вплив режиму світла і темряви на організм людини. Прихильники такого підходу вважають, що UTC+2 краще відповідає природному світловому режиму значної частини України.
Медичні аргументи на користь зимового часу детально пояснював голова Українського лікарського товариства Луганщини Степан Швидюк в інтерв’ю Суспільному.
За словами лікаря, товариство, яке він очолює, підтримує скасування переведення годинників кожні пів року. Швидюк вважає, що для українців фізіологічнішим є саме зимовий, або східноєвропейський, час.
"Навіть не на біологічному, а на генному рівні, люди, які народилися в Україні, підконтрольні зимовому часовому періоду, не літньому. І тому цей зимовий проміжок часу - переведення називають східноєвропейським або київським, він є найбільш фізіологічним для українців", - розказав керівник товариства.
Лікар також наголошує, що організму людини складно адаптуватися до регулярних змін часу, особливо під час весняного переходу.
"Такі перепади часу: то вперед, то назад - впливають на всі наші біологічні годинники, на циркадні ритми, що приводить до багатьох негативів. Весінній перехід більш агресивний, ніж осінній. У цей період різко збільшуються захворювання, зростають психічні та поведінкові розлади у людей. Виникає агресивність, у багатьох - депресія, в інших - втомлюваність", - розказав лікар.
Як переведення годинників впливає на сон
Серед головних негативних наслідків сезонного переведення годинників Швидюк називає порушення сну. Він пов’язує це з роботою біологічних ритмів та впливом світла на організм.
"Для того, щоб був нормальний цикл сну, потрібен мелатонін. А цей гормон виробляється тільки при наявності сонця. І чим більше ми будемо знаходитися в цьому сонячному періоді - схід сонця і захід сонця, тим краще буде налаштований організм", - пояснює голова Українського лікарського товариства Луганщини Степан Швидюк.
Саме тому лікар вважає важливим, щоб режим роботи та повсякденна активність людей якомога краще відповідали природному світловому дню.
Чому на сході та заході України різний час світанку
Аргументуючи свою позицію, Швидюк звертає увагу на значну протяжність України із заходу на схід. Через географічне розташування різні регіони країни зустрічають світанок і захід сонця в різний час, хоча формально перебувають в одному часовому поясі.
"У нас є на Закарпатті невеличка частина області, яка на хвилину заходить у перший європейський пояс, а Луганщина, Донеччина - на 11 хвилин у третій часовий пояс. Якщо на Луганщині на півтори години сходить сонце раніше, то на західній Україні - на півтори години пізніше. Тому коли переводили на літній час, жителі Луганщини та Донеччини висловлювали невдоволення, бо в них світанки починалися о 3:00", - розповідає лікар.
Водночас перехід на зимовий час може створювати протилежну проблему для жителів західних областей: уранці робочий день може починатися тоді, коли на вулиці ще темно.
Як можна узгодити час для різних регіонів України
Компроміс Швидюк вбачає не в черговому переведенні стрілок, а в адаптації робочого графіка до місцевого світлового дня.
"Наприклад, на Луганщині дати можливість місцевим громадам починати працювати о 6:00-7:00 ранку, а на заході - о 9:00-10:00. Вся Україна буде в єдиному поясі. Тому що, наприклад, у Києві сьогодні 12:00 година, у Луганську за світовим днем 12:40, а на Закарпатті 11:35. Просто треба змінити ритм роботи людей і вони максимально будуть знаходитись у сонячному періоді", - розповідає Степан Швидюк.
За його словами, такий підхід дозволив би залишити єдиний офіційний час для всієї країни, водночас врахувавши різницю у світловому дні між регіонами.
Як підготуватися до переходу на зимовий час
Перехід на зимовий час дає організму додаткову годину сну, однак зміна звичного режиму все одно може позначитися на самопочутті. Щоб легше адаптуватися, Швидюк радить заздалегідь скоригувати режим сну.
Зокрема, лікар рекомендує напередодні переходу лягти спати приблизно на годину раніше. Це може допомогти організму легше пристосуватися до нового розкладу.
Читайте також:
- Драпатий розробив план війни: що він має змінити, основні пункти документа
- РФ завдала удару по житловому будинку в Прилуках: кількість загиблих зросла
- Опалювальний сезон в Україні: коли чекати тепла в батареях і чи всім його дадуть
Про персону: Руслан Стефанчук
Руслан Стефанчук - український правознавець та політик, державний діяч, голова Верховної Ради України IX скл. з 8 жовтня 2021. У 2019-2021 роках - радник Президента України, перший заступник Голови Верховної Ради України (29 травня 2019-7 жовтня 2021), представник президента у Верховній Раді (21 травня 2019-7 жовтня 2021). Доктор юридичних наук та заслужений діяч науки і техніки України, пише Вікіпедія.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
