Доходи доведеться показувати всім: чим обернеться меморандум великих банків

Напередодні низка найбільших банків України підписали меморандум "Про забезпечення прозорості функціонування ринку банківських платіжних послуг", згідно з яким запроваджуються додаткові перевірки доходів для бізнесу і громадян. Крім того, тепер банки обмежуватимуть відкриття нових рахунків і перекази великих сум. Главред розповідає про те, чого чекати українцям.

Банки підписали меморандум - про що документ

Варто зазначити, що повного тексту меморандуму, який відкритий для підписання всіма банками, офіційно ще не публікували. Наразі його підписали Ощадбанк, ПриватБанк, Райффайзен Банк, Універсал Банк, а також дві банківські асоціації: Незалежна асоціація банків України (НАБУ) та Асоціація українських банків (АУБ).

За даними Нацбанку, підписанти погоджуються на:

• перевірку клієнтів;
• моніторинг фінансових операцій за рахунками клієнтів;
• автоматизацію цілодобових правил моніторингу платіжних операцій з особливою увагою до моніторингу та обмеження операцій у нічний час (з 24:00 до 06:00) задля виявлення випадків нехарактерної фінансової поведінки та протидії шахрайським схемам, викраданню коштів через засоби соціальної інженерії, недопущення участі клієнтів у схемах "дропів" (клієнти банків, які за винагороду дають доступ до своїх рахунків);
• здійснення фінансових операцій (надання продуктів/послуг) клієнтів відповідно до узгоджених підходів і процедур, заснованих на ризик-орієнтованому підході;
• обмін інформацією між банками-учасниками Меморандуму про клієнтів та їхню діяльність, що містить ознаки підозрілості відповідно до вимог чинного законодавства та нормативно-правових актів НБУ.

Згідно з документом, банки зобов'язуються здійснювати перекази клієнтів з урахуванням впровадженого в банку ризик-орієнтованого підходу. Це означатиме, що в разі непідтверджених джерел доходів банки зобов'язуються встановити ліміти як на перекази за картковими рахунками, так і на перекази за реквізитами IBAN на операції:

• з 01.02.2025 - для клієнтів "високого" рівня ризику встановлювати ліміт у сумі до 50 тис. грн/міс;
• для клієнтів "середнього" та "низького" рівнів ризику - згідно з лімітами та строками поетапної реалізації:
• з 01.02.2025 - у сумі до 150 тис. грн/міс;
• з 01.06.2025 - у сумі до 100 тис. грн/міс.

Ліміти не включатимуть операції з переказу коштів між двома рахунками, які клієнт відкрив в одному банку. За відсутності документально підтверджених доходів клієнта, що перевищують встановлений ліміт, банки здійснюватимуть перекази в межах підтвердженого доходу.

Також вони не торкнуться клієнтів із підтвердженими джерелами доходів, зокрема зарплатних клієнтів, а також волонтерів.

Крім цього, банки-учасники введуть обмеження на кількість рахунків, відкритих в одній валюті для одного клієнта - не більше ніж три рахунки для клієнтів без документально підтверджених джерел доходів. Однак до цього списку не входять депозитні, кредитні рахунки і ті, що відкриті для використання клієнтами програм державної підтримки (єВідновлення, "Національний кешбек" та інші).

Водночас клієнт матиме право звернутися до банку із запитом про підвищення встановленого ліміту з обов'язковим наданням документального підтвердження коштів. А саме:

• надання учасникам доступу до офіційної інформації за допомогою онлайн-сервісу державних послуг Дія про дохід клієнта, судові справи тощо;
• створення централізованого реєстру сумнівних клієнтів, зокрема з ознакою "дроп".

Окремо обговорено в меморандумі і перевірки нещодавно створених ФОПів. Так, якщо ФОП був відкритий до 6 місяців і належить до 1 групи оподаткування, то для таких підприємців банки запроваджують поглиблене вивчення його бізнесової діяльності (масштаб і вид діяльності клієнта, вид послуг/продуктів, за якими клієнт звертається до банку, обсяг фінансових операцій, що планує проводити клієнт у банку впродовж місяця тощо) і посилений моніторинг операцій за рахунком відповідно до суми середньомісячного доходу/місяць за 1 групою оподаткування, тобто не має перевищувати 1 185 700 грн.

Рекомендуємо:

За що українцям банки масово блокують картки: як не залишитися без грошей

Для ФОПів на загальній системі оподаткування або спрощеній системі 2-3-ї групи відбуватиметься вивчення клієнта відповідно до власного ризик-орієнтованого підходу.

За словами голови Нацбанку Андрія Пишного, меморандум - ніщо інше, як упорядкування всіх наявних процесів і підходів, щоб разом не дати використовувати платіжну інфраструктуру для фінансування незаконної діяльності.

"Сьогодні це і ухилення від сплати податків, що вимірюється мільярдами гривень, які рухаються повз державний бюджет. Це фінансування терористичної та диверсійної діяльності, коли через "дроп-центри" росія оплачує підпали та вибухи в наших містах. Це загалом обслуговування тіньової економіки, яка позбавляє Україну величезного ресурсу, потрібного для оборони країни", - зазначив Пишний.

Як визначають ступінь ризику

Варто зазначити, що критерії "ризикованості" клієнта визначаються постановою НБУ №65, згідно з якою існує три категорії ризику:

1. Низький ризик: клієнти з прозорою репутацією та діяльністю, які ведуть стандартну фінансову активність.
2. Середній ризик: клієнти з певними факторами потенційного ризику (наприклад, специфічна сфера діяльності або складна структура власності).
3. Високий ризик: клієнти, які можуть бути пов'язані з офшорними зонами, санкційними списками або мають інші обтяжливі обставини.

Для відповідності критеріям банк у межах фінансового моніторингу може запросити у клієнта низку підтверджувальних документів (довідка про доходи з місця роботи або податкова декларація, документи про продаж майна, включно з нерухомістю або транспортними засобами, документи про підприємницьку діяльність тощо).

Зокрема, документально підтверджувати свої доходи повинні будуть ті клієнти банків, які планують перекази понад встановлений ліміт на місяць. За документального підтвердження банки встановлюватимуть/скасовуватимуть ліміти на операції відповідно до фінансової спроможності таких клієнтів, зокрема через контроль сум надходжень на рахунки.

Стане більше готівки?

Як пояснюють банкіри, у підписаного меморандуму немає певної дати початку дії.

"Підписуючи меморандум, банк висловлює свій намір впроваджувати передбачені ним принципи і практики. Крім того, у меморандумі зазначено часові орієнтири впровадження банками окремих підходів, зокрема, щодо умов застосування спрощених або посилених заходів перевірки клієнтів, а також лімітів операції для клієнтів із непідтвердженими джерелами доходів залежно від рівня ризику", - зазначив в.о. виконавчого директора НАБУ Дмитро Глинський.

І додав, що меморандум не створює принципово нових механізмів, а лише визначає певні умови та підходи до застосування механізмів, уже передбачених законодавством.

Однак експерти зазначають, що на ділі це не зовсім так.

Як пояснив Главреду кандидат економічних наук, незалежний експерт Олександр Хмелевський, ще у вересні НБУ ухвалив постанову, якою з 1 жовтня запровадив ліміти на перекази з картки на картку в розмірі 150 тис. грн. на місяць терміном на пів року, однак запровадження таких лімітів не передбачене чинним законодавством і є виключно ініціативою НБУ.

"Очевидно, що банки всупереч Конституції та законам України вирішили надавати інформацію про своїх клієнтів третім особам. Банківська таємниця теж фактично перестає існувати. Такі нововведення завдадуть великої шкоди як клієнтам, так і самим банкам. Частину угод клієнти не зможуть проводити через банківські рахунки. Підтвердити доходи на відповідному рівні часто буває дуже складно. Мало хто зберігає документи щодо своїх доходів, наприклад, за 30 років. Багато підприємств, на яких працювали раніше люди, зараз припинили свою діяльність і отримати в них довідку про зарплату неможливо. Тому багато хто відмовлятиметься від банківських послуг і переводитиме в готівку і криптовалюти. Банки втратять значні фінансові потоки. Тінізація економіки зросте", - переконаний Хмелевський.

До слова, ані Нацбанк, ані банки-підписанти меморандуму не поспішають давати роз'яснення як щодо роботи реєстру сумнівних клієнтів, так і щодо чітких критеріїв, за якими платник або власник рахунку може в ньому опинитися.

За словами економічного експерта Бориса Кушнірука, загалом документ складно назвати доброю волею самих банків.

"Логіка будується на тому, що банки мають знати своїх клієнтів, якою є їхня активність і наскільки вона виправдана. Тому не потрібно створювати загальні обмеження, однакові для всіх - достатньо встановити їх для тих клієнтів банку, які вже є. Адже відомі випадки, коли банки, щоб не потрапити під тиск НБУ, навіть для клієнтів, які очевидно мають реальні доходи, встановлюють ліміти для переказу коштів", - каже Кушнірук.

Експерт також переконаний, що таке зрівняння призведе до зайвої повені ринку готівкою, відстежити яку буде вкрай складно.

Не кажучи вже про те, що низці клієнтів банків, які оперують великими сумами, а їхні доходи підтверджені, через встановлені ліміти може стати складніше проводити розрахунки великими сумами одним платежем.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред