
Коротко:
- Путін заявив про "кінець війни", але висунув ультиматуми
- Україна готова до миру лише з гарантіями безпеки
- США тиснуть на РФ, але переговори залишаються в глухому куті
Травень став точкою чергового сплеску миротворчої риторики, яка, попри зовнішній оптимізм, приховує глибоку кризу довіри та застій у реальних переговорах. На тлі заяв Кремля про "наближення кінця війни" та активності американських посередників, реальна ситуація на фронті та дипломатичні вимоги сторін свідчать про те, що до фінальної точки ще далеко.
Сигнали з Кремля
9 травня російський диктатор Володимир Путін неочікувано заявив про готовність до прямої зустрічі з Володимиром Зеленським, але з суттєвими застереженнями. Як пише The Guardian, Путін намагається створити враження, що ініціатива на його боці.
"Думаю, справа добігає кінця. Вони (Захід - ред.) місяцями чекали, поки Росія зазнає нищівної поразки, поки її державність занепаде. Цього не сталося. А потім вони застрягли в цьому колі, і тепер не можуть з нього вибратися", — заявив очільник РФ.

Попри слова про "третю країну", речник Кремля Дмитро Пєсков згодом уточнив, що Путін готовий прийняти Зеленського в Москві "в будь-який момент", фактично виставляючи умови візиту "на поклін". Пєсков також додав, що так звана "СВО може зупинитися будь-якої миті, якщо Київ ухвалить необхідні рішення".

Проте аналітики Інституту вивчення війни (ISW) вважають таку риторику маніпулятивною. За їхніми даними, Путін використовує термін "завершення питання" лише стосовно західної підтримки, водночас націлюючи війська на "остаточний розгром України".
"Ймовірно, Кремль грає на почуттях своєї внутрішньої аудиторії, яка все більше відчуває наслідки більш ніж чотирирічної війни", — зазначають в ISW.
Позиція Києва
Президент Володимир Зеленський підтвердив готовність до переговорів, але наголосив, що вони мають базуватися на реальних гарантіях безпеки.
"Зараз Путін сам каже, що нарешті готовий до реальних зустрічей – трошки підштовхнули ми його. Треба закінчувати цю війну – і надійно гарантувати безпеку", — сказав Зеленський у відеозверненні.
Глава Офісу президента Кирило Буданов у коментарі для LRT підкреслив, що діалог можливий лише за умови щирості намірів РФ, якої поки не спостерігається.
"Укладення миру – це не слабкість, а доказ здорового глузду. Якщо Російська Федерація дійсно готова до серйозної розмови, Україна також була б готова", — зазначив Буданов.

Водночас радник ОПУ Михайло Подоляк у розмові з 24 Каналом назвав запрошення Зеленського до Москви "нонсенсом" і ознакою страху диктатора.
"Коли людина говорить: "А ви до мене приїжджайте", це свідчить про те, що вона боїться. Ознакою того, що Росія буде готова до переговорного процесу, буде суттєве знищення російських мілітарних спроможностей і російської нафтової галузі", — пояснив Подоляк.

Трамп тисне, але прогресу немає
Адміністрація Дональда Трампа намагається форсувати процес через своїх спецпредставників Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера. Помічник Путіна Юрій Ушаков підтвердив, що їх очікують у Москві, проте знову висунув ультиматум: "Результативний діалог можливий лише після виведення українських військ із Донбасу".

Видання Financial Times (FT), посилаючись на джерела, малює менш райдужну картину. Попри заяви Трампа, що "ми щодня наближаємося до угоди", реальний дипломатичний процес перебуває в повному застої.
"Американська сторона не досягла жодного прогресу з боку Росії. Він [Путін] не візьме Запоріжжя, він не візьме Донбас, він не візьме Херсон. Але пам’ятайте, що план завжди полягав у тому, щоб взяти Київ", — цитує FT українського чиновника та джерела, близькі до Кремля.
Нова ініціатива: "Аеропортове перемир'я"
На фоні загального глухого кута МЗС України намагається знайти проміжні рішення. Як повідомляє Politico, міністр Андрій Сибіга запропонував ЄС виступити посередником у домовленості про припинення ударів по аеропортах.
"Нам, ймовірно, потрібна нова роль Європи в наших мирних зусиллях. Можливо, ми спробуємо домогтися так званого перемир’я щодо аеропортів", — сказав Сибіга.

Проте готовність РФ до таких кроків викликає сумніви. Сибіга повідомив у мережі X, що Росія вже відкинула пропозицію продовжити перемир’я після 11 травня, відповівши на це масованою атакою дронів.
Вибори в США та економічний тиск
Західні аналітики, опитані DW, вважають, що припинення вогню може бути близьким через внутрішні проблеми обох сторін. Курт Волкер зазначає, що Україна стала значно автономнішою у виробництві зброї (до 60-70% власних потреб), що дає Зеленському змогу витримувати тиск з боку Вашингтона.
Експерти сходяться на одному: ключовим фактором стануть майбутні проміжні вибори в США та здатність України продовжувати удари по російській енергетиці, що є єдиним важелем, здатним змінити риторику Кремля з ультимативної на конструктивну.
Що може змусити Путіна завершити війну - ЦПД
Керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко висловив думку, що Росію неможливо змусити припинити агресію виключно дипломатичними методами, а завершення війни можливе лише через силовий тиск на Кремль.
За словами Коваленка, навіть попередні поразки Росії у війнах не призводили до глибоких змін усередині російського суспільства чи політичної системи.

"У майбутньому російський народ, після зміни режиму і в разі збереження Росією цілісності після поразки, повинен зрештою змінити світогляд і політичні еліти, які переформатують саму сутність існування РФ, зробивши на десятиліття ставку на дипломатію компромісу", — зазначив він.
На думку Коваленка, лише суттєві внутрішні трансформації в Росії можуть створити умови для відмови Кремля від агресивної політики та переходу до більш прагматичного підходу у міжнародних відносинах.
Читайте також:
- "Путін готовий до зустрічей": Зеленський - про мирні переговори
- Буданов оцінив підготовку переговорів Зеленського з Путіним і назвав умову
- Путін і Зеленський більше не бачать сенсу у продовженні мирних переговорів під егідою США
Про персону: Кирило Буданов
Кирило Буданов (нар. 4 січня 1986, м. Київ) – український воєначальник, начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України (з 5 серпня 2020року - до 2 січня 2026 року), генерал-лейтенант.
З 2014 року брав участь у російсько-українській війні, зазнав кілька поранень. У 2018-2020 роках виконував спеціальні завдання, інформація про які засекречена.
У середині 2020 року став заступником директора департаменту Служби зовнішньої розвідки України, а невдовзі очолив Головне управління розвідки Міністерства оборони України, пише Вікіпедія.
2 січня 2025 року прийняв пропозицію президента України Володимира Зеленського очолити Офіс Президента України.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
