Підпишіться 
Коротко:
- Росія дедалі частіше застосовує реактивні БПЛА, що відрізняються більшою швидкістю
- Україні потрібно розвивати власні нестандартні рішення для протидії новим загрозам
Українські виробники працюють над створенням дронів-перехоплювачів з реактивними двигунами, які можуть допомогти протидіяти російським безпілотникам нового типу. РФ дедалі частіше застосовує реактивні БПЛА, що відрізняються більшою швидкістю і тому становлять додаткову складність для української протиповітряної оборони. Про це начальник управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат повідомив у коментарі DW.
За словами Ігната, помітне зростання використання Росією реактивних безпілотників почали фіксувати ще на початку 2026 року. Однак особливо стрімко ця тенденція проявилася в липні. За цей місяць російська армія використала проти України вп’ятеро більше реактивних дронів, ніж місяцем раніше. При цьому до зазначеної статистики не включені БПЛА типу "Бандероль", кількість яких також збільшилася.
"Зараз у звичайних атаках застосовується від третини до половини реактивних дронів. Бувають ночі, коли дві третини - реактивні, а третина - звичайні. Тенденція така, що реактивних стає більше", - зазначив представник Повітряних сил.
Чому реактивні БПЛА складно збивати
Ігнат пояснив, що основними проблемами для української ППО стали швидкість і висота польоту російських реактивних безпілотників. Складнощі виникають як у дронів-перехоплювачів, так і у мобільних вогневих груп.
"Перехоплювач розганяється приблизно до 300 кілометрів на годину, тоді як ціль летить зі швидкістю 400 і більше - наздогнати її фізично неможливо. Мобільні вогневі групи на такій швидкості не влучать, а висота польоту близько 5 км виводить апарати за межі досяжності ПЗРК, межа дії яких становить приблизно 4,5 км", - розповів він.
Тому для знищення таких цілей Україні поки що доводиться використовувати дорожчі засоби ураження - зенітні ракети малої та середньої дальності, а також бойову авіацію.
Представник Повітряних сил додав, що українські винищувачі F-16 і Mirage проти реактивних безпілотників використовують не тільки ракети, а й бортові гармати. Однак інтенсивне застосування авіації таким чином збільшує навантаження на ресурс літаків.
Які системи можуть протистояти реактивним дронам
За словами Ігната, знищувати російські реактивні БПЛА здатні й німецькі зенітні самохідні установки Gepard. Однак їхні можливості обмежені відносно невеликим радіусом дії: комплекс здатний прикривати територію приблизно в межах п’яти кілометрів і вражати цілі на висоті близько 4,5 км.
"Що таке п’ять кілометрів на карті України? Це крапелька. Скільки потрібно таких систем? Тому наша ППО має забезпечувати об’єктне прикриття, тобто прикривати об’єкти, напрямки, міста", - підкреслив Ігнат.
Він зазначив, що Україні необхідно розробляти власні нестандартні рішення для протидії новим загрозам. Одним із таких напрямків можуть стати саме дрони-перехоплювачі.
Як повідомив Ігнат, українські підприємства вже займаються розробкою перехоплювачів з реактивними двигунами. Такі системи потенційно мають компенсувати перевагу російських БПЛА у швидкості та підвищити ефективність їхнього перехоплення.
Українські дрони та їхнє ефективне застосування - новини за темою
Як раніше писав Главред, Україна активізувала застосування безпілотників середньої дальності.
Також раніше Україна запровадила нову модель ведення війни: дронно-штурмові підрозділи, що об’єднують піхоту та безпілотні системи в єдину бойову мережу.
У Міноборони зазначають, що йдеться не про окремі групи операторів, а про цілісні бойові підрозділи, де піхота, повітряні дрони та наземні роботизовані платформи працюють синхронно.
Випробування в бойових умовах автономного дрона-перехоплювача проти російських "Шахедів" успішно пройшли в Харківській області.
Вас може зацікавити:
- У Києві вночі гриміли вибухи, РФ завдала удару дронами та балістичною зброєю: що відомо
- Атака на Київ: дрони РФ хаотично рухаються над столицею, лунають вибухи
- РФ масово атакує Київ дронами, є влучання в центрі столиці: що відомо
Про особу: Юрій Ігнат
Український військовослужбовець, полковник Збройних сил України, речник Повітряних сил ЗСУ, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена Данила Галицького (2022).
Юрій Ігнат закінчив Львівський інститут при Національному університеті "Львівська політехніка" (з 2009 року - окрема Національна академія сухопутних військ) за спеціальністю "Військова журналістика".
Станом на 2017 рік - начальник відділу редакції Повітряних сил Центрального друкованого органу Міністерства оборони України "Народна армія".
Наразі - начальник служби зв’язків з громадськістю командування Повітряних сил Збройних сил України.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
