Як для країни, яка стверджує, що не хоче війни, поведінка Росії біля кордонів України останнім часом мало аж надто войовничий вигляд. Російські війська будують табір у Воронезькій області в сотні кілометрів від української території, пише Politico.
А тим часом, російське телебачення готує росіян до того, що ось - ось почнеться український "наступ", - пише ЗМІ. Міністр закордонних справ Сергій Лавров нещодавно заявив, що відновлення війни на Донбасі призведе до "знищення" України. Минулого ж тижня заступник голови Адміністрації президента РФ і ключовий представник на переговорах з Києвом Дмитро Козак повторив твердження за 2014 рік. Мовляв, якщо буде треба, Москва вторгнеться, щоб захистити жителів Донбасу.
Більшість експертів кажуть, що це не обов'язково означає неминучу війну. Але той факт, що російські наміри залишаються невідомими, робить ситуацію дуже тривожною. Стягування військ до кордону, а також до анексованого Криму, дає Росії можливості, якщо вона захоче, піти на ескалацію. Володимир Путін, без сумніву, хоче зберегти певну непередбачуваність. І доступність різних сценаріїв важлива зараз, коли світ спостерігає.
"Хоча абсолютно" випадкова "війна малоймовірна, завжди існує ризик прорахунку або надмірної реакції", - йдеться в статті.
Із загостренням напруги заходи, націлені на побудову хоч якоїсь довіри і пом'якшення ситуації, зазнають невдачі. Учасники переговорів у Мінську знову зайшли в глухий кут. Додатковий режим про припинення вогню, домовленості про який з'явилися в липні 2020 року, стабілізували ситуацію на кілька місяців. Але тепер вони теж руйнуються. Росія проігнорувала всі запити про роз'яснення її військової активності біля українського кордону. Україна направила відповідного запита, спираючись на Віденський документ.
читайте такожДанилов повідав, чи буде Україна звільняти Донбас військовим шляхом
У Москві деякі стверджують, що Україна нібито спровокувала напругу, розвернувшись у бік більш "ворожого" підходу до Росії протягом останніх місяців. Але це перебільшення. Президент України Володимир Зеленський насправді був, навпаки, дуже стриманим у своїй риториці щодо Донбасу і останньої російської активності.
Нещодавно Київ впровадив санкції проти проросійського олігарха Віктора Медведчука, який виступає союзником Путіна, а також проти його соратника Тараса Козака. Безумовно, це розлютило Кремль. Але Москва у своїй публічній реакції була відносно стриманою. Деякі вказують на дві нещодавно схвалені стратегії України як на провокації. Зокрема, йдеться про план деокупації та реінтеграції Криму, а також про нову військову стратегію. В обох Росія відверто згадується як загроза.
Незважаючи на те, що Зеленський під час виборів багато говорив про мир, він ніколи не мовчав про те, що Росія повинна повернути Крим. Так само він не соромився вказувати на російську загрозу для територіальної цілісності України. Його Кримська стратегія більше зосереджена на захисті прав людини та судових проблемах. А військова стратегія значною мірою присвячена реформам, націленим на наближення вступу до НАТО.
Для Росії українське членство в Альянсі-абсолютна "червона лінія". Але в прагненнях Києва його отримати немає нічого нового, а тим більше дивного. Так що стратегія навряд чи може бути причиною для війни. Хоча ніхто не знає, як Москва інтерпретує різні речі.
У Москві також розчаровані, що Зеленський не виконав Мінські угоди. Зокрема, ті положення, які стосуються надання особливого статусу так званим "республікам", підконтрольним Росії. Теоретично це дозволило б Кремлю мати постійний і великий вплив на країну через ці утворення. І при цьому Україна повинна була б платити за їх утримання, а не Росія.
Відсутність чіткості щодо російських намірів і кінцевого плану в суміші з риторикою в дусі 2014 року означає, що напруга дуже висока. І саме тут може і відбутися прорахунок.
Існує тонка грань між стримуванням і тим, що може бути сприйнято як наступальні дії. Всі стежать за тим, що Росія може зробити. І при цьому ні у кого немає плану на випадок, якщо вона піде на велику ескалацію. Це теж підсилює непередбачуваність. Насправді не очевидно, що Москва могла б отримати, якби дійсно посилила війну на Донбасі. Однак, важливо пам'ятати, що у Кремля своє розуміння загрози. Тому будь-який сценарій, навіть найменш можливий, варто розглядати.
Загострення на Донбасі - про що раніше повідомляв Главред:
- 26 березня російські незаконні збройні формування обстріляли позиції ООС на Донбасі поблизу шумів. В результаті ворожого вогню загинули 4 українських військових. Через це президент України Володимир Зеленський закликав усіх лідерів країн нормандської четвірки докласти максимальних зусиль для того, щоб на Донбасі був повністю збережений режим припинення вогню.
- 30 березня Головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак зробив заяву, згідно з якою Росія підводить війська до кордонів України, мотивуючи свої дії планами щодо нових військових маневрів Захід 2021.
- 5 квітня бойовики на Донбасі обстріляли зі стрілецької зброї та великокаліберних кулеметів українські позиції біля Авдіївки. В результаті ворожого обстрілу смертельне поранення отримав військовослужбовець Об'єднаних сил.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред на YouTube
