Слабкість Кремля стає все більш помітною

Азербайджан вирішив "уточнити кордони" з Вірменією, ввівши свої війська на міжнародно визнану територію Вірменії в Сюнікській області. Навколо цього інциденту почалися різні рухи.

Природно, Вірменія категорично висловлює протест і незгоду з такими "роботами по уточненню". В Органнізації Договору про колективну безпеку (ОДКБ), членом якої є Вірменія, зробили туманну заяву про те, що уважно стежать і в разі необхідності будуть діяти. Французький президент Макрон у розмові з Пашиняном висловив негативне ставлення до події.

Незважаючи на езопову мову, до якої вдаються всі сторони і зацікавлені, за фактом Азербайджан вторгся на територію Вірменії. І сталося це не в ході бойових дій, коли подібні інциденти трапляються ненавмисно, а з повним розумінням того, що відбувається.

читайте такожКремль підклав під Україну міну уповільненої діїАзербайджан як переможець Карабахської війни, може собі дозволити деякі рухи, не надто побоюючись наслідків. Розгром в Карабасі був досить чутливим, щоб Вірменія ризикнула на новий повномасштабний конфлікт. Однак тут мова йде вже про дещо інше підгрунтя того, що відбувається.

Якщо в ході Карабаської війни ОДКБ змогла висловити Вірменії лише моральну підтримку, так як бойові дії відбувались не на її території, то зараз починається зона відповідальності договору про колективну безпеку.

Зрозуміло, що інцидент все-таки не того рівня, щоб відразу вводити війська на допомогу жертві агресії. Але Азербайджан, судячи з усього, промацує межі готовності і дієздатності організації.

Однак у інциденту є і ще один неявний учасник. Для Туреччини досить важливо продемонструвати іншим членам ОДКБ -в першу чергу, середньоазіатським, що взагалі-то, ваші надії на цю організацію і на Росію, як найбільшого учасника договору, вельми примарні. Якщо ваша територія буде атакована, то ОДКБ буде висловлювати заклопотаність і вивчати обстановку, але тільки не надавати дієву допомогу. Це, звичайно, не наша справа, але ви подумайте, може, вам пошукати когось краще?

Взагалі, провали в політиці - це як лавина в горах. Досить зірватися одному каменю, як зупинити її стає все більш проблематично — падаючий камінь тягне за собою все на своєму шляху.

Кремль за останні півроку двічі крупно провалився на зовнішньополітичному напрямку: по-перше, був гранично невиразний в Карабаській війні і фактично віддав зону своїх інтересів в Закавказзі, допустивши туди Туреччину. І по-друге - зайнявши нейтралітет і ніяк не проявивши себе в ході локального, але тим не менш цілком збройного конфлікту між Киргизією і Таджикистаном.

читайте такожЧому перемога Азербайджану в Нагірному Карабасі-пастка Туреччини і РосіїПриродно, що це починає викликати з одного боку стурбованість клієнтів Росії - це випадковості або вже справжня тенденція? З іншого боку, слабкість Кремля викликає інтерес інших регіональних учасників поборотися за зони впливу. Якщо Кремлю вони не потрібні, то ми дуже навіть не проти.

Дрібна провокація Азербайджану в такому випадку має досить велику географію наслідків. Це не тільки локальний інцидент, це і демонстрація дієздатності ОДКБ. А значить, інцидент локальний, але значення у нього регіональне.

А те, що Кремль буквально розвалюється на ближніх рубежах, сумнівів вже не викликає. Не можна виїжджати весь час на минулих заслугах, тим більше не твоїх. А зі своїми у кремлівських все вкрай сумно.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред