Масштабна перевірка бронювання: юрист пояснив, хто може втратити статус і відстрочки

Кабінет міністрів розпочав повторну перевірку підприємств, які мають статус критично важливих. До 1 вересня компанії повинні підтвердити відповідність новим вимогам, інакше ризикують втратити право на бронювання працівників. Чому процедура стала складнішою, які критерії посилили та чому визначення критичності потрібно повністю цифровізувати - про це в інтервʼю Главреду розповів керуючий партнер юридичної компанії "Муренко, Курявий і партнери" Нікіта Муренко.

Кабмін запустив масштабний перегляд статусу критично важливих підприємств. Що саме змінилося у процедурі та чому вирішили провести повторну перевірку? Що було не так?

Коротка відповідь на питання, навіщо це зробили: заброньованих працівників дуже багато, а державі потрібно мобілізовувати людей.

Що було не так із самою процедурою - сказати складніше. Вона була достатньо прозорою та зрозумілою. Єдиний момент - держава чомусь не перевела процедуру отримання статусу критично важливого підприємства на цифрові рейки. Щоб не кожен орган у ручному режимі перевіряв, чи відповідають подані відомості дійсності.

Бронювання зараз відбувається через портал "Дія": подають інформацію про працівника, після перевірки надходить відповідь про бронювання. Усе достатньо прозоро. Так само можна було б організувати й процедуру отримання підприємством статусу критично важливого.

Однак зараз усе, як і раніше, відбувається в ручному режимі. Підприємство подає пакет документів. Раніше це був один перелік документів, тепер їхня кількість і вимоги до самого підприємства змінилися.

Наприклад, раніше вимога щодо середньої заробітної плати становила 21 тисячу гривень, а зараз - майже 26 тисяч гривень. Крім того, існують дві процедури. Перша - підтвердження статусу критично важливого підприємства. До 1 вересня кожне підприємство, яке зараз має цей статус, повинне підтвердити, що відповідає новим вимогам.

Водночас підприємство може не підтверджувати чинний статус, а одразу повторно подати документи для отримання нового рішення ще на рік. Тут усе залежить від того, який варіант обере саме підприємство.

Наприклад, якщо підприємство отримало статус критично важливого у травні 2026 року і він діє до травня наступного року, йому доцільніше до 10 серпня підтвердити відповідність новим вимогам і зберегти статус до кінцевої дати.

Якщо ж статус закінчується у вересні, я не бачу сенсу його підтверджувати, оскільки залишилося лише місяць-півтора. Пакет документів для підтвердження і для отримання нового статусу приблизно однаковий. Фактично змінилися кількість документів, які потрібно подати, та кваліфікаційні вимоги, яким має відповідати підприємство, щоб його визнали критично важливим.

Дивіться відео інтервʼю Нікіти Муренка Главреду про зміни у мобілізації:

Які саме критерії переглядають, окрім вимоги щодо заробітної плати? Чи справді правила стали жорсткішими порівняно з попередніми?

Питання в тому, що держава трохи загралася з бронюванням і визначенням критично важливих підприємств. Є правила, які, на жаль, установлені постановами, а не законом. Тому їх можна дуже швидко змінювати.

Трапляються ситуації, коли підприємство подає пакет документів для отримання або підтвердження критичності, але відповідний державний орган просто їх не приймає. Підприємству кажуть надіслати документи на електронну пошту з кваліфікованим електронним підписом.

Що в такому разі має робити підприємство? Воно намагається використовувати телефонні канали комунікації: телефонує та запитує, чи прийняли пакет документів. У відповідь кажуть: "Для цього в нас є окрема електронна адреса, надсилайте все на пошту". Люди надсилають документи, але жодної реакції немає.

Чи стало складніше? Однозначно так. Якщо згадати серпень-вересень 2025 року, то по-перше, пакет документів був меншим, а по-друге, процедура відбувалася значно чіткіше. Підприємство надсилало пакет документів, і того самого або наступного робочого дня його реєстрували. Заявнику надсилали вхідний номер, після чого починався передбачений законодавством строк розгляду документів для надання статусу критично важливого підприємства.

Зараз ситуація складніша. По-перше, усе відбувається в ручному режимі. У деяких підприємств документи просто не приймають лише тому, що так захотів певний державний орган.

По-друге, збільшився пакет документів. Зарплатний критерій є одним з основних для отримання статусу критично важливого підприємства. Загалом підприємство має відповідати трьом критеріям: відсутність заборгованості зі сплати податків; відповідний рівень середньої заробітної плати на підприємстві, а третій критерій підприємство обирає самостійно.

Існують критерії профільних міністерств, а також міських та обласних органів влади. Загалом таких критеріїв понад 200.

Проблема полягає в тому, що місцеві органи влади та профільні міністерства підвищили вимоги. Наприклад, якщо взяти один із критеріїв Мінекономіки, йдеться про сплату податків у розмірі 1,5 мільйона євро за рік.Давайте чесно скажемо: який відсоток українського бізнесу сплачує 1,5 мільйона євро податків на рік? Я розумію, що є великі компанії на кшталт АТБ, "Епіцентру" та інших, але вони не становлять значної частини бізнесу, який також потребує бронювання своїх працівників.

Нещодавно до мене звернулися клієнти, які, за їхніми словами, єдині в Україні мають повний технологічний цикл виробництва вогнегасників. Вони постачають вогнегасники військовим частинам, ДСНС і поліції. Однак вони не могли отримати статус критично важливого підприємства.

Зараз ми допомагаємо їм оформити цей статус. Але протягом майже двох із половиною років, фактично за весь період дії механізму бронювання та визначення критичності, підприємство не могло його отримати. Крім того, місцеві адміністрації можуть залякувати підприємства перевірками. Їм кажуть, що можуть прийти з перевіркою або що ними може зацікавитися СБУ, якщо виникнуть підозри, що підприємство незаконно допомагає людям ухилятися від призову на військову службу.

На мою думку, держава надто загралася з цим питанням. Процедуру потрібно перевести у цифрову площину.

Є чіткі правила, тому мені незрозуміло, навіщо зберігати ручне регулювання визначення критичності. Бронювання працівників уже відбувається через цифрові платформи. Так само можна цифровізувати і процедуру визнання підприємства критично важливим.

Підприємства регулярно подають податкову звітність. Якщо це юридична особа, вона щомісяця звітує про своїх працівників. Держава бачить, скільки людей працює на підприємстві, яку заробітну плату вони отримують і скільки податків сплачено за кожного працівника.

Навіщо вручну визначати, чи відповідає підприємство критеріям, а потім знову переглядати ці правила?

Якщо говорити про саму процедуру підтвердження критичності, то з точки зору юриспруденції вона також викликає запитання. Якщо держава ухвалила рішення та надала підприємству право бронювати працівників на рік, наприклад із січня 2026 року до січня 2027 року, то впродовж цього строку підприємство теоретично мало зберігати статус критично важливого та право бронювати своїх працівників.

У законодавстві існує принцип належного урядування. Це означає, що підприємство, яке отримало відповідне рішення, має право вважати, що воно залишатиметься чинним до визначеної кінцевої дати.

Натомість держава вирішує, що попередні правила її більше не влаштовують і тепер потрібно всіх повторно перевірити. На мою думку, так не може відбуватися. За такою логікою можна скасувати право на керування транспортними засобами, тому що держава переглянула правила і вирішила, що раніше видані посвідчення більше не діють.

Або можна переглянути правила реєстрації бізнесу. Людина зареєструвала ФОП, а потім держава каже: "Ми змінили правила реєстрації, тому ваш статус ФОП анульовано. Тепер підтвердьте, що ви є підприємцем". Так не має бути. Визнання підприємства критично важливим нічим принципово не відрізняється від інших державних послуг і рішень.

Рекомендуємо:

Скасування відстрочки від мобілізації для багатодітних батьків: що кажуть у Раді

Які підприємства сьогодні перебувають у найбільшій зоні ризику втрати статусу критично важливих?

Коли ми допомагали клієнтам оформлювати статус критично важливого підприємства і бачили, що компанія трохи не дотягує до встановлених критеріїв, я зазвичай рекомендував підвищити заробітну плату окремим працівникам, щоб вийти на необхідний середній рівень.

Водночас я завжди радив не встановлювати зарплату впритул до мінімальної вимоги. Якщо критерій становив 21 тисячу гривень, краще було забезпечити середню зарплату хоча б у 25 тисяч, оскільки держава могла знову переглянути правила.

Тому в зоні ризику насамперед опинилися підприємства, які намагалися виконати вимоги "впритул" і мали середню зарплату на рівні 21 тисячі гривень, а не 25–26 тисяч.

Тепер вимога становить майже 26 тисяч гривень. Компаніям, де середня зарплата вже була на рівні 25 тисяч, значно простіше підняти її до необхідного показника, ніж тим, у кого вона становила 19-20 тисяч гривень.

Також у зоні ризику перебувають профільні підприємства, для яких з’явилися нові спеціальні вимоги. Зокрема, це стосується резидентів "Дія.City". Держава запровадила вимогу, відповідно до якої підприємство має протягом шести місяців виплачувати середню заробітну плату на рівні 1200 євро.

Для звичайних резидентів "Дія.City" це не є проблемою, оскільки для них така вимога вже діяла. Однак існують компанії, які набули статусу резидента "Дія.City" на умовах стартапу, то для них такого обов’язку не було.

Стартап-режим давав підприємству право протягом року працювати без виконання всіх стандартних вимог. Це був спеціальний статус, який дозволяв компанії розширювати команду та знаходити cпівробітників. Тому що в умовах значного дефіциту кадрів профільних працівників неможливо знайти й залучити миттєво. Однак тепер для отримання статусу критично важливого підприємства цих умов недостатньо. Компанія повинна пропрацювати щонайменше шість місяців і протягом цього часу виплачувати середню зарплату на рівні 1200 євро.

Крім того, зросли вимоги до компаній, які отримували статус критично важливих через профільні міністерства. Це може стосуватися необхідного рівня доходу або суми сплачених податків. Тому кожному підприємству необхідно підняти документи, на підставі яких воно раніше отримало критичність, і перевірити, чи залишилися відповідні критерії чинними. Якщо правила змінилися, підприємству потрібно заново подати пакет документів уже за новими вимогами та на нових підставах. Інакше з 1 вересня воно може втратити статус критично важливого, а всі його працівники втратять бронювання.

Рекомендуємо:

Нові правила бронювання в Україні: що потрібно зробити до 10 серпня та хто в зоні ризику

Раніше з’являлася інформація про можливе призупинення бронювання через портал "Дія", але згодом це рішення відклали. Чи можуть до цієї ідеї повернутися, і наскільки критичним буде перехід до ручного режиму?

Не забувайте, в якій країні ми живемо. У нас можливо все. Можуть і зупинити, і потім відновити. Попередній уряд сказав: "Ми зупиняємо процедуру і створюємо якусь раду для підтвердження статусу критично важливих підприємств". Тобто з’являється орган, про який незрозуміло, на якій правовій основі він працюватиме. І цей орган визначатиме: це підприємство відповідає вимогам, а це - ні.

Потім прийшов новий уряд і сказав: "Ми передумали, будемо зупиняти бронювання з 8 серпня". А ще через день з’явилася інформація, що нічого зупиняти не будуть. Теоретично вони можуть призупинити бронювання. Я ще раз повторю: і бронювання, і визначення критично важливих підприємств регулюються постановами.

А постанови, на мою думку як юриста, часто написані людьми, які дуже далекі від юриспруденції. Вони не розуміють, як повинні бути прописані правові норми. Якщо повністю розібрати такий нормативно-правовий акт, там можна знайти багато юридичних помилок, суперечностей Основному закону та навіть з точки зору правил є абсурдним.

Чи можуть зупинити бронювання? Так, можуть. Їм нічого не заважає просто сказати: "Від завтра ви не зможете бронювати працівників". Але чи допоможе це? Тут уже інше питання.

Ми хочемо зберегти економіку і дотриматися балансу між потребами війська та бізнесу? Чи хочемо просто всіх мобілізувати і сказати: "Тепер усі йдуть штурмувати в "Скелю"? Держава повинна дотримуватися принципу збереження економіки і хоча б елементарної логіки.

Ми вже бачили випадки скасування статусів критично важливих підприємств. Усе теж відбувалося в ручному режимі: ухвалили нову постанову - і почали знімати статуси, які самі раніше надали. Я все-таки думаю, що вони не дійдуть до того, щоб повністю зупинити бронювання через "Дію". Станом на зараз це фактично єдина нормальна можливість для підприємств.

Логіка бронювання була в тому, щоб не давати ТЦК та СП у ручному режимі розброньовувати людей або бронювати когось за хабар. Саме тому процедуру перевели в цифровий формат. Щоб дані було складно підробити, скасувати і провести якісь дії за хабар. Для чого це тепер зупиняти - велике питання.

Так само незрозумілою є ідея створити якусь раду, яка додатково перевірятиме підприємства. У нас уже є постанова, яка чітко визначає критерії отримання статусу критично важливого підприємства. Наприклад, я резидент "Дія.City" і подаю до Міністерства цифрової трансформації пакет документів. Надаю всі розрахунки, підтверджую, що протягом шести місяців виплачував середню заробітну плату в розмірі 1200 євро, подаю клопотання та інші документи.

Міністерство перевіряє пакет і бачить: я відповідаю постанові. Після цього дає рішення, що підприємство є критично важливим. А тепер пропонують так: Мінцифри перевірило документи, усе нормально, але далі передає їх на якусь раду, склад і правові підстави діяльності якої незрозумілі. І вже ця рада вирішуватиме, нормальне це підприємство чи ні. За якими критеріями - теж незрозуміло.

У мене був випадок, коли людину не випустили за кордон, хоча вона мала законне право на перетин кордону. Прикордонники, серед іншого, сказали, що в підприємства немає акаунту в LinkedIn. Розумієте? Може, ця рада також шукатиме LinkedIn, Facebook чи Instagram і на цій підставі вирішуватиме, чи може підприємство бути критично важливим.

Так не повинно відбуватися. Є чіткі правила. Якщо підприємство їм відповідає, то воно відповідає. І все. Не може бути якоїсь ради, яка в ручному режимі встановлюватиме відповідність чи невідповідність лише тому, що так захотів окремий орган при уряді.

Якщо статус критично важливого підприємства скасовують, через який час працівники фактично втрачають бронювання?

Одразу. Фактично в ту саму секунду. Щоб забронювати людину, потрібно до 72 годин, тобто до трьох діб. А розбронювання відбувається за один день. У мене питання: чому? Можливо, хтось знає відповідь, я - ні.

З технічного погляду це однакова процедура: і там, і там через портал "Дія" подається заявка. Під час бронювання людину перевіряють, зокрема, щодо перебування в розшуку. Але всі ці системи вже працюють у цифровому форматі. Те, чи перебуває людина в розшуку видно в реєстрі "Оберіг". Чому бронювання займає до трьох днів, а розбронювання - один день, мені незрозуміло. Якщо підприємство втрачає статус критично важливого, усі його працівники одразу втрачають бронювання і підлягають призову на військову службу під час мобілізації.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред