По РФ завдадуть превентивного удару, якщо там почнуть готувати ядерні пуски - Маломуж

Ядерна ескалація між Заходом та Росією ризикує вийти на новий рівень. Зокрема, в НАТО оголосили про початок щорічних ядерних навчань, у відповідь на що Держдума країни-агресора Росії ухвалила законопроєкт про відкликання ратифікації Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань. А це, відповідно, дає РФ змогу проводити ядерні випробування власної зброї та шантажувати цим світ.

В інтервʼю Главреду ексголова Служби зовнішньої розвідки України, генерал армії України Микола Маломуж розповів, для чого Путін вирішив проводити ядерні випробування, для чого Кремлю потрібна наочна демонстрація "Сарматів", та як на дії РФ реагуватимуть інші члени ядерного клубу.

Про що свідчить ухвалення такого закону, і чи варто чекати від Росії ядерних випробувань найближчим часом?

Це свідчить про те, що Росія програє не тільки на полі бою в Україні, але й у відносинах із колишніми стратегічними партнерами із західних країн. Тому РФ переходить до нової моделі конфронтації – загрози використання ядерної зброї, оскільки Росія вийшла з угоди про її нерозповсюдження та обмеження застосування. Цим етапом випробувань, про який вже заявив Путін, він хоче показати, що потенціалом Росії є не тільки балістичні ракети, вироблені у 1970-1980 роках, а й новітні види озброєння (які кращі технологічно і можуть знищити будь-яку країну).

Саме цим він намагається шантажувати світ, а для цього треба показати, що випробовуються нові види озброєнь шостого покоління – ті, яких фактично ні в кого немає і в яких РФ має пріоритет. Тому шантажем про випробування, а в перспективі і застосування ядерної зброї агресор може поставити питання про припинення війни на умовах РФ та інші питання, пов'язані з глобальним перерозподілом впливу, наприклад, на Близькому та Середньому Сході з урахуванням війни в Ізраїлі. Тобто ми бачимо, що Путін вкотре намагається підвищити ставки, але у нього немає інших аргументів, окрім ядерної зброї.

Випробування ядерної зброї – це один з факторів. Зрозуміло, що на словах Путіну ніхто не вірить, тому він говорить, що буде задіяти конкретні механізми. Спочатку юридичні, що і демонструє прийняття закону, хоча буде дотримуватися риторики, що не буде ані випробовувати, ані застосовувати ядерної зброї, але потенційно у випадку з прямої загрози Росії може мати на це право.

Потім вже може дійти і до випробування зброї, яка б лякала увесь світ. Наприклад, випробування "Сарматів" або інших ракет, недосяжних для інших систем ППО та може завдати колосальних проблем кожній країні. Хоча у більшості випадків, наприклад, випробування "Сарматів" проходили невдало – ракета падала і фактично не мала перспектив до застосування. Інша ситуація – випробування ракети з двигуном ядерного типу, який фактично не має обмежень щодо перебування у повітрі, може пролітати земну кулю по декілька разів і мати вищий ядерний заряд. Цю складову Путін теж прагне показати у процесі випробувань. І допоки діяла заборона, він не міг цього зробити. Тепер, з ухваленням закону, у нього зʼявилася така можливість (навіть якщо вона і фейкова). Але з наявними у Росії технологіями шантажувати світ подібним чином дуже складно. Не кажучи не лише про "Сармат", а й про інші види зброї шостого покоління, оскільки у Путіна для цього не має технологічних можливостей. Стратегічні установки Росії перебувають під прицілом США та інших країн, які чітко відслідковують не лише можливості випробувань нових видів озброєння Росії, а й можливості їхнього застосування. Тобто якщо Росія намагатиметься розгортати зброю і тим паче робити пуски, то тоді США робитимуть контрудари. Путін про це попереджений по лінії розвідки та Пентагону як через очільників аналогічних структур у РФ, Шойгу та Наришкіна, так і напряму.

Тим паче, що з ядерними системами все не так просто, адже там натискається не якась одна кнопка, а йдеться спочатку про цілий комплекс технологічний дій, а вже потім – безпосередньо пусків. Щоб це зробити, потрібно усе це ретельно приховати і підготувати. Зараз здійснюється космічний моніторинг, радіотехнічний, компʼютерний, ситуацію відслідковують агентурно, тобто під контролем перебувають всі ресурси Російської Федерації. Відтак у випадку підготовки заходів з випробування, а тим більше – застосування будуть проведені превентивні удари, тому що це буде загрожувати не тільки Україні, а конкретно американцям, європейцям, а в перспективі можливе розгортання глобальної війни китайців і росіян. Ця глобальна війна може знищити всіх. Путін це розуміє, але зрозуміло, що він буде використовувати ці факти для шантажу світу та діяти послідовно, показуючи, що нібито йде цим шляхом. Такі аргументи Путін наводить для того, щоб лякати світ, аби країни Заходу не поставляли нам, наприклад, ті ж ATACMS чи Taurus, ефективну комплексну стратегічну допомогу, літаки, фінансову допомогу. Тобто РФ робитиме усе, щоб не програти у війні – загальмувати військовий процес, поставити умови для виходу на мир з окупацією раніше захоплених Росією регіонів. Відповідно, це буде крихкий мир з перспективою постійної дестабілізації військових дій щодо України та країн Заходу.

Рекомендуємо:

"За Путіним різні валізки носять": в ГУР відверто відповіли, чи реальна ядерна загроза

А як можна пояснити ядерні навчання НАТО, про які стало відомо перед ухваленням документу у РФ? Чи може це означати ядерну конфронтацію між НАТО та Росією?

Путін розпочав ядерну риторику близько року тому – ще тоді він чітко заявив про те, що готовий застосувати ядерну зброю. Це неодноразово підтверджував Медвєдєв, погрожуючи ударами по Європі та США, свого часу це підтверджував і Лавров. Тому зрозуміло, що країни Заходу готуються до таких сценаріїв – це логічна схема. Якби Путін не погрожував на грані фолу, і не демонстрував переміщення тактичної ядерної зброї до Білорусі (а це вже підбрюшшя країн НАТО), цього б не було. Але тепер країни НАТО, передбачаючи різні сценарії, готуються до різних варіантів дій. Тобто там теж триває ефективна підготовка та демонстрація того, що буде відповідь, і Путін не мав спокуси провести шантаж чи тим більше реальні пуски ракет.

Якщо Росія перетне межу, наскільки НАТО готове відповісти?

Щойно триватиме підготовка до пусків (а вона буде відслідковуватись) з боку, одразу будуть контрпуски. Путін про це знає, тому точно не застосує ядерної зброї найближчим часом. Бо це означатиме його смерть, а він її дуже боїться. Я знаю його і його оточення особисто, і ніхто з них не хоче померти. Якщо Путін зійде з розуму, почне кричати, мовляв, давайте натискати кнопку, цього наказу ніхто не буде виконувати, і з Путіним вони самі розберуться. Бо всі розуміють, що і їх, а також сімей і дітей, не буде також.

Як усі ці процеси в Росії та НАТО вплинуть на інших учасників ядерного клубу?

Коли Сі Цзіньпін перебував у Москві, було чітко домовлено, що Росія і Китай реформують військово-політичний союз, що не дало Путіну можливості цим союзом прикритися. Хоча вони проводять навчання, мають спільні інтереси, але фактично не мають союзу. Але головна домовленість полягала у тому, що Росія і Китай не переміщують і тим більше не застосовують ядерну зброю для вирішення будь-яких питань, повʼязаних з війною та іншими геополітичними питаннями. Це було підтверджено нещодавно і в Пекіні, і Путін не міг цього заперечити. Тим більше, після першої зустрічі у Москві, коли домовленість було офіційно оприлюднено, Путін розпочав ядерну риторику та рух тактичної зброї до Білорусі. Це був удар під дих Сі Цзіньпіну. Тому Китай також готується до захисту на всі випадки життя, внаслідок чого можливі сценарії протистояння з Росією. Тож замість 100 балістичних ракет тепер він має 500. Однак якщо порівнювати з бойовим потенціалом США та РФ, у яких приблизно по 1600 ракет, Китай з його 500 ракетами теж можна вважати потужним членом ядерного клубу, бо навіть цього вистачить, щоб знищити півпланети.

Свого часу, шість років тому, у Вашингтоні був закритий міжнародний форум, на якому демонстрували фільм в онлайн-режимі щодо моделювання ядерної війни між США та Росією, з демонстрацією можливих наслідків. Згідно йому, в кінці на Землі не залишається нічого – ядерні потенціали двох країн зносять усе. Тому можливе повторення історії, коли планета буде відроджуватися з первісного ладу і далі. Цей фільм бачили усі лідери країн-членів ядерного клубу, включно з Путіним та Сі Цзіньпіном. І це стримуючий фактор для всіх, бо всі хочуть вижити. Однак вже сьогодні політики частіше виходять з формування нової моделі світопорядку за участі країн світу, які поставлять на місце Росію. Цю модель світу умовно можна назвати Хельсінки-2, бо назрів час вийти в нові правила, завершити війни згідно принципів міжнародного права. А заразом встановити нові правила безпеки, повний контроль за ядерними засобами, встановлення діалогу між мусульманським та християнським світом. Цим шляхом зараз потрібно йти, бо це вихід з війни та глобальної конфронтації. До цього прийдуть, бо ніхто не хоче загибелі народів.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред