Кому доведеться платити більше: як в Україні підвищили податки

10 жовтня Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт, яким передбачається суттєве підвищення податків. Документ покликаний залучити кошти до держбюджету для фінансування української армії.

Кому доведеться платити більше і що про нововведення думають експерти - дізнавався Главред.

• Податки для ФОП і найманих працівників - як доведеться платити
• Банкам, АЗС і обмінникам доведеться більше платити за прибуток
• Нова звітність для ФОП і поквартальний ПДФО
• Закон "зламали" перед ухваленням через правку №988?
• Бізнес може піти в тінь

Податки для ФОП і найманих працівників - як доведеться платити

Набрання чинності ухваленим парламентаріями законом №11416-д очікується у 20-х числах жовтня, але окремі податки потрібно буде сплатити "заднім числом".

Зокрема, з 1 жовтня встановлюється щомісячний військовий збір для ФОП I, II і IV груп у розмірі 10% від 1 розміру мінімальної зарплати. Це означає, що підприємцям, крім сплачених раніше податків, щомісяця доведеться платити ще по 800 гривень додатково.

Також з 1 жовтня 2024 року встановлюється військовий збір у розмірі 1% від доходу для всіх ФОП і юросіб ІІІ групи єдиного податку. Тобто тепер такий збір платникам податків третьої групи доведеться платити на додачу до 5 відсотків єдиного податку, які вони сплачували раніше.

Рекомендуємо:

Податки для ФОП в Україні кардинально змінять: що відомо про нововведення

Також з дня набрання законом чинності, змінитьсяставкавійськового збору з для найманих працівників 1,5% до 5%. Тепер крім податку на доходи фізосіб у 18% і єдиного соціального внеску, які роботодавець зобов'язався платити до держбюджету з офіційної зарплати найманих працівників, також доведеться платити не 1,5% військового збору, а 5%.

Варто зазначити, що підвищення ставки військового збору не торкнеться військовослужбовців ЗСУ, СБУ, СЗР, ГУР МО, Нацгвардії, прикордонників, Управління держохорони та Держспецзв'язку, зокрема і для тих, хто виконує бойові завдання. Для них діятиме попередня ставка в 1,5%.

Банкам, АЗС і обмінникам доведеться більше платити за прибуток

Зміниться оподаткування і для великих компаній. Так, вводяться авансові щомісячні платежі з податку на прибуток для АЗС.

Сума податку залежатиме від виду палива, а також від того, чи є магазин при АЗС. Наприклад, якщо немає магазинів, то 30 000 грн щомісяця повинна буде платити кожна АЗС, якщо вона продає тільки автогаз. 45 000 грн потрібно буде платити тим заправкам, якщо обсяг автогазу в загальному обсязі палива, яке вони продають, становить 50% і більше. Якщо ж АЗС продає два і більше види пального, то сума щомісячного авансового платежу має становити 60 000 грн.

А в разі, якщо АЗС продає алкогольні або тютюнові вироби, то щомісячні авансові платежі становитимуть від 40 до 80 000 грн.

При цьому фіксований податковий платіж до держбюджету сплачуватимуть наперед (незалежно від суми можливого прибутку) за кожне місце роздрібної торгівлі пальним окремо.

У разі перевищення суми нарахованого податкового зобов'язання, різниця не переноситься в майбутні періоди, а аванс не повертається. Крім цього, власникам АЗС доведеться сплатити штраф, якщо вчасно не внести аванс із податку на прибуток.

Також підвищення податків торкнеться і обмінників, чия сплата податку на прибуток тепер буде прив'язуватися до розрахунку в євро. Такий податок, як і у випадку з АЗС, теж доведеться платити окремо за кожною точкою обміну та авансом, що становить (у гривневому еквіваленті):

• для населених пунктів понад 50 тисяч жителів (крім Києва) - 600 євро (у гривневому еквіваленті);
• для Києва - 700 євро;
• для населених пунктів до 50 тисяч жителів або за межами населених пунктів - 200 євро.

До слова, згідно з ухваленим законом, банкам уже 2024 року доведеться сплачувати 50% податку на прибуток, тоді як фінансовим організаціям (окрім страхових компаній) 25% податку замість нинішніх 18 треба буде сплачувати вже через рік, за результатами 2025-го.

Щодо виробництв, то для сільськогосподарських виробників збільшують мінімальне податкове зобов'язання, у зв'язку з чим за земельну ділянку, де частка ріллі становить не менше половини, доведеться сплачувати 1400 гривень за кожен гектар.

Єдиний виняток - доходи громадян, отримані в рамках державної програми "Зроблено в Україні" (т.зв. Національний кешбек). Ці кошти не підлягатимуть оподаткуванню.

Нова звітність для ФОП і поквартальний ПДФО

Але крім перегляду податків і зборів, уже з 1 січня 2025 року запроваджують щомісячну звітність із ЄСВ, ПДФО і ВЗ для всіх податкових агентів. До кінця 2024 року відповідну податкову звітність надають у щоквартальному режимі. Однак уже з 1 жовтня ФОП потрібно буде вперше подавати звітність зі сплати військового збору.

Водночас до кінця воєнного стану продовжуються пільги, які дають право не подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи для осіб, які отримують благодійну допомогу в Україні або з-за кордону. Це стосується як внутрішньо переміщених осіб, так і тих, хто перебуває за кордоном і отримує виплати, перебуваючи в статусі тимчасового захисту.

Закон "зламали" перед ухваленням через правку №988?

Примітно, що під час розгляду законопроєкту в сесійній залі до підсумкової редакції не пройшла правка №988, яку напередодні схвалив профільний комітет.

Правка, яка була викладена на 10 сторінках, передбачала, що ФОПи на окупованих територіях звільняються від сплати військового збору.Також передбачалося, що від сплати військового збору цією правкою звільнялися й ті ФОПи, які не використовують працю найманих осіб у разі, якщо протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби в 30 і більше днів, якщо вона підтверджена листком непрацездатності.

Крім цього, правка передбачала відтермінування зі сплати військового збору за перший місяць набрання законом чинності та скасування штрафів за несплату за жовтень. Водночас у разі ухвалення поправки передбачалося, що військовий збір для ФОПів встановлюють тимчасово, і його скасовують із завершенням воєнного стану (а саме 31 грудня того року, коли його буде скасовано).

За словами нардепа "Голосу" Ярослава Железняка, відхилення поправки №988 створює безліч юридичних проблем із текстом закону і може призвести до його переголосування і "приведення до ладу".

"Тут виникне дуже багато практичних питань щодо реалізації закону. Я вважаю, його в такому вигляді підписувати не можна", - написав Железняк.

Як наслідок, нардеп Олексій Гончаренко подав блокуючу постанову до закону, мотивуючи тим, що документ "ганебний і його треба скасувати".

Однак на заперечення колег по парламенту голова фінансового комітету Верховної ради Данило Гетьманцев заявив, що незважаючи на вилучення поправки, "законопроєкт завершено" і неузгодженостей у ньому немає. Що ж стосується скасування блокуючої постанови, то, за словами депутата, її розблокують "за кілька днів".

Бізнес може піти в тінь

Однак незважаючи на активність депутатів, бізнес сприйняв закон про підвищення податків з побоюваннями. Як розповіла "Главреду" засновниця HR-агентства PPower з найму C-Level персоналу Юлія Потапова, підвищення податків може істотно вплинути на ринок праці в Україні.

"Якщо підвищуються податки на доходи підприємств або роботодавців, це може збільшити витрати компаній. У результаті деякі роботодавці можуть скоротити свої інвестиції в нові проєкти або навіть зменшити кількість працівників, щоб зменшити витрати. Це може призвести до зростання безробіття", - зазначила експертка.

Рекомендуємо:

Ліміти за картками, нові податки та дорогий інтернет: що змінюється з 1 жовтня

Крім того, підвищення податків може змусити компанії знизити витрати, що може позначитися на скороченні, заморожуванні та навіть меншій готовності підвищувати заробітну плату співробітників. Не кажучи вже про те, що в такому разі збільшується ризик переходу підприємців і співробітників у тіньовий сектор економіки і навіть виїзд частини з них за кордон. А це, зі свого боку, негативно впливатиме не тільки на загальний рівень доходів співробітників підприємств, а й у перспективі на соціальні гарантії та накопичення пенсій.

"З іншого боку, якщо підвищення податків спрямоване на збільшення доходів державного бюджету, це може дозволити уряду більше інвестувати в інфраструктуру, освіту і розвиток людського капіталу. У довгостроковій перспективі це може створити нові робочі місця та підвищити кваліфікацію працівників, хоча на початковому етапі можуть мати негативні наслідки", - зазначила Юлія Потапова.

Погоджується з такими висновками і керівник практики податкового права юридичної фірми "Ілляшев та Партнери" Іван Маринюк. За його словами, таке непопулярне рішення може спровокувати підвищення цін як окремих товарів і послуг (наприклад, пального або фінансових послуг (тепер уже деякі великі інтернет-магазини почали запроваджувати оплату за переказ коштів), так і товарів і послуг загалом.

"Так, у разі компенсації роботодавцем підвищення військового збору на 3,5% підвищиться собівартість товару і, відповідно, вартість його реалізації (якщо бізнес не готовий втрачати свій прибуток). Разом з цим, деякими підприємцями це може бути розцінено як сигнал не виходити з "тіні" або навпаки перейти в "тінь", - каже Маринюк.

Водночас, на думку глави консалтингової групи А-95 Сергія Куюна, підвищення військового збору буде новим ударом по тих, хто його сплачує, і водночас послабленням у конкуренції з тими, хто не платив і не платить.

"В останніх взагалі зникне бажання щось підвищувати. Тим паче, що обов'язковим є тільки норматив за мінімалкою, яка встановлюється урядом і на сьогодні становить 8000 грн на місяць. І підняти яку нерально, тому що буквально кожні 100 грн у мінімалці призводять до мільярдних витрат бюджету загалом (до мінімалки прив'язано багато інших державних ставок). Тобто підвищувати офіційні зарплати можна тільки з-під палиці, якої, судячи з купи відвертих оптимізаторів на ринку пального, у ДПС немає", - переконаний Куюн.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред